Олена Шуляк. Фото з фейсбук-сторінки
Перезавантаження уряду
Спершу поговоримо про масштабні кадрові зміни у владі. З одного боку, про них говорили вже тривалий час, але нічого не відбувалося. А з іншого, чому саме зараз ці зміни відбулися?
Скажу чесно, що про перезавантаження уряду йдеться вже не один місяць, і про це неодноразово говорив і президент Володимир Зеленський у своїх щоденних відеозверненнях. Частина міністрів працювала на своїх посадах, але вони мали цю приставку виконуючий обов'язки. Наприклад, як Матвій Бідний, і він зараз отримав вже безпосередньо пост міністра молоді і спорту, а частина міністрів — взагалі нові люди, їхні кандидатури довго обговорювалися, ухвалювалися відповідні рішення, і Верховна Рада вчора (5 вересня — ред.) зробила низку кадрових рішень. І маємо 9 нових міністрів, які приступили вже сьогодні до виконання своїх обов’язків.
Чому так складно все відбувається? Навіть щодо звільнення за власними заявами фракції більшості елементарно не вистачає голосів без колег з колишнього "ОПЗЖ". Чи вважаєте ви таку ситуацію проблемою і чи є шанси її вирішити?
Було в нас декілька кадрових рішень, які не набрали 226 голосів. Це було перше рішення за відставку Віталія Коваля з посту очільника Фонду держмайна і не вистачило голосів на відставку Ірини Верещук. Але це відбувалося виключно через те, що в нас, на жаль, не відбулася відповідна комунікація і не розуміли, яка доля, як і щодо Коваля, так і щодо Верещук, тому ввечері була проведена фракція, на якій був присутній президент. Там були поставлені всі запитання, потім всі спілкувалися з новими міністрами, спілкувалися також з Іриною Верещук, хто хотів, їй телефонували й з’ясовували також більш детальну інформацію. І вже на наступний день, коли відбувались відповідні голосування, за три звільнення і дев'ять призначень, всі відбулися.
Якщо говорити, які фракції і групи голосували за призначення нових міністрів, це і група "Довіра", і група "За майбутнє", і позафракційні, і дві групи-виходці з колишнього "ОПЗЖ". "Батьківщина" голосувала навіть за призначення нового віцепрем'єр-міністра з відновлення. Тобто кожна група, кожна фракція ухвалювала всі рішення відповідно до своїх бачень. На жаль, фракція «Слуга народу» своїх 226 стабільних голосів не дає вже дуже давно з різних причин, тому що є в нас група Разумкова, де начебто люди у фракції, а бояться вийти з неї, тому що, якщо ти депутат-списочник і виходиш із фракції, то ти не будеш мати вже відповідного мандата. Тому люди, з одного боку, хочуть залишитися формально у фракції "Слуга народу", а з іншого боку, неформально бути не у фракції "Слуга народу", називати себе "Розумною політикою" і мати відношення вже до іншої політичної сили. Такі реалії, ми вже до них звикли. На жаль, поки так.
"Програма "єВідновлення" має бути у фокусі уваги нового віцепрем'єр-міністра з відновлення"
Пані Олено, а чого чекаєте від новопризначених урядовців, зокрема тих, з якими вам, можливо, доводиться працювати найбільше, зважаючи на ваші професійні інтереси як законодавиці? Зокрема, йдеться про очільника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олексія Кулебу, який також став віцепрем'єром з відновлення. І як ви ставитеся до ідеї вчергове роз'єднати це міністерство?
На жаль, вже не відбулося роз'єднання міністерства. Коли в травні звільняли віцепрем'єр-міністра Олександра Кубракова, казали, що прем'єр-міністр брав певний термін і зазначав, що розділимо два міністерства — Міністерство регіонального розвитку та Міністерство інфраструктури. Прийшло чотири місяці, прийшло нове чергове призначення, і Міністерство залишається об'єднаним. Щобільше, до цього Міністерства будуть додані певні функції тої роботи, якою займалася пані Ірина Верещук. Але прем'єр-міністр взяв відповідні на себе зобов'язання, і нам сказали, що за 2-2,5 місяці Міністерство буде роз'єднане. Звичайно, в мене є особисті речі, які для мене є надзвичайно важливими. Це програма "єВідновлення". На жаль, ця програма, чотири місяці була в майже мертвому стані. Я кожного дня отримую десятки повідомлень від людей, які мають зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях. Ви знаєте, яка активна пропагандистська робота ведеться з боку окупаційної влади. Вони заманюють наших людей, також відкривають програми зі своїми компенсаціями. Буквально нещодавно стартувала в них своя програма для мешканців Бахмуту і Соледару, де вони хочуть виплачувати по 35 тисяч рублів за кожний знищений квадратний метр. І ми точно тут не можемо стояти і чогось там чекати. Для нас потрібно розвивати цю програму, тому що повертати українців додому – це якраз через забезпечення того, щоб в них була компенсація за пошкоджене і зруйноване житло. Вчора ми на профільному комітеті розглядали в відповідне рішення щодо того, аби рекомендувати Верховній Раді ухвалити відповідне кадрове рішення щодо Олексія Кулеби. Я якраз виступала і дуже просила його, щоб "єВідновлення" залишилося у фокусі уваги міністерства, тому що це долі сотень тисяч людей, які на сьогодні залишилися без житла. Для українців перемога на першому місці, на другому місці — гідна робота з гідною оплатою праці. І на третьому місці — своя домівка. І, можливо, це допоможе повертати і людей, які зараз перебувають за кордоном, а це 20% нашого населення. Серед них дуже багато людей, в кого зруйноване житло. Понад 6 мільйонів – це внутрішньо переміщені особи, які також були б дуже щасливі, якби вирішилось питання з їхніми домівками. Тому "єВідновлення" для мене є таким першочерговим і дуже-дуже важливим питанням, яке повинно бути у фокусі уваги нового віцепрем'єр-міністра.
Яких ще змін від урядовців ви очікуєте?
Якщо ми говоримо про Міністерство розвитку громад і територій, потрібно продовжувати той курс, який був закладений командою Олександра Кубракова. Там було дуже багато різних починань, наприклад, в нас є величезна євроінтеграційна реформа, яка стосується реформи залізничного транспорту. І вже цієї осені, згідно з відповідними документами, де Україна брала на себе зобов'язання, ми повинні вже ухвалити відповідне законодавство. Станом на сьогодні цей законопроєкт не зареєстрований, тому я сподіваюся, що буде активна робота з боку міністерства, парламентарів та експертного середовища, і цей документ буде ухвалений. Щодо мого профільного напрямку, ми багато говоримо про реформу децентралізації. За 10 років значні успіхи в цій реформі: були передані і повноваження, і шалені ресурси на місця. Але є питання, які залишалися в стані постійного обговорення. Наприклад, питання, пов’язане з відповідальністю та наглядом за законністю рішень органів місцевого самоврядування. І дуже хотілося, щоб реформа, яка стосується місцевих державних адміністрацій, була продовжена і були ухвалені відповідні рішення парламентом. А в нас за зобов'язаннями в Ukraine Facility це стоїть на перший квартал 2025 року. А потім міністерство буде імплементувати ці речі.
Колаж: Суспільне Запоріжжя
"Будувати краще, ніж було"
У квітні презентували законопроєкт "Про основні засади відновлення України". Який етап зараз?
У квітні міністерство оприлюднило його для громадських обговорень і збирало інформацію. Ми для того, щоб допомогти міністерству, розпочали з нашими міжнародними партнерами публічні консультації. До цих консультацій залучено майже 1000 учасників, які надавали свої пропозиції. Сьогодні ми обробляємо і результати анкет, і результати цих пропозицій для того, щоб всі ці дані направити до Міністерства відновлення, для того, щоб вони внесли відповідні корективи перед тим, як реєструвати його і виносити на розгляд уряду, а потім на розгляд до парламенту. Для наших міжнародних партнерів дуже важливо, що коли буде масштабна відбудова, щоб всі процеси були дуже прозорими і підзвітними, і ми впевнені, що цього можна домогтися лише тоді, коли працюють цифрові рішення.
Тому є система DREAM, а вона розроблялась командою Міністерства відновлення разом з представниками й експертами громадських організацій, а в цій системі вже на сьогодні є заповнена інформація щодо декількох тисяч об'єктів. Є досить великий публічний модуль, можна зайти, подивитися, де розташований цей об'єкт, хто його фінансує, яка проєктна документація, на якому етапі реалізація цього проєкту.
Тобто це для того, щоб зрозуміти, що відбувається, і моніторити цей процес?
Цей процес громадськість буде моніторити, громади будуть керувати безпосередньо процесом реалізації того чи іншого проєкту. Міжнародні донори будуть слідкувати, як будуть використовуватись їхні гроші. Це важлива складова для того, якщо ми хочемо, щоб нам як країні довіряли й надавали ще більше грошей на відбудову, а ми бачимо, що руйнування колосальні. Також, якщо говорити про нову законодавчу рамку відновлення, нам би дуже хотілося, щоб були зафіксовані основні принципи відновлення. Тому що ми говоримо і про сталий розвиток, і про циркулярну економіку, і про принцип "будувати краще, ніж було", і про "зелений курс", про енергоефективність, екологічність тощо. Всі ці речі, я вважаю, потрібно зафіксувати безпосередньо на рівні законодавства для того, щоб всі-всі проєкти, які стосуються відбудови, йшли вже за новими сучасними правилами й стандартами. Наприклад, ми ухвалили закон, який до будівель та споруд встановлює мінімальні вимоги стосовно енергоефективності. Звичайно, ми вже будемо будувати з врахуванням цих вимог. Не забуваймо, що енергоефективність і енергонезалежність – це взагалі для нас і безпека. Тому що бачимо, що наш скажений сусід робить з нашою енергосистемою, і потім питання як відновлювати, як будувати, з якими принципами стосовно термомодернізації, енергоефективності тощо… Це вже якраз точно про те, щоб будувати краще, ніж було.
Цифровізація — це зручно, прозоро і якісно
13 серпня уряду ухвалив постанову про запуск електронного містобудівного кадастру на державному рівні. Тепер вся взаємодія з містобудівною документацією має відбуватися в єдиній електронній системі, тобто містобудівному кадастрі на державному рівні, і запрацює через місяць після того, як постанова набуде чинності. Тобто вже в середині вересня. Навіщо він нам і що може змінити?
У сфері містобудування в Україні десятки років обговорюють дві великі речі. Це містобудівний кодекс і містобудівний кадастр. І містобудівний кодекс обговорюють й обговорюють. І навіть у нас при комітеті зараз створена робоча група, яка за півтора року не змогла напрацювати навіть концепцію такого документа. Добре, що в нас працює Міністерство цифрової трансформації, і якраз Міністерство цифрової трансформації та Міністерство відновлення підійшли вже впритул до того, щоб в Україні була не просто на папері створена система містобудівного кадастру, а взагалі щоб було технічне рішення для того, щоб всі ці дані зберігалися, щоб ці дані були доступні також для всіх наших громадян, щоб не було жодних зловживань тощо. Для нас дуже важливо, щоб це було в цифровому вигляді, щоб людина зайшла, відкрила цю документацію, і там чітко видно, наприклад, якщо це зелена зона, то будувати не можна. І така інформація повинна бути доступною, прозорою і досить якісною. Крім того, коли цифровий вигляд інформації, коли максимально усуваються чиновники від ухвалення рішень, — це якраз про нові європейські сучасні цифрові права.
У Мінцифри переконують: "Цифровізовуємо, щоб боротися з корупцією".
Я дуже люблю фразу, яку говорив президент ще на початку своєї тенденції, що "комп'ютер хабаря не бере". Це правда, комп'ютер практично неможливо обдурити. Звичайно, люди можуть знаходити різні джерела для того, щоб були корупційні віконечка, але коли правильно і грамотно цифровізувати всі процеси, а найголовніше, коли залишається цифровий слід за кожною конкретною людиною, то це вже відповідальність. А адміністративна, або кримінальна відповідальність вже змушує людину думати, чи робити їй якесь правопорушення. До речі, нещодавно був дуже негарний випадок в Харківській області, коли намагалися з "єВідновленням" зробити недоброчесні речі. Представники комісій в органах місцевого самоврядування реєстрували будинки, начебто вони були пошкоджені від війни, а вони не були пошкоджені. І це дуже швидко відкрилося, це всі побачили, і вже працюють правоохоронці, відбулися низки обшуків, і я впевнена, що будуть покарані ті люди, які хотіли заробити на горі людей.
Тобто цифровізація допомагає з'ясувати і виявити всі моменти?
Цифровізація – це запобіжник корупції. По-перше, це зручно, тому що зараз ми вже, мабуть, не уявляємо свого життя без "Дії". Не потрібно стояти в чергах, не потрібно носити паперові документи. З іншого боку, це антикорупційна історія.
У серпні Національне агентство з питань запобігання корупції представило стратегічний аналіз корупційних ризиків під час реалізації експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабміну про реалізацію експериментального проєкту відновлення населених пунктів, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 25 квітня 2023 року №382. НАЗК нарахувало аж 10 корупційних ризиків. Що можете сказати саме з цього приводу? Чи можемо ми собі взагалі уявити, на чому можна вкрасти у такій сфері, як будівництво і відновлення, що з цим робити?
НАЗК дало дуже гарну низку ризиків. Наприклад, як відбираються проєкти для відбудови, як працює механізм, який об'єкт або населений пункт відновлювати першим, яка черговість, чому в цього пріоритет вищий, а в іншого нижчий. Це навіть не про розкрадання, а про те, щоб бути більш ефективними у всіх проєктах, які пов'язані з відновленням. І, звичайно, коли ми говоримо про проєкти відновлення, це і Міністерство, це і агентство, це і органи місцевого самоврядування, це і військові адміністрації. І між усіма учасниками цих процесів, які стосуються відновлення, вибудовувати прозорі, зрозумілі, чесні правила – це на сьогодні завдання якраз і для нового Міністерства, і для нашого профільного комітету. Тут точно є над чим працювати і як покращувати всі процедури.
Мобілізаційний проєкт закону №11379-д можуть ухвалити наступного сесійного тижня
Ми з вами традиційно обговорюємо питання мобілізації. 7 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку". Йдеться про врегулювання колізії, через яку ТЦК могли мобілізувати і часто просто хапали на вулицях обмежено придатних осіб, які не досягли віку 25 років. У той час, як придатні до військової служби особи до 25 років, не мобілізовуються. У результаті проєкт закону отримав 295 голосів, зокрема, "за" голосувала майже вся ваша фракція за деякими виключеннями. Зокрема, ви особисто чомусь не голосували. Була можливість ухвалити його одразу в цілому, але чомусь у "Слузі народу" виступили проти цього і тепер рішення відкладено. Враховуючи, що у нас між першим і другим читанням іноді минають роки, то чи не це спосіб поховати цей проєкт і коли, можливо, його ухвалять?
Він не буде похований. Були домовленості на погоджувальній раді. Цей законопроєкт включався до порядку денного сесії і виносився якраз на перше читання. Я хочу зазначити, що всі законопроєкти, які стосуються оборони, мобілізації та всіх речей, які пов'язані з нашими Збройними Силами України, з військом, з війною, обов'язково узгоджуються з Генеральним штабом і Міністерством оборони. Тому, коли цей законопроєкт виносився на перше читання, на погоджувальній раді навіть телефонували в Генштаб і домовлялися, що до другого читання треба буде внести відповідні корективи. Тому в першому читанні парламент цей законопроєкт, звичайно, підтримав, але деякі опозиційні сили почали казати, що треба голосувати в цілому. Їм нагадали, що була домовленість на погоджувальній раді, був телефонний дзвінок до Генерального штабу, вирішений план, за яким рухаємось. Я не думаю, що цей законопроєкт буде лежати.
Вони можуть його ухвалити?
Вони вже можуть ухвалити наступного сесійного тижня, тому що ми проголосували також за скорочення термінів для подання правок — з 14 до 7 днів. Якраз ці 7 днів проходять на наступному тижні. І потім вже на наступний сесійний тиждень він буде готовий, якщо пройде комітет, і парламент його обов'язково підтримає.
Як ви особисто ставитеся до можливості зменшити мобілізаційний вік? Приміром, ваш колега з "Голосу" Роман Костенко вважає, що оптимальний вік для мобілізації 20-50 років. І пониження віку мобілізації все одно стане невідворотним, якщо росіяни почнуть нову хвилю своєї мобілізації.
Для мене орієнтир – це Генеральний штаб і Міністерство оборони. Звичайно, ми всі дуже добре розуміємо, що від війни в нас людей не стає більше. Ми бачимо, наскільки агресивно себе веде ворог. І розуміємо, що все одно нашу країну потрібно захищати. Якщо ми говоримо про зменшення мобілізаційного віку, якщо буде така ініціатива від Генерального штабу, будемо її обговорювати й підтримувати.
