Роман Ревакович. Фото Світлани Мялик
Фестиваль виник 25 років тому
Розкажіть, будь ласка, як виник цей фестиваль.
Фестиваль виник 25 років тому. Він спочатку відбувався нерегулярно, тому зараз він відбудеться вдесяте. Я з середини 90-х співпрацював із музичним середовищем Львова, і з цієї співпраці виник фестиваль сучасної музики "Контрасти". Перший фестиваль відбувся у 1995 році. За моєї присутності на цьому фестивалі завжди було багато польської музики і польських виконавців. Вже на другому фестивалі, у 1996 році, мало місце виконання великого твору польського композитора Кшиштофа Пендерецького, польського реквієму за участі хору і оркестру Краківської філармонії польських солістів. Диригував сам композитор. І це була велика подія в рамках нашого фестивалю.
Фестиваль "Контрасти" привніс багато польської музики в український контекст. І тоді я поставив собі запитання: а що з українською музикою в Польщі? І мушу сказати, що в той час була тільки одна відповідь. Нічого! Я закінчував всі рівні музичної освіти в Польщі, і там було багато теоретичних знань про музику. Але жодного разу на жодному уроці я не почув предмету "українська музика". Можна сказати, що саме з цієї причини відсутність української музики в польському професійному контексті не дивує. Отже, з тих моїх міркувань і виник цей фестиваль української музики у Польщі.
Моїм наміром "Днів української музики у Варшаві" було вписатися в польський культурний контекст, відчуваючи велику потребу донести до польського суспільства інформацію про високу українську культуру.
"Я – нащадок жертв операції "Вісла"
Чому ви це робите? Яка ваша головна мета?
Я маю українське коріння. Мої батьки українці. Я – нащадок жертв операції "Вісла" – акції, яка розпорошила у 1947 році у дуже насильницький брутальний сталінський спосіб 140 тисяч українців по теренах Польщі після Другої світової війни.
Хор "Журавлі"
Ви народилися вже у Польщі?
Я народився у 1958 році в містечку Лідзбарк-Вармінський, неподалік Ольштина. Я досить швидко виїхав із родинного дому, в 15 років я переїхав до Ольштина, вчився там у музичній школі, вивчав світову музику. І на жодному концерті я не чув української музики. Була велика світова класика, і вона була для мене вагома. І вже на другому курсі Музичної академії у Варшаві я потрапив у хор "Журавлі". Цей хор заснований в 1972 році й існує донині. Недавно він святкував 50-ліття. Цей хор об'єднував тоді й об'єднує сьогодні співаків, які розпорошені по всій Польщі. Це символічне подолання операції "Вісла". Я співав у цьому хорі від 1979 року.
І те, що я став перед цим хором, як диригент, наблизило мене до української культури. І тоді я себе запитав: а чим я займаюся? Я тоді не мав жодних знань про українську музику. Такі прізвища, як Бортнянський, Лисенко, Стеценко, Леонтович були для мене повною абстракцією. Хор на той час був вже сформований, він 10 років існував під орудою дуже зрілого музиканта Ярослава Полянського. Тобто я перейняв хор вже сформований. І для мене також було важливим щось привнести в цей хор. Але щоб щось привнести, треба це пізнати.
Роман Ревакович. Фото Світлани Мялик
І я на ходу пізнавав українську музику. Мені було важливо, щоб хор, який досі співав коротенькі цікаві фольклорні народні пісні, став більш академічним. І я для себе відкривав твори Лисенка, Стеценка. Я ввів до репертуару самодіяльного хору твори, які тривали 10-12 хвилин. Це були досить великі твори. Як для такого самодіяльного хору, це був своєрідний подвиг. 10 років співпраці з цим хором дали мені знання про українську музику і сформували мене як диригента.
"Це найкраща акустика у Варшаві"
Розкажіть більш детально про "Дні української музики" в Варшаві. Якою буде особливість цьогорічного фестивалю?
Всі концерти відбудуться в цьому ж прекрасному місті, в прекрасній залі, в концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського. Це найкраща акустика в Варшаві. Зала не настільки велика, як філармонійна, яка є першою прекрасною залою на 1100 місць. Ця зала менша, на 400 місць, але з прекрасною акустикою. І я дуже гордий і щасливий, що мені вдалося вмовити найкращий, на мою думку, польський камерний професійний хор, який діє в місті Катовіце Camerata Silesia. 20 учасників хору представлять програму трьох українських хорових велетнів – Максима Березовського, Дмитра Бортнянського і Артема Веделя. Я дуже щасливий і гордий, що цей хор прийняв запрошення і сподіваюся, що це буде надзвичайно цікавий концерт. У концерті будуть виконані великі твори названих композиторів і мініатюрні фрагменти літургій.
А фінал фестивалю відбудеться в п'ятницю 13 вересня. З Києва приїде Національний ансамбль солістів "Київська Камерата", і я диригуватиму цим концертом. Це буде вже третій візит цього ансамблю на наш фестиваль. Ми покажемо прем'єрне виконання нового твору молодого українського композитора Юрія Пікуша. Йому зараз 26 років. Він написав спеціально на наше замовлення твір, який англійською називається "Speed Velocity", тобто він якось пов'язаний з космічними швидкостями. Другим твором буде твір Золтана Алмаші, унікального українського композитора, віолончеліста, учасника "Київської камерати", який приїде на цей концерт як віолончеліст цього ансамблю. Ми виконаємо його твір "Пори року" для скрипки з оркестром. А сольну партію виконає сьогоднішня директорка "Київської камерати" Богдана Півненко.
Другий відділ концерту ми присвячуємо одному композитору – Олександру Козаренку, який несподівано помер минулого року, не доживши до 60-річчя. Цього композитора я знаю з 1995 року. І в якомусь сенсі, це все пов'язується в одне ціле, тому що в лютому 1995 року у Львові відбувся концерт, який ми назвали "Вечір прем'єр у Львові". І на цей концерт Олександр Козаренко написав твір для органу і струнного оркестру, який він присвятив пам'яті польського композитора Вітольда Лютославського, котрий помер роком раніше. Тоді ж були виконані твори Ігоря Щербакова, Юрія Ланюка та Вітольда Лютославського. Солісткою була тоді Ольга Пасічник. Цей концерт ми повторили у травні 1995 року в Києві. І це відбулося надзвичайно цікаво і вдало. До речі, запис цього концерту я поставив на YouTube. Всіх, кому цікаво дізнатися, як все відбувалося, закликаю його знайти за пошуком – Ольга Пасічник, Юрій Ланюк під моїм диригуванням.
А після цього концерту в довгій нічній розмові з Юрієм Ланюком ми придумали "Контрасти". Отак замикається коло. Козаренко, якого я тоді пізнав, несподівано відійшов. І після його відходу я глибше занурився в його творчість. Я побачив, якою унікальною, цікавою особистістю був і є у своїй творчості цей композитор. Тому я вирішив представити чотири його різні твори, і вони прозвучать на цьому концерті – "Ірмологіон", "KonzertStuck", "П’ять весільних ладнань із Покуття" та "Sintonia extravaganza". Його твори завершать десяті ювілейні "Дні української музики" в Варшаві.
