Президент виконує обов’язки і за межами 5-річного строку, але не більше 10 років ― Магера

Президент виконує обов’язки і за межами 5-річного строку, але не більше 10 років ― Магера

Наближається День ікс ― 20 травня 2024 року, коли завершується строк перебування на посаді чинного Президента України Володимира Зеленського. В ексклюзивному інтерв’ю для Українського Радіо експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, заступник голови Центральної виборчої комісії у 2007 – 2018 роках Андрій Магера прокоментував питання, чи можливі вибори під час війни та як їх організувати. На думку Андрія Магери, відповідно до Конституції, президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України. Чинного президента має замінити лише його наступник ― не виконувач обов’язків президента, а повноцінний президент, який має бути обраний на наступних вільних демократичних виборах. "Щоб поставити всі крапки над "і", нам потрібне рішення Конституційного суду про офіційне тлумачення Конституції України", вважає Андрій Магера.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Андрій Магера. Фото: cdn.chesno.org

З юридично-правової точки зору, в умовах воєнного стану президент має продовжувати виконання своїх обов’язків. Як би ви прокоментували це питання?

Справді, точиться дискусія про легітимність президента після 20 травня. Значною мірою дров у це вогнище кинула сама влада, коли в жовтні та листопаді минулого року були озвучені публічні позиції. Наприклад, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначав, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану, а водночас його заступник Олександр Корнієнко наголошував, що ніяких виборів під час воєнного стану бути не може. На моє переконання, виходячи зі статті 103 Конституції, президент обирається на 5 років. Але враховуючи неперервність здійснення державної влади в Україні, у частині першій статті 108 є чіткий запис про те, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України. Це означає, що його обов’язок ― виконувати функції президента, іншого варіанту немає. Цього президента має замінити лише його наступник ― не виконувач обов’язків президента, а повноцінний президент, який має бути обраний на наступних вільних демократичних виборах. Щоб поставити всі крапки над "і" та щоб ніхто з міжнародних партнерів не ставив запитань, нам дуже потрібне рішення Конституційного суду про офіційне тлумачення Конституції України.

Якщо війна триватиме кілька років, це означає, що ці роки президент Зеленський буде виконувати свої повноваження?

Якщо говорити про 2-3 роки, то особливих проблем я тут не бачу. Але ми не знаємо, скільки триватиме війна. Тут я хочу звернути увагу на частину третю статті 103 Конституції, де написано, що одна й та сама особа не може бути президентом України більше двох строків поспіль. Тобто одна особа в безперервному проміжку часу не може виконувати обов’язки більше 10 років. Гадаю, це той момент, на який може звернути увагу Конституційний суд, коли тлумачитиме відповідні положення Конституції. Тобто чинний президент виконує обов’язки і за межами 5-річного строку, проте якщо цей строк в цілому буде 10 років, то треба всіляким чином уникати небезпек, загроз, узурпацій влади, щоб після спливу 10 років голова Верховної Ради міг виконувати обов’язки президента. Це можливий варіант для тлумачення. Але з точки зору 21-22-23 травня цього року не бачу проблеми. Зеленського обрали у 2019 році, зараз воєнний стан, іншого варіанту я не бачу.

Тобто крайній термін перебування президента на посаді ― 2029 рік, з точки зору дотримання конституційних норм?

Якщо буде відповідне тлумачення Конституційного суду. Це один із можливих варіантів, але в будь-якому разі після 20 травня 2024 року нічого кардинально у правовій площині не поміняється, але в політичній площині зміни будуть. Тому що президент Зеленський після 20 травня 2024 року з точки зору політичної риторики перебуватиме у позиції "кволої качки". Це означає, що йому треба буде робити широку коаліцію на підтримку опору Російській Федерації. Він повинен розуміти, що виборці давали йому мандат на 5 років. І за межами 5 років ― це тимчасове явище, тому для дій йому потрібна дуже широка суспільна підтримка. У першу чергу президент, а в другу чергу опозиція мають наголосити на дуже важливому меседжі ― ворог у нас один, це Російська Федерація. І не треба займатися взаємопоборюванням в країні, це не призведе до конструктиву. Має бути широке об’єднання проукраїнських державницьких сил.

В Офісі Президента підготували звернення до Конституційного суду України щодо подальшої легітимності Зеленського, але бояться не отримати потрібного рішення. Що ви скажете про цю ситуацію?

У нас Конституційний суд не може з власної ініціативи розпочати тлумачення тих чи інших положень Конституції, бо це буде перевищення влади з його боку. Для цього законом визначені певні суб’єкти, які можуть звертатися. Це може зробити Президент, не менш ніж 45 нардепів, Кабмін, Верховний суд, Уповноважений із прав людини. Суб’єктів є багато. Звернення до Конституційного суду треба було робити ще минулого року. Тому що за Виборчим кодексом Верховна Рада призначає президентські вибори не пізніше, як за 100 днів до дня голосування. Тобто приблизно 21 грудня 2023 року був кінцевий термін для ухвалення постанови ВР про призначення чергових виборів Президента України на 31 березня 2024 року. Отже, до тієї дати нам треба було не лише звернутися до Конституційного суду, але й отримати його рішення з цього питання. Якщо з  точки зору березня цього не буде зроблено, то у квітні будуть ще гірші умови, а у травні півень буде "боляче клювати у п’яту точку". Особливо, коли міжнародні інституції поставлять питання руба. Як пояснити цю ситуацію правової невизначеності?

Хотів би наголосити на такому моменті. Не треба сприймати 5-річний строк повноважень як аптечну константу. Практика в Україні попередніх каденцій президентів свідчить про те, що цей строк ніколи не був рівно 5 років. Наприклад, перша каденція Леоніда Кучми тривала 5 років і три місяці, друга каденція ― 5 років і один місяць, каденція Віктора Ющенка тривала 5 років і більше місяця. А коли є воєнний стан та певні обмеження конституційних прав і свобод, коли не можна гарантувати дотримання принципів виборчого права, то ні про які вибори ми говорити не можемо. Проте має бути чітка правова визначеність. Цю правову визначеність може вирішити лише одна єдина інституція в Україні остаточно й безповоротно ― це Конституційний суд.

Здавалося б, у Конституції записано все чітко й зрозуміло. Раптом на фоні абсолютної чіткості конституційних норм з’являється ініціатива звернутися до Конституційного суду. Чим вона зумовлена?

Вона зумовлена тим, що згадані положення виписані в законі про правовий режим воєнного стану. І для деяких людей є певна незрозумілість. Наприклад, відносно парламенту у статті 83 частині 4 чітко написано: у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР нового скликання. Щодо президента цього немає. Але більшість людей без глибоких знань у сфері конституційного права не розуміють, що Конституція ― це не папуга. Вона не повинна у кожному наступному розділі повторювати одне й те саме. Якщо вона в 4-му розділі стосовно Верховної Ради це записала, то це не означає, що у 5-му розділі це треба повторювати стосовно президента і в 11-му розділі про місцеве самоврядування ― що під час дії воєнного стану вибори не відбуваються. Це зрозуміло, тому що принципи виборчого права є спільними для всіх типів виборів ― парламентських, президентських і місцевих. Отже, Конституцію треба розуміти лише системно, у комплексі, усвідомлюючи сам вектор, закладений у Конституцію. Тому наголошую ― саме Конституційний суд України мав би ці тонкощі пояснити суспільству, але бажано простою мовою.

Але ситуація в Конституційному суді така, що має бути 18 членів, а є 13. І зараз йдеться про те, що будуть терміново дообрані 5 суддів для отримання того результату, який хоче бачити влада.

Так, це проблема. Все треба робити вчасно. Хіба ми не знали, що спливають строки повноважень окремих суддів Конституційного суду? Відповідні суб’єкти мають своєчасно вносити подання, змінювати положення закону про Конституційний суд і запроваджувати реальний конкурсний відбір суддів. Натомість час пішов на дискусії з Венеційською комісією, яка радила зробити нормальний конкурсний відбір. У кінцевому підсумку все одно вийшли на цей варіант. Зараз треба в першу чергу внести зміни до закону про Конституційний суд і познімати положення відносно повноважень засідань самого суду, якщо є менш ніж 12 суддів ― поміняти число 12 на 10. Тобто 10 достатньо для ухвалення рішення і достатньо, щоб були присутніми на засіданні 10 суддів Конституційного суду, а не 12. Думаю, деякі точкові зміни можна було б внести до закону. Зараз відбувається конкурсний відбір, і невідомо, коли він завершиться.

Підписано меморандум, в якому чітко зазначено, що всі політичні сили Верховної Ради IX скликання зобов’язуються не вживати ніяких заходів щодо ініціації виборів президента, тому що триває війна. Тобто це виразний рух у напрямку єдності та консолідації політичних сил України.

Дуже добре, що існує такий політичний документ. Але треба розуміти, що він містить лише політичні наслідки і не тягне за собою жодних правових наслідків. Я б не абсолютизував цей документ, тому що проблему докорінно вирішує лише ухвала Конституційного суду про тлумачення положень Конституції України. І це потрібно не лише для внутрішнього споживача, а й для наших міжнародних партнерів. Вони повинні знати, що Україна є передбачуваною державою, яка керується верховенством права та якій справді варто надалі допомагати. І я б узагалі не звертав би увагу на те, що думають в РФ. Вони завжди вважатимуть українську владу нелегітимною, що б ми не робили. Є лише два чинники ― громадянин України і міжнародні партнери.

Вибори до Ради X скликання мали відбутися ще восени минулого року, але депутати продовжують працювати. Тут ситуація також абсолютно зрозуміла?

Ситуація зі строком повноважень Верховної Ради IX скликання досить цікава. Вони набули повноважень у серпні 2019 року, коли розпочалося перше засідання першої сесії чинної каденції парламенту. І чергові вибори до парламенту вже Х скликання мали відбутися в останню неділю жовтня 2023 року. Це жовтень п’ятого року повноважень, і де факто у 2019 році чинне скликання парламенту мало б обиратися не на 5 років, а на 4 роки і три місяці. Тому що дата чергових виборів визначена за вказівкою Конституції. Виходить так, що чинний президент набув повноважень раніше, ніж парламент, але вибори до парламенту мали б відбуватися раніше, ніж вибори президента. І парламент, і президент має 5-річний строк повноважень, усі нюанси в тому, коли відбуваються чергові вибори. У президента ― остання неділя березня 5-го року повноважень, а в парламенту ― остання неділя жовтня 5-го року повноважень. Виходить, парламент IX скликання ще не допрацював, лише у серпні 2024 року минає 5-річний строк повноважень.

В якій послідовності відбуватимуться вибори в майбутньому, після завершення воєнного стану, вирішуватиме законодавець. Треба буде ухвалити особливий закон і вирішити, які вибори призначати раніше ― парламентські чи президентські. Але точно скажу, що проводити вибори одночасно ― не варто. І з точки зору дотримання принципів, і також організаційної.

Яким чином міжнародне юридично-правове товариство дивиться на ситуацію з виборами в Україні?

Я думаю, вони взагалі не підніматимуть це питання, якщо Україна сама ухвалить рішення руками Конституційного суду, і буде чітко зрозуміла картина. Тоді міжнародній спільноті не треба буде давати жодних порад. Але якщо питання буде затягуватися на якийсь період часу, ми можемо дочекатися, що звідти підуть наполегливі поради.

Чи повинна Верховна Рада вже зараз складати цеглинки майбутнього виборчого закону, враховуючи те, що країна зараз у розібраному стані? Яким чином організувати вибори після війни?

Тут не лише питання внутрішньо переміщених осіб, біженців та зруйнованої інфраструктури. Це питання у перехідному періоді, коли треба з’ясувати, де українці проживають і не проживають, де є виборчі дільниці, а де взагалі немає жодного виборця. Центральній виборчій комісії треба елементарно зрозуміти, куди та яку кількість виборчих бюлетенів вона виготовляє. Треба утворити територіальні округи, ЦВК має від чогось відштовхуватися. Це не 2 і не 4 місяці роботи, а досить серйозний період часу. Треба напрацювати і вже зробити чорнові варіанти законопроєкту про особливості проведення президентських і парламентських виборів після закінчення воєнного стану. Я б їх назвав "післявоєнні вибори" ― як окремий специфічний вид виборів, яких ніде немає у Виборчому кодексі. Там будуть свої особливості, їх треба передбачати. Не вигадувати "чергові вибори", вони не можуть бути черговими за визначенням. Можливо, буде кілька законопроєктів, і про це треба думати вже зараз.

Важливо верифікувати Державний реєстр виборців. Це електронна база даних про всіх без винятку громадян України, які мають право голосу, де зазначено прізвища, імена, по батькові, дата народження, місце проживання тощо. Усі ці моменти треба з’ясувати ― де виборці перебувають, де вони можуть голосувати, як створити умови для голосування, як урівняти виборців у правах, що робити з тими, хто став колаборантами, добровільно взяли російський паспорт. По таких людях треба буде ухвалювати укази про припинення громадянства України у зв’язку з добровільним набуттям громадянства Російської Федерації, держави-агресорки. Це теж потягне період часу, поки ми цих людей позбудемось у виборчому корпусі України. Адже якщо ми нічого з ними не зробимо у правовому сенсі, то вони й далі будуть балотуватися на виборах і скажуть: "Я ж проживав на території України 5 років, цього достатньо, щоб я балотувався на парламентських виборах". І водночас жінці, яка вивезла дітей до Польщі, і захоче взяти участь у виборах скажуть, що ви не проживали останні 5 років в Україні, вибачте. Тож колаборант, який проживав на окупованій території, опиниться у кращих умовах. Це виглядає цинічно.

Після закінчення воєнного стану має бути перехідний період. На думку фахівців, пів року ― найбільш оптимальний період, щоб підготувати все необхідне для проведення виборів. Наші громадяни повинні розуміти, що як тільки закінчиться воєнний стан, виборчий процес не розпочнеться автоматично.

17 березня відбудуться "вибори" російського диктатора. Як ви дивитися на організацію процесу на окупованих українських територіях, для того щоб надати статусу легітимності, оскільки ці території вже входять у конституційне поле РФ? Це Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька області, АР Крим і місто Севастополь.

Росія записала у свою конституцію 6 суб’єктів федерації. На так званих "виборах" не дотримуються жодних принципів виборчого права. Цілком очевидно, що для диктатора Путіна дуже важливо показати, мовляв, ми демократичні і проводимо вибори. У Радянському Союзі теж відбувалися вибори, періодично і без затримки, і в комуністичному Китаї також. Думаю, Путіну у протоколі ЦВК покажуть результат 88%, а ще вищий напишуть на окупованих територіях. Чисто з пропагандистською метою.

Безперечно, має бути заклик до міжнародної спільноти з боку українського парламенту, президента, МЗС не визнавати результати цих виборів, оскільки вони відбуваються на окупованих територіях України. Мають бути правові наслідки для Росії, вона повинна заплатити дуже велику ціну. Легітимність президента Путіна, як він себе називає, ніде не повинна визнаватися. З ним не повинні укладатися міжнародні договори. Представники, який призначає Путін, не повинні визнаватися. Але для цього потрібна дуже сильна політична воля лідерів вільного світу. Ми повинні розуміти, що якщо Україна сама не підштовхуватиме вільний світ, то вони самі до такого переконання навряд чи швидко прийдуть.