Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Підсумки цього дня. Щойно провів тривалу нараду – проміжний аналіз нашої підготовки до Саміту миру. Про те, які держави вже з нами на Саміті, про те, з якими треба ще попрацювати. Зрозуміло вже зараз: Саміт буде справді глобальним, лідери з усіх континентів будуть представлені. Багато націй, які цінують нормальне, мирне співжиття народів. Ми розуміємо вже й змістовне наповнення Саміту – який результат зустрічі маємо отримати. Дякую всім державам, усім лідерам, усім амбасадорам миру, які нам допомагають готувати Саміт. Протягом трьох тижнів, що залишаються до Саміту, встигнемо попрацювати з десятками лідерів та держав – ще тими, кого ми очікуємо на Саміті. Сьогодні говорив із Прем’єр-міністром Хорватії. Хорватія – пан Прем’єр-міністр – підтверджує свою участь. Дякую за це й за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, за підтримку нашої оборони. Хорватія також підтримує і наш вступ до Євросоюзу, плюс ми працюємо заради приєднання Хорватії до декларації «Групи семи» про підтримку України – про безпекові гарантії для нашої держави. І важливо, що вже фактично підготовлені кілька нових безпекових угод із державами Європи, іще кілька угод із нашими партнерами зараз – на стадії узгодження конкретних деталей. І найближчим часом посилимо цю нову безпекову архітектуру для нашої країни. Будуть підписані нові угоди. Крок за кроком ми створюємо нові опори для міжнародного порядку, заснованого на правилах. Попри всю жорстокість російського тиску, попри всю підлість російського терору світ має довести, що консолідованої сили – усіх, хто цінує життя, – достатньо, щоб життя захищати й захистити. І це важливо для кожної країни, для кожного народу, і коли спрацює для України, точно буде дієвим для всіх інших держав.
Говорив сьогодні з Головкомом щодо ситуації, зокрема, на донецьких напрямках, на Харківщині. Всюди зберігаємо контроль. Російські вбивці активно застосовують керовані авіабомби – і в районах міста Часів Яр, і на Покровському напрямку, і в районі Липців на Харківщині, і в інших місцях боїв. Це знову й знову повертає до потреби в ППО – у додаткових системах захисту, які могли б суттєво зменшити складнощі для наших воїнів і загрозу для наших міст і громад. А також це стосується підготовки переходу наших Повітряних сил на нові бойові літаки. На жаль, у цих двох завданнях оперативності вільному світові досі не вистачає. Але маємо все ж перспективу і перспективну роботу з кількома партнерами й робимо все, щоб якнайшвидше настав той день, коли зможемо додати сили «петріотів» нашим східним областям, нашим містам, таким як Харків, таким як Суми та інші. Дякую всім партнерам, які розуміють цю нашу потребу та її значення – реальну стратегічну силу ППО в цій війні. Путін не має нічого, окрім терору. Це основа його можливостей. І кожне обмеження терористичного потенціалу Росії – це примус Росії до миру. Наша зброя заради захисту українських позицій, наші спільні дипломатичні зусилля заради Формули миру, наша робота заради юридичної відповідальності Росії за війну – усе це наближає мир. Дякую всім, хто з Україною! Слава всім нашим воїнам! Дякую кожному й кожній, хто приєднується до Сил оборони та безпеки України! Слава Україні!
Вранці росіяни атакували Нікополь на Дніпропетровщині, є пошкодження.
На Миколаївщини знищено 16 шахедів, жінка від займання через падіння уламків отримала опіки.
Великобританія у травні передала Україні 80 ракет ППО та мільйон набоїв до стрілецької зброї.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Випускник філософського факультету Львівського університету опанував філософію сучасної війни в 24-й бригаді їмені Короля Данила. Це Лицар ордена Богдана Хмельницького майор Андрій Дзюба на псевдо "Принц".
У "Санича" подвійна мотивація на визвольній війні: перемога та воля південних його, Санича, земель. Звільнення рідних Олешків. Командир 14-ї роти УДА "Південь" у складі 28-ї бригади Олександр Бондар — про мужність своїх побратимів.
33-річний агроном із Киівщини Вадим Мерва знає ціну українського зерна. Кавалер ордена "За мужність" молодший лейтенант Мерва 110-і окремої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка зі своїми побратимами виводив підрозділи з Авдіівського пекла.
Кавалер Бойового Хреста від Головкома, колишній машиніст потужного роторного екскаватора вугільного розрізу, а нині головний сержант роти 53-і бригади Олександр Нежейко. Його група останньою виходила з пекельної Авдіївки, прикриваючи наші бойові підрозділи.
Політолог, котрий не став диванним експертом. Лицар ордена Богдана Хмельницького, старший лейтенант 47 механізованої бригади Микола Мельник. Це його екіпажі "Бредлі" останніми виходили із Авдіївки.
Командир батальйону "Арей" Олександр Грищук "Македонець" — про звитягу добровольців, котрі завзято звільнили окуповані терени Херсонщини, Харківщини і бої на Запоріжжі.
Сержант "Оператор" 80-ї десантно-штурмової бригади, в цивільному житті — тележурналіст із Чернівців Петро Гайдащук, вірить що перемогу зустріне в колі бойових звитяжних побратимів.
Молоді січеславці в перший день повномасштабної війни дворовою командою пішли у військкомат. Один із них молодший сержант 128 бригади тероборони м. Дніпро Сергій Москаленко за два роки війни став бувалим воіном.
Про мужність і звитягу — офіцер 15 мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон" Іван Шевцов.
Кавалер двох орденів "За мужність", Хреста Добровольця — це про Друга Тополю. Його визвольна війна з 2014 до перемоги.
