Арсенали, бази пального, логістика — експерт про цілі для ATACMS у тилу РФ

Арсенали, бази пального, логістика — експерт про цілі для ATACMS у тилу РФ

Найбільш пріоритетними цілями на території держави-агресорки Росії для України будуть військові арсенали, паливні бази та логістичні об'єкти, і лише потім – місця скупчення особового складу ворога. Таку думку висловив засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт Павло Нарожний, коментуючи надання США дозволу на застосування далекобійних ракет ATACMS вглиб території РФ. В ефірі Українського Радіо експерт також зауважив, що США не бачать загрози у декларованій Кремлем зміні ядерної доктрини РФ. А судячи з того, що ATACMS з касетними боєприпасами ЗСУ вже застосовували по скупченню піхоти агресора, можна припустити, що таких ракет у нас доволі багато, каже Нарожний. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: defence-ua.com

"На жаль, "протікають" і американські високі кабінети"

Президент США Джо Байден надав дозвіл Україні застосовувати далекобійні ракети ATACMS для ударів вглиб території Росії. Перші повідомлення про це з'явилися у західних ЗМІ ще 17 листопада. Ця дводенна пауза – це туман війни, це хтось щось переплутав чи що це було? 

Тут ми перебуваємо в площині не технічній, а більше політичній. Спочатку були дуже туманні повідомлення, що обмежено нібито тільки Курщиною, потім – тільки прикордонними райони.  Чому так сталося, мені давати оцінки дуже важко. Я думаю, що все ж таки перші повідомлення були правдиві, тобто в них були якісь перевірені джерела. Тому я списую це більше на якусь плутанину на початковому етапі надання цього рішення.

Як ви загалом ставитеся до оприлюднення подібної інформації, зважаючи, що часто звертають увагу на те, що важливі речі потрібно робити мовчки? 

Звісно, краще, щоб все було мовчки, але на жаль, "протікають" і американські високі кабінети. Тобто, ми дізнаємося про пакети допомоги раніше, про різні суперечки всередині американського суспільства, влади раніше. Тому, на жаль, ми з цим нічого зробити не можемо.

"Я б не недооцінював вплив ударів ATACMS по території ворога"

В ніч проти 19 листопада Україна атакувала військовий об'єкт у Брянській області ракетами ATACMS. Як заявляє Міноборони РФ, вони зафіксували 6 балістичних ракет. Це демонстрація можливостей, це системна діяльність в майбутньому, що ви про це думаєте? 

Коли ми кажемо про відстань 300 км, це не означає, що там буде 250 км, тому що HIMARS буде за 50 км від лінії зіткнення. HIMARS можна підігнати практично до лінії зіткнення. Звісно, це ризик, але це реалії війни. (Ракети ATACMS запускають з установок РСЗВ HIMARS або MLRS, які ЗСУ ефективно використовує проти російських окупантів ще з літа 2022 року – ред.) Ми дійсно йдемо на ризик, але так воно працює. Щодо кількості ракет. Дійсно кількість ракет не дуже велика. Скільки саме нам їх передали невідомо, але ми знаємо, що протягом війни в Афганістані США використали приблизно 500 ракет. Тобто ми можемо в самому кращому випадку розраховувати на декілька сотень таких ракет. Ми бачили випадки, коли ракетами ATACMS з касетними боєприпасами завдавалися удари по скупченню піхоти ворога. Це означає, що таких ракет у нас доволі багато. Оскільки ракета коштує приблизно 1,5 млн доларів і по скупченню піхоти б'ють саме таким боєприпасом, то значить їх у нас декілька десятків чи сотень точно є. Тому я б не недооцінював вплив ударів ATACMS по території ворога. 

Найбільш пріоритетні – арсенали, паливні бази, логістичні об'єкти

Як і яка саме пріоритетність визначатиметься щодо застосування цієї зброї? 

Я можу сказати абсолютно точно, що після того, як ми отримали дозвіл на удари вглиб території Росії, то удари по особовому складу ворога, в тому числі по північнокорейських бійцях, будуть менш пріоритетними. Найбільш пріоритетні удари – це будуть арсенали. Той самий удар, який ми бачили і офіційно не підтверджений Генштабом. Це будуть удари по паливних базах, по логістичних об'єктах ворога, де завантажується/розвантажуються боєприпаси. І в саму останню чергу – це будуть скупчення ворога. Крім того не забуваємо про командні пункти, але тут є одне велике "Але". Поки що немає жодної інформації про те, що нам були передані ракети за фугасною боєголовкою. Все, що ми бачили – це касетні боєприпаси. І тут, на жаль, є великий мінус. Мінус в тому, що коли ми кажемо, скажімо, про аеродром, то на аеродромі є бетоновані ангари, там стоять літаки, а пробити цей бетонований ангар за допомогою касетного боєприпасу нереально. Тому тут дуже багато питань, на яких у нас немає відповіді. 

США не бачать загрози у зміні ядерної доктрини РФ

Зміни у ядерній доктрині, які виголосив очільник РФ. Вийшло так, що вони пролунали вже після того, як перший удар ATACMS було завдано. Ця реакція – це спроба гри на випередження, яка запізнилася, чи це щось інше? 

По-перше, ми повинні розуміти, що ця ядерна доктрина була оголошена ще 2 місяці тому, а зараз вона була підписана і затверджена Путіним. І на цю доктрину вже була навіть реакція Держдепу. В доктрині ворог заявляє, що якщо був завданий удар по території Росії за допомогою зброї країни, в якої є ядерна зброя, з очевидним натяком на США, то це розцінюється як прямий удар США. Держдеп на це відреагував. Їм задали питання, чи треба зараз США змінювати свою ядерну доктрину? США сказали, що ні, не треба, ми залишаємося на тих позиціях, де ми й були. Тобто загрози у зміні цієї доктрини вони не бачать. Тут треба розуміти, де знаходиться Путін і на яких позиціях. З одного боку він воює з Україною, кажучи, що він воює з НАТО. У той самий момент у нього є просто величезний кордон з Фінляндією, але з Фінляндією він чомусь не воює. А всім іншим країнам заявляє, що в нього немає війни з цивілізованим світом. Тобто він в публічній шизофренії перебуває – з одного боку ми воюємо з НАТО, з іншого боку ми не воюємо з НАТО. І якщо буде хоч якийсь удар ядерною зброєю, навіть тактичною ядерною зброєю, навіть артилерійським боєприпасом, то це буде розцінено як удар по країнах НАТО. А він цього не хоче, він цього боїться вочевидь.

Пасивний захист

Що відомо про захист об'єктів на території РФ? Зрозуміло, що важливі стратегічні міста, на зразок Москви, вони захищають дуже активно. А на менш захищені об'єкти, є такі повідомлення, що вони натягують звичайну сітку рабицю.  Чи будемо ми переорієнтовуватися і міняти тактику? 

 Щодо сітки рабиці. Так, вона працює, тут жодних сумнівів немає. Це пасивний захист. І якщо використовувати стандартну боєголовку, то вона спрацює. Тоді треба використовувати геть інші засоби. Наприклад, термобаричні боєприпаси. Там розпилюється спеціальна рідина в повітрі, потім вона підпалюється, ця хмара вибухає і потужність вибуху такої хмари приблизно в 10 разів більша, ніж аналогічної по вазі стандартної вибухівки з тринітротолуолом. Можна використовувати величезну кількість вольфрамових кульок. Це те, що використовується в боєприпасах HIMARS. Але це означає доволі серйозну модифікацію цих боєприпасів.

Павло Нарожний. Фото: facebook/pablitomoiseevich

"Ракети Storm Shadow / SCALP – це більш сучасна зброя"

Хочу повернутися до питання дальності ракет і подивитися не лише на ATACMS, а й на Storm Shadow і SCALP. Про TAURUS я так розумію ми поки що не говоримо. Що це нам дає в осяжній перспективі?

Всі ракети Storm Shadow / SCALP, які нам передавалися дальністю 250 км. Це так звана експортна версія. Є ще версія не для експорту з дальністю 500 км. В цьому конкретному випадку ми вже кажемо, що літак повинен підлетіти, не входячи в зону дії ворожої ППО, а вона доволі велика. Тут дуже багато нюансів є, але загалом ми повинні орієнтуватися на відстань 60-70 км від лінії зіткнення, куди може зайти наш літак без небезпеки бути збитим. Тобто дальність фактично виходить приблизно 200 км. Ця ракета набагато потужніша. У нас всі ракети Storm Shadow / SCALP, які нам передавалися, були виключно з фугасною боєголовкою. Чому так? Тому що США колись виробляли ці касетні боєприпаси у величезної кількості, потім вони підписали міжнародний документ, який забороняє використання касетних боєприпасів, самі вони використовувати їх не можуть, але Україна ці документи не підписувала і ми можемо використовувати касетні боєприпаси. Ракети Storm Shadow / SCALP – це більш сучасна зброя. Вони виключно фугасні, але вони спеціально були розроблені для пробиття бетонованих укріплень. У них подвійна вибухівка, перша пробиває укріплення, друга залітає всередину і всередині вибухає. Це не балістична ракета, це крилата ракета. У них принципова різниця в тому, що ATACMS летить на швидкості більше 3 швидкостей звуку і на висоті більше 25 км. Тобто дуже високо і збити її практично нереально. А Storm Shadow / SCALP – це крилата ракета. Вона летить зі швидкістю 0,8-0,9 Маха, це приблизно 800-900 км/год, і летить відносно низько, йдеться про десятки метрів над поверхнею суші чи моря. В неї інша система наведення – стоїть інерційна система, GPS система і на останній милі вона може орієнтуватися навіть по зображенню. Тобто вона більш сучасна, більш точна, більш потужна. Вона несе боєголовку 450 кг, яка може знищити, наприклад, підземний бетонований ангар, в якому стоїть літак. 

Головний плюс міні-Taurus – це дуже низька ціна

Щодо міні-Taurus. Видання Bild пише, що Німеччина готується з грудня постачати Україні 400 таких ударних дронів. Наскільки це буде ефективна зброя? 

Це геть інша зброя. Міні-Taurus – це баражуючий боєприпас. Це відносно невеликий безпілотник, який може залетіть на відстань 40-60 км від лінії зіткнення. Насправді, щодо нього дуже мало інформації. Точних даних про розмір боєголовки немає, але судячи з фотографій і відео, що є в інтернеті, він відносно невеликий і може нести боєголовку, я думаю, максимум 5 кілограмів. Але цієї боєголовки абсолютно достатньо при точному влучанні, скажімо, в танк, в артилерійську установку чи інший якийсь об'єкт. Головний плюс міні-Taurus – це дуже низька ціна. Нам передавали Switchblade, я точно не пам'ятаю, але там мова йде здається про 20 тис доларів за кожен безпілотник. А міні-Taurus коштує приблизно у п'ять разів дешевше. Він має штучний інтелект, може сам орієнтуватися і коли бачить ціль, він сам приймає рішення про завдання удару. Це дуже потужна, дуже гарна зброя, аналогів, якої у нас наразі не існує. 

"Сигнали повітряної тривоги не ігнорувати" 

Посольство США в Україні опублікувало інформацію про ймовірність потенційних російських атак 20 листопада. Як такі повідомлення слід розцінювати? 

Ставиться з обережністю. Будь-яка розвідінформація допускає ймовірність. Тобто, що могли отримати США? Вони могли отримати інформацію про переміщення якихось ракет, наприклад. Але ми бачили інформацію і про переміщення ракет, і про підйом бомбардувальників у повітря, і про скупчення стратегічних бомбардувальників. Тому дати якусь інформацію, що конкретно 20-го чи 25-го листопада буде якийсь удар, неспроможна будь-яка розвідслужба в світі. Але треба розуміти, що у ворога є всі спроможності – у них є бомбардувальники, є ракети, які вони накопичили. Тому не ігнорувати сигнали повітряної тривоги і ставитись з обережністю. 

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо