Ілюстративне фото із відкритих джерел
"Нині держава не каже про те, що громадяни їй щось винні"
Розкажіть про саму Стратегію демографічного розвитку як документ. На яких принципах вона базується і що ставить собі за мету?
Часто стратегії, які розробляються в Україні, створюються кабінетним методом, не інклюзивним. Навіть люди, які мають достатню експертність, вважають, що вони можуть осягнути всю предметну область. Натомість Стратегія демографічного розвитку розроблялася інакше, з максимальним включенням не тільки різних міністерств і відомств, але й представників громадянського суспільства та науково-дослідних інститутів. Тобто, всіх, хто має профільну експертизу.
Одним із плюсів цього документа є не тільки залучення максимально широких кіл до обговорення проєкту. Нагадаю, що більше місяця документ був у відкритому доступі, в його проєкт можна було внести свої правки і пропозиції від звичайних громадян. Деякі з цих правок були враховані. Іншим позитивом є те, що ви зазначили – принципи. Це справді важливо. На жаль, не часто про це згадують. Усі принципи згадані в Стратегії демографічного розвитку, я не буду перераховувати. Але найперше, що згадується – це людиноцентричність. Це дійсно головне. Тому що в документах, які створювалися в радянські часи, і навіть частково потрапили в XXI сторіччя, писалися досить дивні речі: наприклад, що родина повинна виконувати свою основну функцію – народжувати дітей. Зараз документ від цього відійшов. Нині держава не каже про те, що громадяни їй щось винні. Навпаки, держава каже про те, що громадяни мають право мати ту кількість дітей, яку вони хочуть. А роль держави в цьому – максимально цьому сприяти.
Також ми кажемо про добровільне повернення українців, без застосування адміністративного примусу. Держава має зробити комфортний механізм повернення українців, знати, що лякає українців перед поверненням, які у них виникають основні складнощі, та як їм можна допомогти. При цьому, не ставлячи їх вище тих громадян, які постійно перебували в Україні. Вони не мають додаткові переваги чи права, але вони мають отримати необхідний перелік послуг. Якщо вони знатимуть, де будуть жити, де працювати, в яку школу піде їхня дитина, громадяни будуть більш схильними до повернення, ніж, коли перед ними буде суцільна невідомість.
Працювали близько 100 людей протягом одного року
Які фахівці були долучені до створення Стратегії демографічного розвитку?
Над нею працювало близько 100 людей протягом одного року. Цей термін передбачений нашою угодою з Європейським Союзом. Нагадаю, що план для України передбачає ухвалення відповідних документів. У випадку, якщо Україна вчасно виконає всі зобов'язання, вона отримає фінансування від Європейського Союзу. І це зобов'язання виконане вчасно і в належній якості. Але це тільки перший крок, фактично, визначення принципів і стратегічних цілей. І це не тільки про те, що потрібно більше народжувати і повертатися в Україну. Це далеко-далеко не повний спектр.
►Перша стратегічна мета – міграційний приріст населення, повернення українців та громадян інших країн, які перебувають за кордоном, також зниження рівня відтоку українців за кордон.
►Друга стратегічна мета – створення умов для підвищення рівня народжуваності та підтримка сім'ї. Наголошую, держава не має застосовувати якісь неліберальні заходи до людей. Ми говоримо проте, що якщо родина хоче мати дітей, вона повинна максимально по всіх напрямках відчувати сприяння і підтримку держави.
►Третя стратегічна мета – це зниження передчасної смертності. Тобто, якщо людина вийшла з репродуктивного віку, це не означає, що вона поза увагою Стратегії демографічного розвитку. Насправді, нам потрібна дуже висока продуктивність в усіх її проявах. В тому числі, це стосується й людей старшого віку. Якщо людина старшого віку має здоров'я, натхнення працювати і займатися громадською діяльністю, і держава, і місцеві органи влади, і роботодавець мають сприяти тому, щоб це максимально було реалізовано. Однією з запорук може бути, так звана, теорія третіх місць, коли люди мають не тільки родини та місця роботи, а й інші місця, куди вони ходять: парки, клуби, секції. Це сприяє підвищенню якості життя і активному довголіттю в майбутньому.
Наша колега, у якої четверо дітей, написала нещодавно в соціальних мережах, що в нашому суспільстві й досі живе стереотип, що багатодітність – це бідність. Справді колись було, що багатодітні родини були бідними. Чи враховували ви, що для стимулювання народжуваності нашому суспільству потрібно подолати оце вкорінене кліше?
На жаль, тенденція, про яку ви кажете, й досі зберігається. Мовляв, відсоток бідності серед багатодітних дітей дещо вищий, ніж в середньому відсоток бідності по Україні. Держава може збільшувати підтримку поєднання материнства і роботи. Ми відходимо від індустріальної економіки. В Радянському Союзі, наприклад, ми не могли жінку з дитиною пустити працювати на станок, де є небезпечне виробництво. Зараз характер робіт змінився. Багато робочих місць передбачають роботу за комп'ютером, що дозволяє працювати в зручних умовах і поєднувати роботу з материнством.
І це не тільки завдання держави, а й конкретних роботодавців – забезпечувати те, щоб молодим матерям було зручно працювати. І це вже поступово втілюється. Деякі компанії роблять дитячі кімнати, причому, вони це роблять, швидко, як соціальну відповідальність, не очікуючи, що вона дійсно буде користуватися попитом. Але коли вона з'являється, то виявляється, що для багатьох це зручний механізм. Поки її немає, не буде й попиту. А коли вона є, це сприяє працевлаштуванню молодих жінок у такі компанії.
"Ми, передусім, можемо розраховувати на тих, у кого не так добре склалося за кордоном"
Що дешевше і ефективніше для держави: створити умови для повернення своїх громадян чи залучати громадян з інших країн?
Відповідь на ваше запитання питання очевидна. Звичайно, пріоритетом є повернення українських громадян в Україну. Ми розуміємо, що і без того непросте завдання стає ще складнішим з кожним роком і з кожним навчальним роком. Чим більше люди адаптуються за кордоном, ти менша ймовірність їхнього повернення назад. Якщо українські біженці, наприклад, знайшли роботу, житло, дитячий садочок в Німеччині, дуже важко економічними стимулами їх буде повернути в Україну. Ми, передусім, можемо розраховувати на тих громадян, у яких не так добре склалося з новим місцем проживання. Звичайно, з великою долею ймовірності, цих громадян не вистачить для відбудови України. Кошти, необхідні для відбудови – половина трильйона доларів. Це означає, що роботи вистачить абсолютно на всіх, хто повертатиметься в Україну. Але для іноземних громадян, які переїжджатимуть для відбудови в Україну, має бути програма адаптації, має бути відповідна безпекова перевірка. Коли ми переконаємося, що готові дати роботу всім українцям, які повернулися і всім українцям, які перебували в Україні, але нам цього все одно не вистачає, тоді постане питання залучення додаткової робочої сили. Важлива деталь, що це не тільки робоча сила, це також внутрішній попит і підтримка українських виробників, які орієнтуються на український ринок.
Володимир Ланда. Фото: Oleksandr Popenko/facebook.com/volodymyr.landa
Фактор, який ви згадали – це боротьба з передчасною смертністю. Чи пропонується в цьому питанні якісь цікаві програми?
Демографічна стратегія не може замінити собою медичну, або освітню стратегію. Хоча ці аспекти мають величезне значення для національної демографії. Але фахівці цих галузей також були долучені до створення стратегії. Щодо медицини, планується поширення серед громадян інформації щодо здорового способу життя, занять фізичною культурою і спортом, самозбережувальної поведінки, яка може мати багато проявів: починаючи від того, щоб спускатися в укриття під час повітряних тривог і завершуючи тим, щоб пристібати пасок безпеки в автомобілі. А також їздити за правилами, не перевищувати швидкість і проходити регулярні медичні огляди. Насправді, проходження медичних оглядів досі сприймаються людьми дуже складно. Поки що це асоціюється з якимись труднощами. Якщо люди розумітимуть, що медичний огляд – це швидкий процес, на який легко записатися і який, в середньому, на кілька років може подовжити тривалість і якість життя, то люди цим користуватимуться частіше.
Серед факторів демографічного успіху України є екологія
Війна значною мірою вплинула на екологію, води забруднені, землі заміновані й також забруднені, повітря також страждає через те, що майже щодня і щоночі в повітрі щось вибухає. На скільки екологічний фактор має сприяти вирішення наших демографічних проблем?
Звісно, серед факторів демографічного успіху України є екологія. Це проблема, яку ми маємо не лише на час війни, а й на багато десятиліть наперед. Ми ще й досі знаходимо снаряди часів Другої світової війни. На жаль, подібне траплятиметься впродовж десятиліть і після цієї війни. На тих територіях, які постраждали від російської агресії, але нині знаходяться під контролем України, вже діють певні екологічні програми щодо їхнього повернення в нормальний режим. Наприклад, щодо сільськогосподарських земель, Міністерство економіки підтримує програми розмінування, компенсуючи його вартість. Економічно це не дуже вигідно, тому що розмінувати гектар землі коштує в декілька разів дорожче, ніж купити якийсь інший гектар землі. Але для нас важливо повертати ці землі в нормальний режим. І я впевнений, що після завершення активних бойових дій цю складну процедуру треба буде зробити і з іншими землями. Щодо повітря і водойм, ви також праві. Але в цьому питанні є сподівання, що можна відновити якість повітря і водних ресурсів в більш обмеженому терміні. Тоді як з проблемою розмінування ми будемо стикатися десятиліттями.
Одна із цілей Стратегії демографічного розвитку – соціальна згуртованість
Цим документом також пропонувалося створення Міністерства демографії та діаспори України. Як ви ставитеся до такої ініціативи?
Є різні способи, як це організувати адміністративно. Але дійсно не повинно бути дискусії щодо того, що Україна повинна мати чітку політику взаємодії з громадянами, які зараз перебувають за кордоном, і мати чітку політику, що ми можемо запропонувати цим громадянам. Тут, на мій погляд, головне, щоб громадяни України розуміли, що вони дійсно є громадянами України і відчували певну відповідальність. І, навпаки, держава Україна з повагою ставилася до громадян України, в тому числі, до тих, які перебувають за кордоном. Тому що одна з цілей Стратегії демографічного розвитку – це соціальна згуртованість. Попри всі можливі розломи, ми маємо зберегти єдину націю і єдину Україну, яку ми хочемо бачити.
Чи враховувався досвід інших країн, які долали демографічні проблеми, при написанні стратегії?
Досвід деяких країн враховувався, проте враховувався досвід подолання тієї чи іншої проблеми. Мало було випадків, м'яко кажучи, у яких весь наш набір проблем траплявся одночасно. Але досвід Канади та Ізраїлю щодо повернення і залучення громадян був врахований. Я сподіваюся, він знайде своє вираження в Плані заходів. Це наступний документ, про який ми будемо говорити іншим разом. Попередньо він буде включати понад чверть тисячі заходів із термінами. Аби стратегія не залишилася декларативною, а перетворилася вже на конкретні кроки.
