Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Сьогодні особливий день. Сьогодні ми згадуємо про 1944-й – депортацію кримськотатарського народу – і вшановуємо памʼять її жертв. Наша історія містить, на жаль, немало трагічних сторінок – того, через що були змушені пройти наші люди. Але хоч би якими були ці сторінки – гіркими чи страшними, – вони вже ніколи не стануть сторінками брехні і тим більше останніми сторінками для України. Сьогодні, вшановуючи памʼять жертв депортації кримських татар і засуджуючи тепер російське знущання над Кримом, ми відчуваємо, ми знаємо, що російське зло не є і не буде всесильним. Час окупанта на нашій землі обмежений, і його вигнання неминуче й залежить від того, як ми всі чинимо опір, як ми всі стараємось, щоб обʼєднати світ, і як сам світ налаштований – налаштований на захист людяності та життя. Російська окупація Криму у 2014 році стала насправді перевіркою – перевіркою рішучості для всіх у світі. Належної реакції тоді не послідувало, і Путін вирішив, що він нібито може перерости Крим, нібито може робити більше зла – безкарно. 24 лютого поставило в цьому крапку спротивом усіх українців і українок, усього нашого народу: різних людей – різних поколінь, різних поглядів, – які однаково зупиняли окупанта. Історична крапка, поставлена тоді, більше ніколи не стане для України крапкою з комою. Ніколи Москва не матиме шансу підкорити нашу країну, наших людей, свідомість та історію. І зараз, в боях заради України, в роботі заради України, ми досягли такого рівня, коли російське зло навіть на своїй території від наших справедливих відповідей не сховається.
Я дякую всім нашим воїнам та підрозділам Сил оборони України, які і на цьому тижні довели, що російська держава платитиме за все, що вона робить проти наших людей, нашого суспільства. Я дякую кожному нашому воїну, який проявив достатню стійкість і зміг за цей тиждень додати більше впевненості, зокрема, Харківському напрямку. Окупант втрачає свою піхоту і техніку – відчутно втрачає, хоча так само, як і у 2022 році, розраховував на швидке просування по нашій землі. Не забуваємо також про інші напрямки боїв, окрім харківських: Краматорський, Покровський, Курахівський, південні напрямки – всюди, де складно, наші сили дають гідну відсіч окупанту. Зокрема, особливо й окремо дякую хлопцям, які відбили російський штурм Часового Яру. Наші воїни знищили понад 20 одиниць броньованої техніки окупанта. Молодці, хлопці! І також я дякую кожному представнику нашої держави – усій дипломатичній команді Офісу, нашим урядовцям, нашим посольствам, громадським діячам, які допомагають, – дякую за поступове, покрокове просування в підготовці Саміту миру – першого Глобального саміту, який відбудеться у Швейцарії. Ми разом з партнерами готуємо справжній майданчик – майданчик для світу, який дійсно здатен примусити Росію до миру і який Росія не здатна буде обманути. За цей тиждень ми додали ще нових учасників Саміту. Тільки на рівні очільників держав та урядів відбулись мої розмови з Грузією, Канадою, Республікою Корея, Люксембургом, Ліхтенштейном, Малаві, Португалією, Словенією, Францією, Швецією, Ліберією, а також говорив з держсекретарем США. І наступний тиждень теж буде активним з точки зору дипломатії. Українська дипломатія працює разом з українською зброєю заради справедливого миру для нашої держави і справедливого покарання Росії за цю війну. Обовʼязково реалізуємо наші, українські завдання. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім, хто обрав Україну та забезпечує для нашої держави силу і результат. Слава Україні!
У випуску розкажемо про ситуацію на фронті та евакуацію людей з прикордоння Харківщини.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Куди і як релокувати бізнес із прифронтових регіонів? Як знайти місце, приміщення для релокації на Тернопільщині? Чи складно організувати імпорт продукції із регіону? Завдяки чому можна відновити роботу підприємств після переїзду? Програму підготувала журналістка тернопільської регіональної редакції Українського Радіо Лариса Миргородська.
Журналістка Полтавської регіональний редакції Українського Радіо Світлана Ісаєнко розповідає про декомунізацію та деколонізацію Полтави. Як змінити обличчя міста? Що робити з імперськими пам'ятниками у центрі Полтави? Чи потрібно їх переосмислювати, змінювати їх сприйняття? Чи варто демонтувати і відправити до музеїв?
У цій програмі журналістка Українського Радіо із Кропивницького розповідає, з якими проблемами стикаються внутрішньо переміщені особи на Кіровоградщині. Чому людям із промислових областей складно знайти роботу в аграрному регіоні? Як заробити гроші, орендувати житло та інтегруватися на Кіровоградщині?
Як волонтерські організації працюють у Херсоні? З якими проблемами стикаються і якої допомоги потребують на Херсонщині?
Журналіста Черкаської регіональної редакції Українського Радіо Альона Ніколенко досліджувала, чи вигідно нині тримати корову? Які проблеми мають власники рогатої худоби на Черкащині? Як і куди найкраще реалізувати молоко з-під власних корів?
Журналістка Луганської регіональної редакції Українського Радіо Вікторія Марченко та режисерка Марія Петриченко розповідають, як гуртуються луганчани, які жили на тимчасово окупованих територіях.
Як живуть у прикордонних із Росією громадах Сумщини? Чому складно дістатися до віддалених сіл? Чого бракує мешканцям малих населених пунктів поблизу кордону? Про це у програмі, яку підготували журналістки сумської редакції УР Валентина Погорєлова і Валентина Москвіна.
Журналістка регіональної редакції Українського Радіо в Луцьку Ольга Шарута та звукорежисер Максим Козак розповідають, як на Волині започаткували практику публічного звітування громадського сектора. Чи допомагає це показати прозорість роботи громадських організацій, завоювати довіру у громаді?
Журналістка Одеської регіональних редакцій Українського Радіо Діана Попкова досліджувала питання недерусифікованої топоніміки Одещини. Як у регіоні триває демонтаж пам'ятників та перейменування вулиць, зелених зон і парків?
Вінницька журналістка Ольга Зайцева розповідає про книгарню-бібліотеку, як втілення мрії загиблого героя переросло у культурний простір для вінничан.
