Нищення складів, аеродромів + спуфінг — Романенко про боротьбу з КАБами

Нищення складів, аеродромів + спуфінг  — Романенко про боротьбу з КАБами

Нищення ворожих складів, удари по аеродромах та виробництвах, спуфінг – це єдині дієві способи протидії застосуванню Росією керованих авіабомб (КАБів), вважає історик, провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені Антонова Валерій Романенко. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що Росія, на жаль, розвиває достатньо масове виробництво таких бомб. "Загалом росіяни мають 4 типи плануючих бомб", – констатує експерт. Збивати їх артвогнем практично неможливо. А використовувати дорогі й дефіцитні засоби ППО безглуздо: приблизна вартість КАБа – 25 тисяч доларів, а зенітної ракети – мінімум 250 тисяч. Тому потрібні удари по глибоких тилах ворога. І спробувати все ж таки спуфінг, бо КАБи наводять супутниками. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: defence-ua.com

 Російські КАБи примітивні, дешеві, але їх величезна кількість

Нагадайте нашим слухачам, звідки у Росії ці КАБи? Чи доречно говорити, що всі їхні модернізації – це щось новеньке? І чи є хоча б приблизні дані, які запаси таких бомб у РФ? 

Керовані авіаційні бомби відомі ще з часів В'єтнамської війни. В СРСР було кілька типів цих бомб, вони називалися УПАБ-500 і УПАБ-1500В. До речі, деякі запаси ще залишились у Росії. Але між старими радянським бомбами і сучасними є величезна різниця. Старі коштували великі гроші – 150-300 тис в доларах. А сучасні російські бомби дуже дешеві. Основна їх небезпека в тому, що вони дуже пристосовані для масового виробництва, вони примітивні й дешеві. Модулі УМПК – це береться звичайна фугасна бомба, встановлюється на раму з крилами і з блоком управління. І загальна вартість блоку УМПК з бомбою, наприклад ФАБ-500 М-54, виходить 24-25 тисяч доларів. Таких бомб у Росії величезна кількість, ще зі старих радянських складів була. За 2,5 роки війни вони щось витратили. Але зараз китайці активно постачають Росії верстати для виробництва таких бомб. І на російських арсеналах, наприклад, у Нижегородській області, здається це 93-й арсенал, ці бомби випускаються масово. Туди їздив Шойгу і якраз показували випуск цих бомб. Причому принаймні 3-и калібри можна було побачити в кадрі – 500, 1500 і здається 3000, окремі екземпляри показували. А загалом росіяни мають 4 типи таких плануючих бомб і нарощують виробництво, і нарощують їх дальність.

Тобто перший і найдешевший варіант - це фугасні авіабомби зі встановленими універсальними модулями планирування і корекції польоту? 

Так, це найдешевший варіант і наймасовіший. Там загальна вартість, включаючи радіоелектроніку, 24-25 тис доларів. Більш важка бомба може коштувати 30 тис. Що в тій бомбі такого коштовного? Вибухівка і сталевий корпус.

Очікувати, коли КАБи закінчаться – це "чекати в моря погоди"

Враховуючи, що виробництво в них триває, станом на сьогодні – це тисячі чи це десятки тисяч різного класу цих бомб?

 Росіяни використовують всі типи старих радянських бомб під модулі УМПК. Тут є і фугасні бомби, і уламкові бомби, і бомби зразка 54-го року і 62-го року. І бомби, які використовували для надзвукових винищувачів МіГ-25. Тобто термостійкі бомби. Вони, до речі, найбільш далекобійні – УМПК з термостійкими п'ятисотками. Плюс бомбові касети. Останнім часом були випадки, коли касетні боєприпаси теж запускали разом з УМПК. Тому, на жаль, очікувати, коли в росіян закінчиться ці бомби – це загалом "чекати в моря погоди". І чи закінчаться вони? Те, що закінчиться, росіяни надолужать виробництвом.

У нас не було зенітних комплексів таких, як С-400. С-300 ми мали, але дуже малу кількість, і старі радянські модифікації, в яких дальність 75 км. А в С-400 – понад 200 км. Тут і різниця. Ми теж могли б використовувати ці крилаті бомби, але ми не можемо підніматися на висоту, бо крилата бомба для серйозної дальності польоту скидається з висоти від 12 тис метрів і на швидкості, близькій до швидкості звуку. Тоді ця бомба без двигуна отримує такий імпульс, такий запас кінетичної енергії, що вона долає опір повітря на відстані до 70 км. Тобто дальність складає 60-70 км. І отримавши таку зброю, росіяни знову почали масово застосовувати свою авіацію. І зараз будь-який російський наступ без цієї зброї просто неможливий. Навіть при наявності артилерії, при наявності ракетних систем залпового вогню всіх видів, дронів. Але нема крилатих бомб, нема наступу. А збивати ці бомби практично неможливо, бо де ми візьмемо 250 зенітних ракет на день. Хто нам буде постачати ракети в такій кількості, це нереально.

Валерій Романенко. Фото: aviamuseum.com.ua

 Артилерійським вогнем збивати КАБи теж неможливо

З огляду на дешевизну їх виготовлення, тут теж питання.  

Так. 25 тисяч доларів – бомба, і мінімум 250 тисяч – зенітна ракета. І головне, хто нам дасть таку кількість ракет. Це перший момент. Наступне. Наприклад, "шахеди" ми можемо збивати артилерійським вогнем, бо там інший принцип. Там "Гепард" вистрілює 10 снарядів, які вибухають одночасно, утворюючи хмарку уламків. І туди влітає "шахед", а вилітає решето з "шахеда". А бомба пролетить. ЇЇ уламки пошкрябають, але вона полетить собі далі. Тобто артилерійським вогнем теж збивати бомби неможливо. Єдине що – треба збивати або носії цих бомб, або завдавати ударів по складах цих бомб, або по тих арсеналах, де ці бомби виробляють. А для цього потрібні відповідні боєприпаси. На жаль, ми можемо поки що для цього використовувати лише наші ударні безпілотники, бо наші ракетні програми поки що… Я не бачу успіхів з нашими ракетними програмами. У всякому разі, про це не оголошували. Президент сказав, що був вдалий запуск "Сапсана", що розробляється крилата ракета. Але, якщо казати англійською, то все в "continuous", а треба завершений час – "perfect".

Нищення складів, аеродромів, виробництв. І спуфінг 

На вашу думку, із тих можливостей протидії, що може бути у нас на озброєнні найшвидше? Адже враховуючи і значний запас, і різну номенклатуру цих бомб, і достатній авіапарк тих же Су-34, такий терор прикордоння і проламування української оборони КАБами може тривати нескінченно. 

На жаль, такі у нас зараз реалії. Єдині варіанти протидії – це нищення складів, удари по аеродромах, треба спробувати вдарити по виробництву цих бомб. І спробувати все ж таки спуфінг (англ. spoofing – штучно створена ситуація, в якій одна людина чи програма успішно маскується під іншу, спотворюючи дані. Спуфінг працює з допомогою спеціальної електроніки, яка придушує сигнал супутникових систем GPS (ГЛОНАС) і замінює цей сигнал на власний – ред.), оскільки практично всі 100% цих боєприпасів використовують наведення супутникових систем. Тобто, спробувати якимось чином спотворювати координати в місцях розташування військ.