Обирай пісні. Визначай переможця

Посилення відповідальності за брехню в деклараціях: збрехав на 4 мільйони, заплати 68 тисяч. Коментує юрист

16.04.2021 р., 11:00

Чому невідворотність покарання за брехню в деклараціях може залишитися лише на папері що спонукає чиновників тримати статки в готівці в ефірі Українського радіо розповідає юридичний радник Трансперенсі Інтернешнл Україна Олександр Калітенко.

Верховна Рада підтримала президентський проєкт №4651, який посилює відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях. Рішення підтримали 283 нардепи. Наразі законопроєкт ухвалили лише у першому читанні, тож його остаточне схвалення ще попереду. Ключове нововведення – можливість тюремного ув'язнення за неправдиві дані під час декларування. Потенційне покарання за порушення закону – до двох років в'язниці. Окрім того, в новій редакції пропонується підвищити штрафи за неправдиве декларування.

"Ця історія вже була. І позбавлення волі вже було, однак його скасував конституційний суд у жовтні минулого року. Усі справи. які загрожували недобросовісним декларантам в’язницею були закриті і їх не можна буде поновити, навіть якщо депутати приймуть у другому читанні цей законопроєкт і повернуть позбавлення волі до кримінального кодексу. Натомість позбавлення волі працювало до його скасування Конституційним судом у випадку, якщо брехня в деклараціях була від 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Це фактично 500 тисяч гривень. Зараз президентський законопроєкт, який Зеленський вніс у січні до  Верховної Ради передбачає це позбавлення волі так само до двох років, як і було раніше, однак сума брехні в деклараціях за якої наступатиме позбавлення волі буде підвищеною. Це вже не 500 тисяч гривень, а приблизно 4 млн 500 тисяч гривень, тобто дві тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Цей крок у правильному напрямку, однак сума для такого позбавлення волі за брехню в деклараціях має бути меншою – хоча б від 1 млн гривень, оскільки суму в 500 тисяч повернути неможливо через визнання такої редакції закону Конституційним судом неконституційною", – зазначає Олександр Калітенко.

Якщо високопосадовець збрехав і розмір брехні від 1млн 100 тисяч до 4 млн 400 тисяч гривень, то за це він має заплатити штраф ( зараз 51 тисячу гривень, а пропонується 68 тисяч гривень). "Штраф не є співмірний брехні. Ми рекомендуємо ще більше підвищити ці штрафи. Якщо чиновник бреше на мільйони,  штраф в десятки тисяч не може бути співмірним", – коментує експерт.

На запитання, як довести, що брехня в декларації була умисною, а не просто помилкою Олександр Калітенко зазначає: "Наразі дійсно є ця загроза, що чиновник, який набрехав в деклараціях не понесе жодного покарання. Підставою для цього є саме те, що зараз немає позбавлення волі, а ті штрафи, які передбачені є вкрай низькими. І це входить фактично до сфери кримінальних проступків. Відтак це означає, що злочин "недостовірне декларування" можна буде розслідувати і розглядати в суді тільки протягом двох років з моменту його вчинення до набуття вироком законної сили. Якщо змоделювати ситуацію: чиновник подав брехливу декларацію, НАЗК має перевіряти її щонайменше чотири місяці, потім її передають до НАБУ, яке також розпочинає досудове розслідування, аби довести, що це умисне недекларування інформації. Це також займає час – у кращому разі півроку. Потім справа передається до суду, починається розгляд в суді першої інстанції, потім в апеляції. У підсумку нам просто може не вистачити цих двох років на всі ці процедури. Сплинуть терміни давності і чиновник взагалі не відчує будь-якого покарання через це. Якщо законопроєкт президента буде ухвалено в цій редакції, то буде вже не два, а три роки і справа вже отримає якісь перспективи на те, що хтось відчує невідворотність покарання. При цьому цей законопроєкт вже не буде розповсюджуватися на декларації 2020 року, які вже подані, оскільки їхній термін подачі минув 1 квітня і подавали їх за чинним законодавством. Тому декларації за 2020 рік  перспективніше перевіряти не з точки зору достовірного декларування,  з точки зору виявлення ознак незаконного збагачення, оскільки там строк позовної давності – 4 роки і також є санкція позбавлення волі від 5 до 10 років за незаконне збагачення на суму 7 млн гривень".

У комітеті виборців України зауважили, що у 2020 році у народних депутатів зросла кількість готівки, що свідчить про недовіру українських політиків до банківської системи. Кількість готівки в 10 разів перевищує суми грошей, які є в депутатів на рахунках у банках.

"Це може свідчити також про те, що коли недобросовісний чиновник може понести цю готівку в банк, то  включиться процедура фінансового моніторингу щодо законності отримання цих коштів. Тому щоб уникнути таких проблем, недобросовісні чиновники можуть зберігати гроші в готівці. Враховуючи те, що  немає достатньої санкції за брехню в цьогорічних деклараціях, це могло стимулювати і завищення обсягів готівки для декларування, тому що в будь-якому випадку перевірити обсяги готівки НАЗК дуже складно. НАЗК не наділене повноваженнями вдиратися до оселі і перелічувати цей обсяг готівки. НАБУ це може робити, але це інша процедура", – зауважує експерт.

Якщо розслідувати кількість автомобілів і нерухомості, записаних на віддалених родичів, яких не потрібно декларувати, то можна побачити справжні заробітки народних депутатів. "Дійсно, потрібно декларувати майно лише тих членів сім’ї, з якими є спільний побут. Крім того, декларувати потрібно не лише те, чим володіє декларант, а й те, чим він користується, навіть якщо воно належить третій особі. Депутати про це знають і свідомо затягують із поверненням належної кримінальної відповідальності", – пояснює Олександр Калітенко.

Фото: Олександр Калітенко, VoxUkraine

Посилення відповідальності за брехню в деклараціях: збрехав на 4 мільйони, заплати 68 тисяч. Коментує юрист

Новини по темі