"Я була у Чернівцях і спілкувалася тільки українською" — пані посол Канади Наталка Цмоць

"Я була у Чернівцях і спілкувалася тільки українською" — пані посол Канади Наталка Цмоць

"Я вперше була в Україні 1992 року, не всі люди тоді усвідомлювали, що Україна насправді стала вільною". Про це розповіла Українському Радіо пані посол Канади Наталка Цмоць. Однак за понад 30 років сталися колосальні зміни, додає вона. Людям не спадає на думку повертатися в радянське минуле.

Наталка Цмоць розповіла, як її пращури воювали за волю України; висловила свою думку стосовно того, чи потрібен фемінітив до слова "посол" і продемонструвала свій прогрес в оволодінні українською.  

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Пані посол Канади в Україні Наталка Цмоць у студії Українського Радіо

"З моєї родини найбільш славна людина – це мій дід"

Почати розмову хочу здалеку, аж із вашого родоводу. Я знаю, що ви досліджували свій рід, і ви чимало знаєте про предків, які брали участь, в тому числі, в українських національно-визвольних змаганнях. Чи вдалося вам дізнатися щось нове вже тут, зараз, під час вашої каденції?

Це дуже цікаве питання для мене. З моєї родини найбільш славна людина – це мій дід, Костянтин Цмоць. Його звали Кость, але він мав багато псевдо, наприклад, Модест. Коли він загинув, моя бабця назвала мого тата Модест. Наскільки я розумію, спочатку він був Орест, а потім йому змінили ім'я на Модест. Я щойно приймала за діда нагороду – Залізний Пластовий Хрест. Це була нагода ще більше дізнатися і почитати про нього. Щоб зрозуміти, чому він дістає цю нагороду, за що його відзначили. Він був керівником охорони підпільної радіостанції "Вільна Україна" (радіостанція УПА, інші назви "Самостійна Україна", "Афродита", працювала з жовтня 1943 року по 7 квітня 1945 року – ред). Приємно, що через багато років я говорю про нього теж на радіо. Метою цієї радіостанції була протидія дезінформації. Щоб українці мали доступ до інформації без пропаганди окупантів.

Як трапилася у вашому житті дипломатія?

13 років тому я працювала тут 2 роки в технічному відділі посольства. Потім я працювала в різних міжнародних проєктах, в різних країнах та різних департаментах. Була в політиці. Але дипломатом відчула себе лише тепер, коли мене попросили прийняти посаду посла. Тож маю честь називатися дипломатом.

"Це важливо – мати посла, який володіє мовою"

Оця відстань від судової антропології, вашої першої спеціальності, до дипломата – вона велика? Це складна траєкторія?

Коли мене попросили податися на посла, мені звітували всю мою професійну історію. І якщо скласти всі мої заняття, то це хороший послужний список для посла. Я щойно повернулася з Кам'янця-Подільського. Я була там лише 30 хвилин, але мала нагоду побачити місця, де в 1990-х я була на розкопках. Але відтоді я продовжувала цю роботу і була судовим антропологом. Це нині дуже важлива тема, на жаль, в Україні. Таких фахівців в Україні нині, під час війни, дуже багато, і вони потрібні для ідентифікації людей, для розуміння, хто похований, скільки їх. Я говорю про воєнні злочини. Це дуже важлива робота, я її добре знаю і підтримую всіх, хто цим займається. Також я задіяна в інфраструктурних проєктах по всій Україні, де була знищена інфраструктура. Її відбудовують, але по-новому. Йдеться і про перспективу зеленої енергії, яка допоможе модернізувати інфраструктуру. Тож, я була тут раніше. Я нібито гарно говорю українською. Я думаю, це важливо – мати посла, який володіє мовою. Я не перша говорю українською, мої попередники теж були досить сильними послами.

"Хороший посол – це характер"

Я хочу подякувати за вашу українську. Адже попередню нашу розмову ми записували з перекладачем. Тож нині бачимо гігантський прогрес.

Читайте також: Пані посол Канади про безпекову угоду, ракети СRV7, уран і своє повернення в Україну

Якщо ми вже торкнулися мовного питання, зупинімося на нашому традиційному дипломатичному словнику. Минулого разу я у вас запитував про фемінітив до слова "посол". І ми тоді зупинилися на формулі "пані посол". Чому саме так?

Французькою мовою я теж не кажу "Ambassadrice", а кажу "Ambassador". Я вважаю, що професійне життя в гендерних аспектах нейтральне. Не має різниці, хто це робить – чоловік чи жінка. Це не повинно входити в професійне життя. Воно повинно бути нейтральним. Немає різниці, посол – жінка чи чоловік. Мене не обрали через те, що я жінка. Мене обрали за те, як я працюю. Я вважаю, що хороший посол – це характер. Це має бути людина, яка може представити свою країну, своїх громадян, яка не боїться говорити публічно, навпаки, говорить публічно за будь-якої нагоди. Посол – це людина, яка створює відносини. Це головне в моїй роботі.

Я тут вперше була в 1992 році, не всі люди тоді усвідомлювали, що Україна насправді стала вільною. Тоді люди мали зацікавлення Канадою, хотіли дізнатися про неї якомога більше. Вони цікавилися історією Канади, нашою спільною україно-канадською історією. І дуже мало українців в ті роки знали свою історію. Це для мене виявилося справжнім сюрпризом. Люди знали радянську історію, а свою тільки починали вчити. Відтоді все дуже змінилося. З часів Помаранчевої революції зміни відбулися колосальні. Зараз я бачу велику силу української громади. І серед неї люди, які народилися вже після здобуття Україною Незалежності. Їм не спадає на думку повертатися в те радянське минуле. Вони знають Україну тільки вільною. І вони сьогодні ваша велика сила.

Ви багато виступаєте перед українськими студентами. Якою з ними спілкуєтеся, українською?

Я два дні тому була у Чернівцях, спілкувалася зі студентами і говорила тільки українською. Мені ставили дуже хороші питання і про стосунки Канади з Україною, і про мене особисто, зокрема, про моє коріння, про те, як я була вихована.

Українська діаспора в Канаді має дуже тісні стосунки з українцями в усьому світі

Яка роль української діаспори в канадсько-українських і канадсько-світових відносинах? Як діаспора впливає на них?

Як на мене, дуже сильно. Це сильна адвокація не лише в наших країнах. Українська діаспора в Канаді має дуже тісні стосунки з українцями в усьому світі. І формально, і не формально. Візьмемо, наприклад, скаутську організацію "Пласт". Це дуже гарний спосіб об'єднання людей, які мають українське походження в усьому світі. Коли я була дитиною, я теж була в "Пласті", і мені було дуже приємно там зустрічати людей з Австралії, Бразилії, Аргентини, Німеччини. Ми мандрували, ходили на природу. Спільне, що у нас було – це предки з України. Ми мали спільну українську культуру. І ми були так виховані, що Україну треба підтримувати, забезпечувати.

Пам'ятаю, коли мені було 8 років, вчителька в моїй школі говорила, що Радянський Союз – це Росія. Я заперечувала і говорила, що це не одне й те ж. Вона мене посилала за це до директора. Але найважливіше в цій історії – це те, що були діти, які виправляли вчителів, коли йшлося про Україну. Моя мама приходила в клас, і ми писали писанки. І всі навколо цікавилися ними, бо не всі знали, що таке Україна, що таке українська історія. Тож, українська діаспора справді сильна. І це також дуже відчувається в університетах. Ми маємо українські студії, в одній з них я працювала. І це також відіграє важливу роль. Там об'єднуються дослідження про Україну, її історію, політику, мову. Вони сприяють зміцненню України на міжнародній арені.

Чи тільки в публічній, чи тільки в культурній дипломатії сильна українська діаспора? Чи впливає вона на вирішення політичних питань?

Вона дуже впливає на політичне життя! Українці, які переїхали в Канаду досить гарно репрезентовані в політиці також. Канадець українського походження мав найвищу посаду в Канаді. Це Рамон (роман) Гнатишин, колишній Генерал-губернатор Канади в 1990-95 роках. Це була дуже впливова людина. Ще один відомий політик українського походження – сенатор Павло Юзик. Ми його вважаємо батьком політики багатокультурності. Він перший офіційно сформулював цю ідею і передав її уряду на голосування. Ці люди відігравали не лише велику роль щодо України. З огляду на те, що вони пережили, для них важливі такі речі, як мова, культура. Для них важливо давати всім місце в громаді. І це розуміння приходить через досвід українців, через те, що вони пережили в своїй історії. А своє виховання вони тримали, як дуже велику цінність. І не лише відносно України, а й відносно Канади. Я думаю, що українці і канадці мають величезний вплив на історії обох країн.

Хотів поговорити і про постачання зброї, і про спільне канадсько-українське виробництво зброї. Що буде далі?

Ми працюємо з багатьма оборонними департаментами в Україні, а також з міністром внутрішніх справ. Недавно теж мала цікаву зустріч. Це не представник уряду, це пес. Канадський пес, який допомагає українським прикордонникам, виявляє вибухонебезпечні предмети. Це відбувається в рамках співпраці з канадськими неурядовими організаціями, які сприяють забезпеченню пожежної безпеки. Звісно, ми маємо і офіційні проєкти в галузі, зокрема, кібербезпеки. Ще 13 років тому я започатковувала наші перші проєкти з кібербезпеки. Тут, в Україні, також працюють люди різних професій, які працюють у вільний від основної роботи час.

"Я б із великим задоволенням залишилася на довше, але це від мене не залежить"

Нині посол Канади в Україні призначається на один рік. Чи будете ви залишати заявку надалі?

Я подавалася на три роки. Але підписана угода, на жаль, через війну, на рік. Я б із великим задоволенням залишилася на довше, але це від мене не залежить. Мої попередники були прекрасними послами. Тож, я сподіваюся, що і наступний посол також буде дуже хорошим.

 

 

 

 

Останні новини
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Тримати в серці місце для любові: Positiff  представив сингл "Діаманти"
Тримати в серці місце для любові: Positiff представив сингл "Діаманти"
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Новини по темі
Держбюджет-2025: чи виживе українська культура в умовах війни?
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо
"Найважливіші" переговори щодо України у форматі "Веймарський трикутник плюс"
Заяв буде багато, а рішень обмаль — Олещук про саміт G20
Україна має стати частиною картини інтересів американського народу – Богдан