"Це впевненість у розвитку і доступі до величезного ринку", – Висоцький про "торговельний безвіз"

"Це впевненість у розвитку і доступі до величезного ринку", – Висоцький про "торговельний безвіз"

Розвиток переробної промисловості – один із пріоритетів агросектору України. Агропереробка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських товарів та розширенню експортних ринків. Про це зазначив виконуючий обов’язки Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький. В ексклюзивному інтерв’ю Українському Радіо він повідомив, що Україна за підтримки ЄС створює сприятливі умови для розвитку агропереробної галузі. "Європейський Союз остаточно схвалив рішення про продовження ще на рік автономних торгових заходів для України. Це позитивний сигнал для переробної промисловості. Також Рада ЄС затвердила План, який передбачає фінансування бізнесу, і агропереробка – у пріоритеті. Крім того, Урядом збільшена підтримка переробних підприємств за програмою "Доступні кредити 5-7-9". Суб’єкти підприємництва можуть взяти кредит до 150 млн грн, що дозволить їм збудувати велике економічно ефективне виробництво", – зазначив Тарас Висоцький. Дуже важливе завдання для переробних підприємств – у  процесі євроінтеграції підвищити якість і безпечність продукції до стандартів і вимог ЄС. Спілкувався із Тарасом Висоцьким журналіст Олександр Куцак. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom

Нічні заморозки призвели до втрати 5% посівів, в основному ріпаку

Аграрії повідомляють, що нічні заморозки завдали значної шкоди майбутньому врожаю. Наскільки серйозною є ця проблема? 

Дійсно, є певні втрати в озимих культурах. В основному це ріпак. Він більш чутливий, ніж озима пшениця чи ячмінь. Тому дві хвилі заморозків, які були нещодавно, негативно вплинули перш за все на озимий ріпак. Звісно, для кожного підприємства це велика трагедія. У національному масштабі ці 5% на продовольчу безпеку не впливають. Але якщо це значний відсоток площ певного підприємства, то може бути дуже складно. Наразі збирається інформація, наскільки це було концентровано. Чи дійсно є певні регіони, які масово постраждали, чи це певна площа, яку можна витягнути за рахунок інших культур. В цілому від 3 до 7% пересівається. Це середньостатистично, тому сама цифра не є загрозливою, якщо вона розподілена не концентровано на конкретних регіонах чи господарствах. Зараз ще важко оцінити цей ефект, тому як буде інформація, будемо комунікувати і за необхідності шукати інструменти, щоб підтримати, якщо дійсно заморозки стали дуже критичним фактором для конкретних підприємств. 

Йдеться про рослини вітчизняних сортів чи іноземні також?

Дійсно, різна селекція по різному адаптована. Але так історично склалося, що вітчизняного ріпаку у нас фактично немає. Озимої пшениці і ячменю більша частка вітчизняних сортів, ніж імпортних. Там ситуація більш позитивна. Чи це питання селекції, чи в принципі настільки складний був погодний фактор, що інших варіантів вберегти не було, треба буде аналізувати. Але, дійсно, щодо ріпаку в основному це не вітчизняна селекція.

Дефіциту полуниці і черешні не передбачається

Яка ситуація з черешнею і суницею? Ми будемо із цим врожаєм?

Якщо ми говоримо про садівництво, ягоди і потім кісточкові, то, по-перше, треба розуміти, що є Закарпаття, де клімат відрізняється від інших територій України. І велика частка раннього виробництва, в тому числі на Закарпатті. По-друге, велика частка полуниці, в тому числі, може бути під тимчасовими, але все ж теплицями, які дають необхідний захист від заморозків. Тому не передбачається дефіциту полуниці і в наступні дні, чи тижні. Видно вже і по ціні, що її більше, вона дешевша, і раніше на 2-3 тижні. Це пов'язано із тим, що в принципі був ранній вихід із зими і це дало ранню продукцію.  Якщо говорити про кісточкові, то більшість із них встигли відцвісти і зав'язі утворилися до морозів. Тому там також є стриманий оптимізм. Бачимо швидше дозрівання і також не очікується якогось дефіциту. Наразі ще важко оцінити, який вплив буде на більш пізні кісточкові, наприклад, яблуко, слива, груша. Вони пізніше цвіли і проходили хвилями ці заморозки. Але тут ситуація буде зрозуміла у червні. 

Про овочеву групу ще теж не відомо? Чи вже є якісь ознаки неблагополучних моментів?

Є ранній сегмент. Тобто овочі борщового набору, які садять у таких регіонах, де недоходили ці заморозки, тому там досить позитивний настрій. Щодо класичних середньостиглих, які займають основну площу і збираються влітку-восени, то є певні регіони, де вплив був. Але тут терміни ще абсолютно дозволяють повторно посіяти і отримати повноцінний врожай. Тому якоїсь критичної точки неповернення, яка б вказувала на можливий дефіцит, тут теж наразі немає. Надалі прогноз погоди говорить, що таких хвиль похолодання наче більше не буде. А плани по площах залишаються ті ж. Тому тут може бути незначне коливання, але якогось великого дефіциту точно не буде. 

Для стратегічних цілей достатньо бавовника на площі 25-30 тисяч гектарів

У нас на Одещині посадили бавовник. Це експеримент, але ця південна рослина потребує багато води. Чи не станеться так, що він буде невдалим, зокрема через брак вологи?

Сучасна селекція і розвиток насінництва дозволяє використовувати різні сорти. Наявність зрошення є бажаним, але не обов'язковим елементом. Демо-посіви, які закладаються на Одещині, трьох видів: зі зрошенням, без зрошення, і з плівковим накриттям для певного захисту на перших етапах. Тому будемо фіксувати різні варіанти. І якщо навіть випробування покаже, що єдиний шлях – це йти зі зрошенням, то, в принципі, для стратегічних цілей нам достатньо бавовника на площі 25-30 тисяч гектарів. А потенціал зрошення на Одещині, навіть без значних капітальних інвестицій, сягає до 200 тисяч гектарів. Тому зрошення не мало би бути якимось критичним елементом для вирощування. Тому подивимось. Можливо зрошення буде більше як додатковий бонус, але припускаємо, що можна буде вирощувати бавовник і без зрошення.

Наскільки економіка цього питання буде нам вигідна? Виконати стратегічне завдання і шити той же одяг можна і з льону, конопель. Чи ні?

По-перше, будь-яка культура має бути економічно ефективна, тому що у нас приватні суб'єкти господарювання. Вони не будуть вирощувати те, що невигідно. А якщо це потрібно для певних стратегічних цілей, то треба розглядати дотацію. Зараз рано про це говорити. Подивимося на результати. Гіпотеза у тому, що це вирощування буде економічно ефективним і в поточних умовах ринку, в тому числі, попиту на сировину. 

Однозначно, в нас є потенціал вирощування і льону, і технічних конопель. Важливо, що із 16 серпня поточного року вирощування технічних конопель дерегулюється. Скасовуються обов'язкові ліцензії, квоти, дозволи від поліції, інших контролюючих органів і запроваджується декларативний принцип посіву. Просто буде відслідковуватися планування площі. Ми вважаємо, що це дасть суттєвий поштовх, тому що технічні коноплі – це багатогранна сировина і для легкої промисловості, і для будівельної, і для інших галузей. Тут дуже багато може бути застосувань, військових в тому числі. Плюс це різні регіони. Якщо бавовник – це Одещина, можливо Миколаївщина і в майбутньому, після деокупації Херсонщина, Крим. Хміль також, але льон і конопля – це більш північні області, частково центральні чи західні. І вони не є конкурентними. Це всі культури, які сьогодні або відсутні, або дуже нішові, і можуть стати досить гарних сегментом, наприклад, на рівні цукрового буряка, проса чи гречки. Звісно, що мільйонів гектарів, скоріш за все, не буде, але про кількасот тисяч гектарів мова може йти. Це абсолютно реально у перспективі, і це буде в тому числі гарна диверсифікація.

Тарас Висоцький. Фото: facebook/mapfu2021 

Аграрна наука потрібна

Ми маємо Академію аграрних наук, маємо наукову базу, але вона бідує. Чи не загубимо ми свою аграрну науку?

Для того, щоб займатися наукою, в тому числі сортами, насіннєвою справою, перш за все,  потрібна якість, а не масштаб. Практика інших країн, теж із великими площами сільгоспугідь (США, Канада) показує, що 2,5 – 5 тисяч гектарів достатньо, щоб робити досліди у межах країни. І це працює. Для цього сотні тисяч гектарів не треба. Але ці кілька тисяч гектарів треба постійно, системно фінансувати і вкладати. Якщо цього не робити, то результату не буде. Тому сама наука потрібна, тут немає дискусії. Тим більше у нас наукова школа сильна. Є багато галузей, де ми лідери. Наприклад, ті ж самі коноплі і наша селекційна база були світовими лідерами. Тут потрібно трансформувати, щоб залишити найсильніших, концентровано, але із таким фінансуванням, щоб це було цікаво. Щоб було цікаво молодим науковцям з'являтися, постійно у цьому працювати, досліджувати і виводити. Тому ми маємо прийти до цієї трансформації, зробити фокусну реструктуризацію і існуючий обмежений ресурс не розпорошити, а використати концентровано, де був би максимальний ефект.

Але наша наука старіє. Дуже багато молодих вчених навіть не хочуть йти в аспірантуру. Тут якась мотивація може бути?

Погоджуюся, що ця трансформація складна і довготривала. І щоб досягти результату, вона має бути системна. Це горизонт 5-10 років і в його межах немає бути зміни векторів. Треба прийняти цю стратегію і весь цей період реалізовувати, щоб всі повірили у довгостроковість і  це стало мотивацією для молодих, перспективних учених присвячувати цьому своє життя. Якщо ми будемо підходити із горизонтом планування 1 рік, то це буде складно. Звісно, що війна додає невизначеності, але я впевнений, що ми як суспільство це зробимо. Тому що є вже розуміння у бізнесу, що без цього неможливо. Ентузіазм попередніх періодів уже вичерпується. Треба фундаментально закладати довгострокову основу відновлення і розвитку науки. 

Що для вас як для в.о. міністра зараз є найскладнішим питанням, яке потрібно вирішити?

Виклики, які існують весь цей час, на жаль, залишаються актуальними. Ми розуміємо, що треба далі шукати складний консенсус у частині співвідношення мобілізація-бронювання. Ми розуміємо, без мобілізації неможливо. Але не маючи економіки, яка фінансує армію, також неможливо. В аграрному секторі також є певна специфіка, є певні професії, які складно, майже неможливо замінити або від них відмовитись у циклі. Якщо не їдуть у поле трактори, то все інше (лабораторні аналізи, елеватори, інші речі) вже не працює. Тому є цей виклик. Будемо далі над цим працювати із урахуванням практичного досвіду, який вже отримаємо після вступу у дію оновленого законодавства про мобілізацію і відповідно необхідності адаптації по бронюванню. Також треба не забувати, що нам важливо повернути у обробіток усі землі і перш за все підготуватися до майбутньої деокупації, тобто розмінування. Зараз це порівняно невеликі площі, близько 500 тисяч гектарів. Але ж ми розуміємо, що в окупації ще потенційні мільйони можуть бути. Тому тут треба підготуватися, щоб потім максимально швидко їх повернути. Не можна перестати привертати увагу до логістики. Наразі там ситуація найкраща, мабуть, із початку повномасштабного вторгнення. Але війна триває. Тому треба шукати усі шляхи, щоб логістика була і доступна, і дешева, і постійно діюча. Бо це джерело постійного фінансування і можливості працювати в агросекторі. 

Важливо, щоб ринок ЄС був постійно відкритий

Минулого тижня ви підписали меморандум із молочниками. Що це за документ? 

Меморандум підписали профільні Асоціації із української і європейської сторони, які об'єднують переробників молока і виробників. Міністерство брало участь, але це міжгалузевий меморандум.

Що він нам дає? 

Перш за все, це домовленість про співпрацю. Це важливо, тому що більшість української продукції, за підсумками 2023 року майже 60%, експортується у ЄС. І нам важливо, щоб цей ринок був постійно відкритий. І це є підтвердженням того, що європейські виробники не будуть протестувати проти української молочної продукції, а будуть співпрацювати. Це дуже важливо, тому що наш агросектор експортоорієнтований. По більшості продукції ми можемо збільшувати виробництво, а це означає збільшення експорту. І це дуже важливо для прогнозування, особливо у тваринництві. Молочне скотарство – це інвестиції 7-10 і більше років. Теж саме переробка. Це довгострокові інвестиції. І це є підтвердженням того, що завтра не буде щось там закрите. Бо політики в усіх країнах реагують на запити бізнесу. Якщо європейський бізнес у молочній сфері говорить, що вони співпрацюють, то значить не мало би бути жодних заходів з обмеження і запиту на такі заходи з боку ЄС. 

Ми можемо спокійно торгувати із Євросоюзом і далі. Так?

Дійсно, 13 травня Рада ЄС ухвалила кінцеве юридичне рішення стосовно пролонгації ще на рік автономних торговельних заходів, тобто вільний доступ до ринку ЄС. Є виключення щодо цукру, м'ясу птиці, яйцях, крупах, вівсу та меду. Але до початку повномасштабного вторгнення у нас були обмеження у 30 позиціях. Тому це позитивний крок, це впевненість у можливості розвитку і доступності до величезного ринку. Ми тут вдячні європейським колегам і будемо далі з ними працювати, щоб це було не на рік, а в принципі перейти на довгострокову системну співпрацю.  

Останні новини
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Новини по темі
ЗСУ не дозволили окупантам скористатися "дверями" можливостей — Тимочко
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
"Пекельні санкції". Західні компоненти є в усіх високотехнологічних зразках російської зброї – Трегуб
Санкції, безпекова угода і російські активи – аналітик про саміт G7 і ключові очікування
Суспільне готує фільм про 100 років Українського Радіо через історії відомих українців