Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Я можу зрозуміти батьків, поставивши себе на їхнє місце чи на місце педагогів"
Ви знайомі з проблемами в освітньому процесі не з чуток. Як зробити так, аби ці проблеми не виходили в конфлікт і не доводилося його розв’язувати?
Я почала свою педагогічну діяльність з вихователя закладу дошкільної освіти, далі позашкільної та середньої освіти, тому дуже добре розумію освіту зі сторони педагога, і з боку батьків, оскільки є мамою двох дітей, і з позиції управлінця. Я можу скласти пазли і зрозуміти батьків, поставивши себе на їхнє місце чи на місце педагогів, звідки вже ухвалюю певні рішення.
20% звернень стосуються безпеки дітей, 15% – умов та оплати праці педагогів, 10% – ліквідації закладів освіти
Як тільки діти чують, що в них є права, вони одразу починають їх "качати". Тоді доведеться нагадувати, що крім прав є ще обов’язки. Який поточний зріз ситуації із захистом прав школяра зараз?
Коли ми розміщували на сайті інформацію про права, ми одночасно розмістили інформацію і про обов’язки. Це нерозривні поняття. Права кожного завершуються там, де починаються права іншої людини. Динаміка захисту прав різна. Під час роботи першого освітнього омбудсмена на перший план виходили питання шкільної форми. У 2019 році, коли було ухвалено закон про булінг, вже це питання вийшло наперед. Під час пандемії корановірусу це було питання безпеки – захист від ковіду. Зараз є інші питання: це укриття. Проте на перший план все одно виходить булінг. Я фактично щодня розглядаю звернення про булінг, переважно між учнями – з доволі жорстокими проявами: насиллям, кіберцькуванням тощо. Це свідчить про поганий психологічний стан наших учнів. На жаль, під час війни трапляються випадки вимоги шкільної форми. Діти щодня ходять в укриття і головне тут, аби їм було тепло і зручно. Можна обмежитися правилами, аби одяг був пристойним, але не потрібно вимагати шкільну форму. Річна статистика звернень свідчить про те, що 20% із них стосуються безпеки дітей, 15% – умов та оплати праці педагогів, 10% – щодо ліквідації закладів освіти. Зараз іде ліквідація деяких закладів вищої освіти і переформатування мережі закладів загальної освіти. Це також дуже гаряче питання. Крім того, збільшилася кількість звернень (10% від загальної кількості) щодо вільного вибору форми освіти. Це пов’язано із запровадженням проєкту "Школи офлайн". Батьки активно порушують це питання і кількість цих звернень лише збільшуватиметься після того, як Міністерство освіти внесло зміни до наказів МОН, які набудуть чинності з 1 вересня 2025 року.
"Нам потрібна докладна інформація про дату, час, урок, свідків"
Як довго розглядаються звернення? Які питання швидко вирішуються, а які потребують більше часу?
У нас є певна проблематика зі зверненнями. Частина заявників не формулюють факти, а зазначають оціночні судження. Нам потрібна докладна інформація про дату, час, урок, свідків. Ми намагаємося уточнювати цю інформацію без письмових запитів через електронний кабінет. Проте не всі надають нам ці уточнення. Крім того, ми завжди надсилаємо запит до іншої сторони, на яку скаржаться, щоб почути її точку зору. І вже, порівнюючи скаргу і відповідь, ми бачимо проблему, яку вирішуємо. Звісно ця паперова робота вимагає часу. Не всі відповідають вчасно. Якщо ми бачимо, що заклад не відреагував, ми звертаємося з письмовим запитом до засновника, тобто до управління освіти або до депутатів міської ради з проханням усунути те чи інше порушення.
Штраф за булінг складає від 850 до 1700 гривень "і не є ефективним"
Ви пропонуєте збільшити розмір штрафу за булінг до 10 тисяч гривень. Яке покарання передбачено чинним законодавством?
У нас є чітко визначене поняття "булінг". Це там, де присутня неповнолітня дитина, яка може виступати як булером, так і бути об’єктом для цькування. Факт булінгу встановлює лише суд. Школа встановлює лише імовірність булінгу. Докази збирає поліція і передає їх до суду, який їх розглядає і призначає штраф. Наразі цей штраф складає від 850 до 1700 гривень і не є ефективним. Ані булери, ані їхні батьки досить часто не вибачаються. В них немає жалю чи співчуття до жертви булінгу. Іноді немає навіть усвідомлення, що їхні дії нашкодили іншій людині. Булінг позначається на подальшому життя цих дітей. Зараз розробляється новий Кодекс про адміністративні правопорушення. Там пропонується збільшити розмір штрафу за такі порушення. Нинішні штрафи не дозволяють замислитися тим, хто здійснює булінг, оскільки можна сплатити незначний штраф і продовжувати булити.
Молоді вчителі отримують фактично мінімальну зарплату
Що може змінитися в контексті оплати праці вчителів?
Зараз серед педагогів є дуже велике незадоволення рівнем заробітної плати. Необхідно змінювати підходи до виплати заробітної плати. Зараз вона складається з невеликого посадового окладу і великої кількості різних доплат, надбавок тощо. Це сприяє тому, що молоді вчителі отримують фактично мінімальну заробітну плату. Тому молодь у нас не йде працювати в заклади освіти. У Міносвіти розробляються нові підходи до заробітної плати. Велике невдоволення в освітян викликала "вчительська тисяча", яку вчителям дали, а дошкільникам і позашкільникам не дали.
Надія Лещик. Фото: facebook / Надія Лещик
"У вчителя має бути академічна свобода, коли він сам вирішує, що провести і як"
Чи є звернення від учителів щодо булінгу з боку дітей?
Є, проте їх менше. Нам не вистачає взаємоповаги і поваги до гідності один до одного. Має бути повага як від учителя до учнів, так і від учнів до вчителя. Поняття булінгу і дисципліни потрібно розрізняти, проте питання встановлення дисципліни не повинно порушувати гідність дитини. Ми повинні рухатися до взаємної поваги. Психологічний стан як учителів, так і учнів зараз дуже складний. На вчителів зараз покладають дуже багато обов’язків. Перший компонент навантаження – це велика кількість олімпіад, конкурсів, які змушують проводити вчителів з дітьми і потім ще й про це звітувати. Працює велика бюрократична машина. Питання: навіщо? Можна надати вчителям матеріали, але не вимагати звітів. У вчителя має бути академічна свобода, коли він сам вирішує, що провести і яким чином. Головне завдання вчителя – навчати і виховувати.
Ініціатива залишення на повторний рік стосувалася дітей, які мають дуже великі пропуски в навчанні
Що ви думаєте про ініціативу залишати учнів з освітніми втратами на повторний рік? Чи допоможе це заповнити прогалини у навчанні?
Ця ініціатива була вирвана із загального контексту. Ми дійсно маємо шалені освітні втрати, але я пропоную, щоб держава виділила субвенцію для компенсування освітніх втрат шляхом додаткових занять з окремих предметів, наприклад, із математики чи природничих дисциплін, де ми відстаємо найбільше. Зараз ця пропозиція розглядається. Ми маємо дуже багато дітей, які виїхали за кордон, де вони навчаються в школі країни-перебування. Частина намагається ще навчатися в українських закладах освіти, але це дуже складно. В інших країнах наші діти дуже часто навчаються на рік-два-три менше в класі, ніж в українській школі. Тому визнати їхні оцінки неможливо, тому що класи не відповідають. Або дитина перейшла на сімейне навчання і батьки не можуть забезпечити весь обсяг знань, який міг би дати вчитель, через брак часу і навичок. Така дитина, повертаючись в Україну, розуміє, що відстала на рік чи два і не зможе приєднатися до класу, де діти навчалися весь цей час. Тому ініціатива залишення на повторний рік стосувалася саме цих дітей, які мають дуже великі пропуски в навчанні.
Діти не встигають засвоювати програму і це позначається на мотивації учнів
Діти перевантажені домашніми завданнями, через що страждає якісь навчання. Чи плануєте ви працювати над розвантаженням навчальних програм?
Ми вже десять років говоримо про розвантаження освітніх програм, але, на жаль, воно не відбувається. У нас багато незрозумілою інформації, яку часто не можна використовувати у повсякденному житті. Тобто немає зв’язку з реальним життям. Поки що ми йдемо за інерцією і не робимо якихось радикальних кроків для того, щоб розвантажити програми і не навчати дуже швидко. Дуже багато тем, вчителі мають виконати програму. Діти не встигають їх засвоювати і це позначається на мотивації учнів до навчання.
Понад 40% вчителів у найближчі 5 років хочуть піти з професії
Що робити з браком кадрів у школах?
Згідно з даними дослідженням, понад 40% вчителів у найближчі 5 років хочуть піти з професії. Ми брали інтерв’ю в молодих вчителів і з’ясовували, чому вони пішли з професії. Перша причина – це зарплата, яка не приваблює молодь. Другою проблемою вони назвали велику кількість звітів і паперів та несприятливу атмосферу в колективі. Іноді колектив школи не приймає молодь і з цим також потрібно працювати. Ми ініціюємо зміни до законодавства, подаємо пропозиції забезпечити вчителів більшими заробітними платами.
