Перший улов аукціонів рибної галузі — понад 95 млн грн до держбюджету

Перший улов аукціонів рибної галузі  — понад 95 млн грн до держбюджету

Перші в історії рибної галузі України аукціони майже в 12 разів перевищили стартову ціну лотів і принесли торік бюджету понад 95 млн грн, констатував тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Ігор Клименок. В інтерв'ю Українському Радіо посадовець наголосив: "навіть у військовий час, коли до розподілу не долучалися Азовське і Чорне море, не долучалась втрачена Каховка, для місцевих і обласних бюджетів галузь дала максимальний результат". Щодо браконьєрства в Україні, то "тут порушення абсолютно різні", каже Клименок. І додає: "багато свідомих громадян, спортсменів користуються гарячими лініями. І вони нам дуже допомагають в боротьбі з браконьєрством". 

0:00 0:00
10
1x

Рибоохоронна робота на Одещині. Фото: darg.gov.ua 

 "Ми виходимо в прозорий ринок"

–  Який тіньовий обіг риби в Україні і що, завдяки реформі, вже почало змінюватися? 

З минулої весни проведено великий обсяг робіт. Ми виходимо в прозорий ринок, ми детінізуємося. Хочу сказати, що 50% тіньового ринку – досить оптимістичні показники. Деякі експерти ще в 2019 році зазначали про обсяг 70-80% тіньового бізнесу. Але та реформа, яка йде зараз, я думаю, мінімізує цей обсяг. І ті реформи, які чекають нас попереду, все-таки значно зменшать цей обсяг.

– Розкажіть про ці реформи. Який час на них виділяється і що має змінитися? 

З прийняттям нового закону ми отримали декілька важливих елементів. Це перші аукціони в історії рибної галузі. Коли загальнодержавний ресурс розподіляється на прозорих аукціонах в через систему Прозоро.Продажі, до якої доступний будь-який бізнес, будь-які суб'єкти господарювання, будь-які рибалки. Цей закон дає нам можливість створити нашу електронну систему. Ми її називаємо еРиба – це єдина інформаційна система в галузі рибного господарства, яка дозволить нам створити дистанційний контроль, мінімізувати контакт бізнесу і державних чиновників, державних інспекторів, де розподіл ресурсів, видача дозволів, звітування будуть проходити онлайн. Ми будемо відмовлятися від паперових носіїв і таким чином створимо механізм, де бізнес буде сам зацікавлений працювати в прозору, тому що в нього не буде іншої можливості. І це буде контролювати не державний інспектор, не державний орган, а саме електронна система. 

Промисловим рибальством займається понад 300 суб'єктів господарювання

– А з чого загалом складається рибна галузь? Скільки бізнесів і підприємств зараз залежить від реформи?

Основними напрямками рибної галузі в нас є рибництво і рибальство. Промислове рибальство – це вилов і добування наших природних ресурсів. А рибництво – це наша аквакультура, коли наш бізнес сам займається розведенням і вирощуванням. Це вже як промислове виробництво, як сільське господарство в Україні. Ще є кілька важливих напрямків – це любительське рибальство, що є невід'ємною частиною рибної галузі, і ми також маємо це враховувати. Якщо брати промисел, наше промислове рибальство, то в Україні на сьогодні працює понад 300 суб'єктів господарювання. Якщо брати нашу аквакультуру, то зареєстровано понад 3,5 тисячі суб'єктів господарювання, які займаються такою діяльністю. 

"Маємо унікальні прісноводні водойми"

– Наскільки конкурентоздатні наші внутрішні виробники риби? Де і наскільки представлена їхня продукція?

Нам потрібно чітко розділяти. В Україну імпортується 80% видів риби, які не вирощуються, не розводяться в Україні. Тому основний імпорт – це якраз те, що ми не можемо самі виловити. Але наша продукція для українського ринку є досить конкурентною. Якщо ми будемо далі її розвивати, то вона є досить конкурентною і на світовому ринку. Тому що ми маємо унікальні прісноводні водойми, великі моря. Наші водосховища Дніпра, наші великі лимани, наші великі озера Одещини, не беручи Чорне і Азовське моря, до яких, на жаль, через війну ми не маємо зараз доступу. Але це наша особливість і це, я думаю, робить нас дуже конкурентними навіть на світовому ринку.

– У регіональному зрізі, де найбільше рибних господарств і де найбільше сконцентроване виробництво? 

У нас є різні види господарювання і ведення аквакультури, якщо ми беремо власне виробництво, а не промисел. Різні технології застосовуються. Є вирощування в ставках, які можна бачити чи не в кожному населеному пункті. Є великі рибогосподарські комплекси, які ще за радянських часів були створені і є в кожній області. Вони генерують досить великі обсяги нашої риби, водних біоресурсів. Є інші напрямки – установки закритого типу (УЗВ). Вони не потребують великих водойм поряд, але бажано, щоб вони були, тому що це значно здешевлює виробництво. Такі установки потребують великого споживання електроенергії. Але вони у нас створюються. У нас є гібридні системи. Є технології і з'являються садкові системи – це коли на водоймах, на Дніпрі, на великих озерах створюються невеликі зони, де в дикому середовищі вирощується аквакультура.

– Як так сталося, що увесь цей ринок, по суті, на 50-60% пішов у тінь? Не було контролю чи інші чинники вплинули?

Я думаю, тут вплинув комплекс чинників. І один з них – це монополізація певного ринку. Тому що те законодавство, ті елементи, які закладалися історично і працювали десятиліттями, не сприяли створенню конкуренції, доступу нових суб'єктів на ринок. Вони, можливо, були б більш зацікавлені інвестувати в галузь і таким чином розвивати. Але без конкуренції не могло бути розвитку.

Ігор Клименок. Фото: darg.gov.ua

 "Ми перейшли від розподілу в кабінетах, до прозорих аукціонів"

– Які конкретні зміни вже відбулися?

По-перше. У нас повністю впроваджено, відтестовано на експериментальному рівні у 2023 році і затверджено як законом, так і відповідними постановами Кабінету Міністрів – аукціони. Це головне. Ми перейшли від розподілу в кабінетах, в кулуарах комісійних, до прозорих аукціонів. Що вони нам дали? За 2023 рік було виставлено понад 328 лотів. Проведено аукціонів, бо деякі були повторно, понад 500. 

– А що це за лоти? 

Давайте більш детального. Загальнодержавний ресурс – наші водні біоресурси, наші риби. Вони небезкінечні. Тому наша наука рекомендує і встановлює ліміти. Тобто той чи інший вид ми не можемо виловлювати більше, ніж встановлюється науковим обґрунтуванням. Потім ми затверджуємо ці ліміти, проходимо погодження з центральними органами виконавчої влади, затверджуємо це наказами Мінагрополітики. Далі ці ліміти ми розподіляємо на квоти. І вже ці квоти – це конкретна кількість водних біоресурсів, яку бізнес може виловити. І конкретні правила, які затверджуються типовими договорами. Це і є лот, який ми виставляємо на прозорий аукціон. Ставимо стартову ціну лоту – це той мінімальний податок, який держава має отримати від вилову водного біоресурсу, щоб відновлюватися. І починаються торги. 

Хочу навести декілька цифр. У 2023 році стартова ціна таких лотів становила 7 млн грн. За результатами аукціонів до державного бюджету надійшло понад 95 млн грн. Тобто практично в 12 разів більше бюджети отримали коштів. Якщо порівнювати з минулими роками, то в 2022 воєнному році – надійшло 13,4 млн грн, в 2021 рік – 15 млн грн. А зараз, навіть у військовий час, коли до розподілу не долучалися Азовське і Чорне море, не долучалась втрачена Каховка, найбільше в Україні водосховище, яка давала найбільший приріст, для місцевих і обласних бюджетів галузь дала максимальний результат. І це спричинило те, що розподіл цього ресурсу вперше в історії відбувався не десь в кабінетах, а онлайн. Люди, сидячи за своїми комп'ютерами, могли отримати і виграти для себе той лот, з яким вони потім ходили на воду.

Довго слідкували, щоб затримати "на гарячому"

– Щодо штрафів. Які порушення зазвичай відбуваються? 

Тут порушення абсолютно різні. Є великі зловживання, які за собою тягнуть великі штрафи. Наведу приклад. Одне з останніх затримань на Хмельниччині, на Дністровському водосховищі, відбулось на 4,5 млн грн збитків. Там люди сітками, в наглу, в місцях, де навіть заборонений промисел, виловлювали водні біоресурси. Операція була проведена успішно, спільно з іншими органами. Довго слідкували, щоб не просто зняти сітки, а саме щоб затримати "на гарячому". Але є різні затримання, зловживання від того, коли перевищують норму загального використання – 3 кг. Це маленькі, незначні зловживання. Тут ми обходимося роз'яснювальною роботою. Є порушення лімітів. Є застосування заборонених знарядь лову. Є застосування недозволених вибухових електроловів. На це ми досить жорстко реагуємо і досить жорстко ставимося до таких браконьєрів. Тому що саме такі знаряддя приносять максимальну шкоду водним біоресурсам. Причому не в одному моменті, а в довгій перспективі.

Не обов'язково на 102

– Куди звертатися і як загалом зрозуміти, що це незаконний вилов? 

Якщо ви бачите, що в заборонених місцях, а це більшість водойм, де немає промислу, стоять сітки, то це вже порушення. Коли в природно заповідному фонді стоять сітки. Коли ви бачите сітки без бірок, які мають бути, то ви повинні повідомляти. Не обов'язково на 102, а на гарячу лінію Держрибагентства. Телефони можна знайти на сайті Держрибагентства, в телеграм-каналі Держрибагентства. Підписуйтеся на фейсбук-сторінку, ми поширені. Також функціонують гарячі лінії в кожному з наших територіальних органів, куди теж можна дзвонити. І багато людей, свідомих громадян, наших рибалок, спортсменів користуються гарячими лініями. І вони нам дуже допомагають в боротьбі з браконьєрством, тому що якраз багато сигналів ми отримуємо від них. 

Останні новини
Американська зброя почне надходити в Україну за тиждень-два — Мотиль
Американська зброя почне надходити в Україну за тиждень-два — Мотиль
ВР не розглядала законопроєкт про англійську в Україні через резонанс щодо норми про дубляж — Потураєв
ВР не розглядала законопроєкт про англійську в Україні через резонанс щодо норми про дубляж — Потураєв
Півострів завмер в очікуванні  — кримчани про настрої у тимчасово окупованому Криму
Півострів завмер в очікуванні — кримчани про настрої у тимчасово окупованому Криму
Промінь рекомендує: Мій Конфлікт з треком "Танцююча в дощі"
Промінь рекомендує: Мій Конфлікт з треком "Танцююча в дощі"
"Бережи": Бек-вокалістка MONATIKа видала дебютний сольний сингл
"Бережи": Бек-вокалістка MONATIKа видала дебютний сольний сингл
Новини по темі
Півострів завмер в очікуванні — кримчани про настрої у тимчасово окупованому Криму
У надзвичайній ситуації за кордоном до громадянина України консул приїде — адвокатка
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Половину загиблих воїнів можна було врятувати своєчасним переливанням крові — Медведєв
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів