Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Фауна війни: як бойові дії впливають на тварин. Гість — Ігор Загороднюк, зоолог, кандидат біологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею.
Вторгнення у свідомість. Про особливості інформаційної війни проти України та її відлуння у Білорусі. Як змінювалась риторика російських пропагандистів останнім часом? Як росія намагається інтегрувати ТОТ України у власний "єдиний інформаційний простір"? Гостя — Ксенія Ілюк, співзасновниця та COO LetsData.
З 1 серпня у Грузії організації, яких стосується закон "про прозорість іноземного впливу", мають подати заяви до відповідних органів. Що передбачає цей закон? Також менш ніж три місяці залишилося до парламентських виборів у Грузії. Рейтинги "Грузинської мрії": чи вдалось закону про іноагентів вплинути на популярність правлячої партії? Які у неї шанси здобути конституційну більшість? Гість — Володимир Копчак, керівник Південно-кавказького філіалу Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
32 млрд доларів становить загальна шкода клімату, яку спричинила росія за час повномасштабного вторгнення в Україну. Як обліковували цю шкоду? Чим небезпечні такі викиди? На зв'язку — Василина Бельо, керівниця відділу клімату Екодії.
Російський музон наступає і перемагає? Чому українці досі слухають російську музику, зокрема й на передовій? Невже у нас нестача якісної вітчизняної музики чи все ж йдеться про спогади та асоціації? Гостя — Ірена Карпа, українська письменниця, співачка, журналістка та телеведуча.
Мінкульт затвердив нові стандарти початкової освіти для музичних ліцеїв. Що змінюється? На зв'язку — Лев Закопець, директор Львівського державного музичного ліцею ім. С.Крушельницької, професор.
Як в умовах війни вберегти культурне надбання, архітектурні пам’ятки, історичні артефакти, все те, що відрізняє українців від інших народів і що росія цілеспрямовано намагається знищити — т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, підсумовуючи рік роботи на посаді.
Співробітництво територіальних громад. Закон про дошкільну освіту. Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
Наймасовіший обстріл Києва "шахедами" у 2024 році: тактика росіян і наслідки обстрілу. Гості: Михайло Шаманов, речник військової адміністрації Києва та Олександр Кочетков, політолог, експерт з ракетно-ядерного озброєння.
Угорщина спростила в'їзд до країни для росіян та білорусів, у Брюсселі занепокоєні тим, що це становитиме загрозу для всього блоку. Яких контрзаходів можуть вжити? Дипломатична війна Угорщини та Польщі. Гість — Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма".
