"Сподіватимемося, що економіка буде почута" — Дерев'янко про бронювання військовозобов'язаних

"Сподіватимемося, що економіка буде почута" — Дерев'янко про бронювання військовозобов'язаних

Крім розв'язаної Росією війни і безпекових ризиків, проблема №1 українського бізнесу – дефіцит кадрів, стверджує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко. За її словами, компанії зараз закривають вакансії по 3-6 місяців, а часто і по року. "Людей фізично не вистачає". В ефірі Українського Радіо Дерев'янко зазначила, що бізнес зараз просить, щоб бронювання критично важливого для підприємств персоналу було на більший термін, а процедура перебронювання відбувалася в автоматичному режимі. "Будемо сподіватися, що економіка все ж таки також буде почута", – додала Дерев'янко. Водночас вона визнала: у ситуації війни "в меню" немає гарних варіантів. "Ми маємо обирати серед поганого, дуже поганого, або трохи кращого, ніж погане". 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: ДТЕК 

"Будемо сподіватися, що економіка також буде почута"

8 травня 2024 року уряд України змінив порядок бронювання військовозобов'язаних. Тепер затверджувати списки заброньованих буде не Генштаб ЗСУ, а Міністерство оборони. Що на практиці означатиме ця зміна і на які результати сподіваєтеся ви?

Зараз ще складно сказати точно, що можуть означати ці зміни. Ми звикли дивитися на те, як працює в реальності вся ця процедура. Ми сподіваємося, що ці зміни на краще. Адже раніше Генштаб, по суті, ігнорував позицію бізнесу в багатьох випадках і не дослухався до неї. По суті, йшла певна боротьба між економічним блоком уряду і тим, який відповідає за військову частину. І не завжди економічний блок перемагав. Тому в даній ситуації ми будемо сподіватися, що економіка все ж таки також буде почута. Ми розуміємо, що військо важливе, що треба захищати українські позиції, що потрібні люди в армії, але з іншого боку ми також розуміємо, що без людей і бізнес не зможе рухатися вперед. А це означатиме, що не буде надходжень до держбюджету, не буде можливості фінансувати військо, державну машину і так далі. Тому в даній ситуації ми сподіваємося, що Міноборони буде більш схильне чути економічний блок і більш схильне до думки, що і економічний інтерес нашої держави має значення. Адже війна вже третій рік і скільки вона ще буде тривати, ніхто не знає. Тому економічна стабільність надзвичайно важлива.

Треба, щоб процедура перебронювання відбувалася в автоматичному режимі

Чи став зрозумілим загальний підхід до цих критеріїв "важливих чи менш важливих" підприємств і професій?

Загальний підхід нібито і раніше був зрозумілим. Але, насправді, деякі компанії отримували бронювання, а деякі – ні. Компанії жалілися на те, що технічна процедура не завжди працює. Більше того, вона не спрацьовувала, коли переброньовували персонал. Тут виникало багато проблем. Тому що, коли, наприклад, люди вже були заброньовані пів року, вони залишаються критичним персоналом для компанії, а тут вони переброньовуються і їх забирають в армію. Тому бізнес і каже про те, що якщо є критичний персонал, без якого підприємство просто не може працювати, то хоча б треба забронювати людей, по-перше, на більший термін. А по-друге, щоб процедура перебронювання відбувалася в автоматичному режимі. Я сподіваюся, що нові зміни все-таки це принесуть. Більше того, мені здається, також треба розрізняти речі – економічне бронювання і звичайне. Ми розуміємо, що не всі хочуть йти воювати, але хтось взагалі не створений для того, щоб воювати. Він краще заробить своєю головою гроші для війська, аніж у перший же день буде просто прибраний із поля бою. Тут треба тверезо на ці речі дивитися. Хто може заробляти для війська, нехай заробляє. Відповідно процедура економічного бронювання тут має працювати. Хто може фізично захищати і забезпечувати безпеку нашої держави, він має отримувати належну зарплатню і не бути викинутим взагалі із життя, коли він поранений. А ми бачимо ситуації: поки люди в армії – зарплати сплачуються, а коли зазнають поранення і виходять на лікарняний, часто-густо скаржаться на те, що вони просто нікому непотрібні. Такого не можна допускати. А для цього має бути економічна стабільність. Має бути економічне підґрунтя, щоб була можливість виплачувати зарплати не тільки військовим на фронті, а й тим, які, на жаль, постраждали, і вже є ветеранами.

Чи відомо вам – які саме зміни були внесені Кабміном у порядок бронювання?

Мені зараз складно сказати щось про деталі, ми ще аналізуємо ці зміни. У бізнес-спільноти ще немає позиції, як такої, тому що ми дивимося на реальні кроки, як бізнес переброньовує. Тому мені здається зараз завчасно говорити про те, як працюватимуть ці зміни на практиці. Але у бізнесу є перестороги. Бізнес не сказав, що "все працює правильно і коректно". Тому чекаємо.

Крім війни і безпекових ризиків проблема №1 для бізнесу – дефіцит кадрів

Що сьогодні треба робити роботодавцю, бізнесмену, щоб не залишитися без працівника? 

Зараз це проблема №1 для бізнесу. Крім того, що триває війна, є безпекові ризики. Поряд із ними на перше місце виплила проблема із дефіцитом кадрів. Що треба робити? Насправді складно відповісти на це питання, тому що всі шукають свої рішення. Люди зараз закривають вакансії по 3-6 місяців, а часто і по року. Тому що людей просто фізично не вистачає, їх немає. Той, хто є, переховується і не хоче йти на офіційні посади, на офіційні підприємства. На сьогоднішній момент офіційні компанії, по суті, програють конкуренцію тим, хто не платить податки, хто "в тіні". І, по суті, держава просто програє від того, що мобілізаційна політика побудована саме таким чином. Ми бачимо, що на одну вакансію може бути "нуль" претендентів або їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. І затребувані позиції можуть бути будь-які – водії, комбайнери. Сільське господарство взагалі не може знайти людей. Маркетинг. Керівництво. У нашій Асоціації понад 900 компаній-членів і 90% із них мають мобілізованих працівників, в середньому 10-15%. І 90% компаній скаржаться, що у них дефіцит кадрів. Це міжнародні компанії, які ніколи не мали проблем із набором кадрів. А зараз вони кажуть, що на високі зарплати не можуть знайти людей. 

Анна Дерев'янко. Фото: facebook/derevyanko.anna

У даній ситуації у нас немає "в меню" гарних варіантів

Зараз чимало говорять про можливість "гендерного зсуву" на ринку праці, щоб багато професій, які традиційно вважалися нібито "чоловічими", отримали "нове обличчя" і можливо новий кадровий резерв. Що ви про це думаєте?

Вони вже отримали. Ми бачимо результати такої політики. Ми бачимо дівчат, які керують комбайнами. І на це дійсно роблять ставку люди. Але не все ти можеш замінити дівчатами, це по-перше. По-друге, ми знову ж таки не розуміємо, яким чином буде розвиватися мобілізаційна політика і чи не будуть дівчата також у фокусі уваги. 

А є підстави сьогодні про це говорити? 

Зараз немає. Нам кажуть, що дівчата не будуть мобілізовані до лав армії. Але є також і такі думки, що мають служити всі. Є і депутати деякі, і представники громадськості, які кажуть про ці речі. Тому в даній ситуації я кажу, що поки на це не треба рефлексувати, але в бізнесі ми розуміємо, що проміжний етап може бути. Так, жінок залучають. І жінки дійсно зараз дуже затребувані, у бізнесі особливо. Але навіть і цей потенціал на сьогодні не може закрити всі потреби ринку праці. Більше того, ми кажемо, що ми хочемо нових інвестицій, нових інвесторів. Але ми ж поточних, які тут уже працюють, не можемо обслужити із кадровим потенціалом. Тому мені здається, і такі рекомендації нам давали представники уряду, що треба працювати над технічним переоснащенням. Над тим, щоб автоматизувати процеси, менше розраховувати на людський потенціал. Тому що людей не буде більше. Що робити у даній ситуації? Просто думати про плани "Б", про кризові сценарії. Думати про те, яким чином справлятися навіть із меншою кількістю персоналу. Або, наприклад, якщо завтра-післязавтра у вас потенційно заберуть критичний персонал. Тобто у даній ситуації у нас немає "в меню" гарних варіантів. Ми просто маємо обирати серед поганого, дуже поганого, або трохи кращого, ніж погане. 

Має бути питання довіри між владою і суспільством

Те, що списки заброньованих затверджуватиме не Генштаб, а Міноборони – це єдина зміна чи там змінюються і критерії?

На цьому етапі ми просто аналізуємо, дивимося, які будуть перші реальні кроки, якісь перші результати співпраці між Міноборони і бізнесом. Якщо все це запрацює як слід, ми просто будемо дякувати за те, що зміни відбулися в кращу сторону. 

А до цього як усе відбувалося? Які у вас є дані про те, як працювали квоти, на який термін?

Деякі компанії дійсно отримували бронювання. Вони отримували його на пів року. Але проблеми виникали тоді, коли треба було переброньовувати. Раніше працювала процедура таким чином, що компанія отримувала статус "критичності" або від місцевої влади, або від секторального міністерства. І далі Генштаб мав узгодити позиції, які стосувалися заброньованих осіб. Не завжди компанії могли подати списки людей, які у них працюють, тому що не завжди були заповнені належним чином документи. Більше того, ми маємо звертати увагу також на людський фактор. Багато хто із хлопців боїться і не готові оновлювати дані. 

Але тут треба розуміти, що ті, хто бояться чи вважають себе "не створеним для війни", можуть опинитися і в лавах російської армії – у разі окупації додаткових територій України. Як це розуміння донести до свідомості цієї частини суспільства? 

Ви маєте рацію. Дійсно такі перестороги є і мені здається багато хто із тих, хто боїться, це розуміє. У мене немає рішення на це питання. Мені здається, одна із речей, яку треба взяти до уваги, це питання довіри між владою і суспільством. Є над чим у цьому контексті працювати. Тому що багато хто просто не довіряє діям влади, а це відповідним чином і підточує. Тому, мені здається, для того, щоб люди мобілізувалися за своїм бажанням треба, щоб вони просто безкінечно вірили керівництву держави, людям, які ведуть державу вперед. 

Чи є  різниця між малим, середнім і великим бізнесами? Чи відчувають, скажімо, великі підприємства себе краще у цих умовах мобілізації?

Тут усе індивідуально. Багато великих підприємств дійсно в кращих умовах у порівнянні із малими, тому що економічно вони більш сильні. Але з іншого боку, якщо дивитися на питання дефіциту кадрів і взагалі важкості бронювання, то розмір компанії не завжди цьому зараджує. Тому що людей просто немає. Мені здається, що у великого бізнесу все-таки більше можливостей, ніж у малого, але процедура все одно складна для будь-кого. Хоча малий бізнес більш гнучкий і цим він інколи може вигравати у великого бізнесу. 

Останні новини
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Новини по темі
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
Зовсім скоро рій із 20 FPV-дронів автоматично знищуватиме цілі окупантів — Храпчинський
Атака російськими КАБами Харкова — троє загиблих, понад пів сотні поранених
Якщо Південна Корея поставлятиме зброю Україні, то робитиме це поступово — Киричевський
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців