Як в Україні планують "звільнитися" від паперів. Пояснює експерт

Як в Україні планують "звільнитися" від паперів. Пояснює експерт

15 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт про безпаперовий режим №5495, що має на меті прискорення процесу цифровізації держави. Його основна мета полягає у тому, що державні органи не матимуть права вимагати паперові документи, якщо інформація вже є у реєстрах. Законопроєкт підтримали 238 народних депутатів. У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що "населення та бізнес зможуть швидко отримувати публічні послуги онлайн". Як громадяни країни будуть надалі взаємодіяти з державними установами в ефірі Українського радіо пояснює експерт з кібербезпеки Дмитро Снопченко.

0:00 0:00
10
1x

Як відбувається впровадження безпаперового режиму

Ми вже 5 років йдемо до цього етапу державотворення. Це не новітня технологія у світі, адже Норвегія ще 10 років тому дуже успішно перейшла на цей режим. Ми рухаємося у цьому напрямку кілька років поспіль, варто згадати про Закон України "Про електронний цифровий підпис", який надає юридичну силу електронному підпису, що дозволяє громадянам підписувати електронні документи. У бізнесі його використовують вже 2-3 роки. Нині є й електронний суд, тепер не потрібно йти  самостійно подавати клопотання, все можна зробити віддалено. Також мені відомо, що не всі, але багато операцій з нерухомості можна проводити з електронним підписом.

Але виникають питання: чи готові люди працювати з комп’ютером, віддалено, наскільки вони розуміють цей електронний світ? Молоде покоління, до 30-40 років, виросло з гаджетами, їм все це зрозуміло, для них не проблема знайти будь-яку інформацію. Проте старше покоління, 50-60 років, не довіряє електронному світу, тому йому буде складніше. До того ж виникає питання, як громадяни довіряють державі і тим нововведенням, які в ній відбуваються? Тут вже держава має показати себе, свою роботу, особливо у напрямку безпеки, щоб захистити документи, ланцюги передачі інформації, оформлення і верифікації даних. З технічного боку цю ініціативу розробляли 2 роки, але зараз буде багато атак на систему, тому ще кілька років її будуть доробляти і розвивати. Сподіваюся, що за 5 років її удосконалять, тоді ми й звільнемося від паперів, від черг і непорозумінь з документами. Підробити документ буде складно, також таким чином вирішиться питання втрати документів. Екватор трансформації ми перетнули, проте нам ще потрібен час.

Читати далі: Діджиталізація у кожен дім: навіщо в Україні видаватимуть сертифікат про вміння володіння комп’ютером

Чи використовуватимуть люди електронну систему

Так, це питання довіри і стереотипів. Старше покоління звикло до паперів і круглого штампу, тоді вони вважають документ справжнім. Вони не розуміють, що таке електронний цифровий підпис. Тут загалом виникає питання, чи довіряємо ми державі взагалі. Я б сказав, що це взаємна відповідальність між державою та користувачем. Наприклад, коли людина отримує фізичний паспорт, то несе відповідальність за його збереження. Те саме відбувається і з електронними документами, коли вони знаходяться у громадянина у смартфоні. З іншого боку ― це відповідальність і держави, адже вона має шукати вразливості системи і своєчасно їх усувати, оновлювати всі рівні захисту. Всі мають ставитися відповідально до цього процесу.

Зазначимо, нині Міністерство цифрової трансформації  працює над автоматизацією послуг, що дозволить позбавитися від корупції. У відомстві розробляють різні комплексні послуги, наприклад, сервіс єМалятко, який об’єднає всі необхідні послуги для реєстрації дитини. До 2024 року Мінцифри планує перевести в онлайн 100% послуг, які надає держава.

Фото: pixabay.com