Експерт Тарас Загородній нагадав, що ще на етапі ухвалення антикорупційного законодавства вказували про суперечність деяких його положень з Конституцією України. "І рано чи пізно воно (антикорупційне законодавство – ред.) буде оскаржуватися. Це сталося з історією, коли був оскаржений указ президента Порошенка про те, що він не мав права призначати пана Ситника на посаду голови НАБУ, зараз впливає ось ця історія, яка довго "висіла" в Конституційному суді".
Нагадаємо, початок кризи стався 27-го жовтня, коли Конституційний Суд скасував низку норм антикорупційного законодавства, що призвело до часткового паралічу системи декларування чиновниками. Це порушує зобов’язання України щодо боротьби з корупцією перед західними партнерами, які є умовою безвізу з ЄС та співпраці з МВФ.
Президент Володимир Зеленський закликав звільнити всіх суддів Конституційного суду та скасувати їхні рішення, проте, такий крок суперечить Конституції України, і Верховна Рада відмовилась його розглядати. Після консультацій із західними партнерами парламент вирішив діяти за пом’якшеним сценарієм: тимчасово повернути до антикорупційного законодавства скасовані норми, і Рада мала ухвалити відповідний проєкт спікера Дмитра Разумкова. Однак, депутат зі "СН" Олександр Дубінський 4-го листопада зареєстрував альтернативний документ. І засідання перенесли. Цей проєкт зможуть ухвалити лише 17 листопада.
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що у цій історії багато емоцій, маніпуляцій. "Ця стаття скасовувалася (Конституційним судом – ред.) через посилання на те, що жодна влада не може контролювати діяльність судової влади. А через те, що Конституційний суд не міг себе виокремити з усієї категорії громадян, вони взяли і скасували закон, який стосувався всіх. Тобто, Верховна Рада може спокійно собі це повернути, залишивши, наприклад,суддів, а потім вже вирішувати це питання. По-друге, НАЗК міг і не закривати цю базу даних, бо з рішення Конституційного суду не слідує, що вони повинні були це робити, це вже більше ігри так званих антикорупціонерів. Накололи багато дров з цим законодавством, і тепер не знають, що з цим робити, тому що це все не працює", – каже експерт.
ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ "За зачиненими дверима": Конституційний суд розглядає Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної"
"Найсмішніше те, що ця стаття про незаконне збагачення ніяк не працювала, тобто жодної людини не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому що одне із заперечень, в тому числі і КС, було в тому, що людину неможливо робити винуватою тільки через те, що вона щось не так написала у своїй декларації. Хоча, наявність майна самого в декларації є вже ознакою того, що людина може бути корумпованою. Але, сама наявнясть цього майна не є доказом того, що це є корумповано здобуті гроші, з точки зору юриспруденції", – каже Тарас Загородній.
Купа протиріч у законодавстві викликає багато емоцій у антикорупційних активістів, які вже не хочуть відповідати за те, що відбувається у антикорупційних органах, переконаний він: "Вони не хочуть проводити аудит, що у нас з НАБУ відбувається, що в САП, в ДБР. А відбувається ось що: все законодавство було написане криво, що дає можливість корупціонерам уникати відповідальності. І третє - антикорупційні органи взагалі нічого не хочуть робити, тільки бігають розповідають, які вони святі та хапаються за непрацюючі статті закону, як то про незаконне збагачення".
Загородній прогнозує, що буде, якщо не знайдеться легітимного рішення цього питання: "Верховна Рада має переписати закон і виключити ті заперечення, які зробив КС". Що стосується того, чи буде воно змінюватися у спосіб, який хоче президент Зеленський, то такого сценарію експерт не допускає.
Фото: УНІАН
