Колаж: mayday.rocks
Не встигла Львова-Бєлова вийти з кабінету…
— Росія розповсюдила фейк про нібито "перші очні переговори з Україною" стосовно повернення депортованих дітей. Чому саме зараз росіяни просувають таку дезінформацію щодо цих перемовин?
Насправді, цього варто було очікувати. І той факт, що Львова-Бєлова (уповноважена РФ із прав неповнолітніх – ред.) не встигла вийти з кабінету, де проводила переговори з представником Катару, і відразу виступила з пресконференцією, і одразу почали з’являтися публікації про ці переговори, демонструє один-єдиний намір – уникнути відповідальності, зокрема, у Міжнародному кримінальному суді, який видав на Львову-Бєлову ордер на арешт. Вона демонструє, що нібито сприяє воз’єднанню родин. При цьому ми бачимо, що в цій риториці є певна проблема. Тому що і українські, і російські діти начебто в однаковому становищі: українських дітей із родинами возз'єднують, російських дітей з родинами возз'єднують; українські діти на реабілітації в Катарі, російські діти на реабілітації в Катарі. Навіть більше. Якщо подивитися локальну пресу в Катарі й загалом в арабському світі, то побачимо, що Львова-Бєлова представлена ледь не майбутньою лауреаткою Нобелівської премії миру за воз’єднання українських дітей. Але оскільки вона є підозрюваною на міжнародному рівні, вона має ордер на арешт, тому її політична роль на міжнародній арені мала би бути лімітована. Сам факт участі Львової-Бєлової в подібних переговорах викликає певне занепокоєння. Однак це очікувано, бачачи це бажання Львової-Бєлової і Путіна, оскільки вона є його уповноваженою, уникнути відповідальності. Тому тут нічого нового. Дуже добре, що Україна вийшла врешті з заявою про те, що жодних очних прямих переговорів не було. Що вони як велися за посередництва Катару, так і продовжують відбуватися в такому форматі.
Ймовірність скасування ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової є мізерною
— Що іще можуть вигадати росіяни, щоб відбілити Львову-Бєлову? Їй же навіть "янгольський" образ зробили на переговорах – вона була у білій сукні, й нібито усиновила когось із дітей, які насправді викрадені з України.
Я теж звертала увагу на те, як позиціонувала себе Львова-Бєлова на переговорах у Катарі. Їй справді створили образ білого янгола. Що також є невипадковим вибором, зважаючи на її прагнення на тих переговорах. Що стосується ймовірності скасування ордеру на арешт – вона мізерна. Навіть якби Україна теоретично звернулася б до МКС і сказала, що "ми передумали, ми помирилися, Львова-Бєлова хороша, дітей ніхто не викрадав", все це не допомогло б. Міжнародний кримінальний суд є незалежним органом. Він уже назбирав достатньо доказів протиправних дій і Путіна, і Львової-Бєлової. І тепер наше головне завдання – продовжувати працювати, щоб таких доказів вистачило не лише для того, щоб видати Львовій-Бєловій ордер на арешт, а й щоб притягнути її до відповідальності і посадити на пристойну кількість років.
— Також у заяві ми зустрічаємо вислів про те, що є обмін дітей. Звідки він взявся? Як можна повернути дітей, якщо ні про який обмін не йдеться?
Мало того, що слово "обмін" є недоречним, воно абсолютно гнітюче, негуманне і не відповідає найкращим інтересам тих дітей, які постраждали від депортації та примусового переміщення. Обмінювати можна військовополонених – це передбачено Женевською конвенцією. Дітей, яких Російська Федерація перемістила, навіть якби це було законно, наприклад, евакуювала, вона мала б повернути негайно і безумовно. Тобто про обмін на російських дітей абсолютно не йдеться. Тим паче ми розуміємо, що це РФ прийшла в Україну, викрадала тут дітей, депортувала їх, примусово переміщала, розлучала з родинами. Україна нічого подібного на території РФ не робила і робити не буде. Тому звідки нам взяти так званий "обмінний фонд"?
Термін "обмін" є абсолютно неприпустимим, неюридичним, негуманним. І очевидно, що таким чином дітей не повернути. Повернення буде регулюватися відповідним механізмом, і ми зараз бачимо чіткі ініціативи та кроки для його створення. Наприклад, Міжнародна коаліція за повернення українських дітей. Ми бачимо, як вона поповнилася ще одним членом – Японією, і тепер їх 36. До даної коаліції входять всі члени Великої сімки. Також бачимо експертну групу Андрія Єрмака (глави Офісу президента України) та Кеннеді (Гелена Кеннеді – співголова міжнародної експертної групи високого рівня Bring Kids Back UA – ред.), які працюють над розробкою алгоритму повернення дітей, реабілітації, реінтеграції. Я сподіваюся, що за рахунок діяльності цих ініціатив нам врешті вдасться створити юридичний механізм, який відповідатиме найкращим інтересам дитини, і який збільшить ефективність та швидкість такого повернення. Що зараз максимально актуально.
РФ не виконала жодне зі своїх зобов’язань
— Україна передала Катару перелік викрадених дітей, в якому понад 500 імен. Що далі? Адже ми знаємо, що повернення відбувається по кілька осіб за один раз. Чи вдалося за цей час РФ промити мізки нашим дітям, адже пропаганда не зупиняється ні на мить, і з дітьми вона працює чи не найагресивніше щодо стертя їхньої ідентичності?
В чому проблема передачі такого списку? Україна зробила все, що було необхідно з її боку. Вона ідентифікувала таких дітей, і вимагає від РФ їх повернути. Натомість РФ не виконала жодне зі своїх зобов’язань. Не передала щонайменше в Бюро Центрального агентства Міжнародного комітету Червоного хреста інформацію про депортованих українських дітей. Мало того, вона бере цей список, який передає Україна, і сама обирає, кого вона буде повертати, а кого – ні. Ті діти, яких вона не поспішає повертати, ймовірно, вже усиновлені або передані під опіку в РФ. Тому вона просто говорить, що у них немає таких дітей. І наш список неправильний. Згадайте, як під час конференції Львова-Бєлова в Катарі сказала, що список із 19 546 депортованих або незаконно переміщених дітей неправильний, неверифікований, і взагалі, вони нікого не депортували.
Росіяни фактично ізолювали українських дітей
— А може тут відіграти фатальну роль те, що вони іноді дітям змінюють імена та прізвища?
Так. Ми вже фіксували випадки, коли в процесі усиновлення дітям змінювали імена та прізвища. А коли дитина хотіла залишити своє прізвище, їй нав’язували російське, попри її волю. Такі випадки є. Робиться це, щоб дійсно ускладнювати ідентифікацію дітей. РФ маніпулює долями українських дітей, при цьому не виконуючи міжнародні зобов’язання. І при цьому дуже слабко почувається винною під якимись економічними санкціями. І Україна, і міжнародні суб’єкти, ЄС, іноземні держави накладають санкції на осіб, які депортують і примусово переміщують українських дітей, але, як бачимо, цього не достатньо.
Катерина Рашевська. Фото: mediacenter.org.ua
Щодо промивання мізків, викорінення ідентифікації, мілітаризації, політичної доктринації – так, на жаль, дитяча психіка є досить гнучкою, вона піддатлива до впливів. Росіяни фактично ізолювали українських дітей. У них немає доступу до вільних джерел інформації, вони не до кінця розуміють ту політичну ситуацію, яка склалася в Україні, як розгортається конфлікт. Часто їхні документи забирають керівники закладів-сиротинців або ж прийомні батьки. Були випадки, коли їм на телефони встановлювали програмне забезпечення, щоб вони не втекли, щоб відслідковувати їхню геолокацію. За таких обставин волею-неволею, впродовж 2 років перебування під контролем РФ діти починають жити за їхніми правилами.
В цьому контексті я б хотіла підкреслити дві речі. Перше: ми продовжуємо повертати дітей, які мріяли просто жити в Україні, які самі докладали всіх зусиль, щоб повернутися на Батьківщину. Є максимально свідомі діти, які, попри 2 роки перебування в РФ, зберігають свою національну ідентичність. Другий аспект: навіть якщо в російських пропагандистських роликах на їхніх каналах українська дитина свідчить про те, як вона любить Путіна, це не означає, що вона це робить не під примусом. Були випадки, коли дітей змушували так сказати, шантажуючи і погрожуючи. А передача дітей 5-10 років має геноцидальний характер і прирівнюється до біологічного винищення частини української нації.
РФ викрадала не лише дітей. Вона викрадала реєстри, особові справи
— У дітей, викрадених із родин, є родичі, сусіди тощо. Діти з інтернатів та дитячих будинків на окупованих територіях – в зоні особливого ризику. Наскільки ситуація з їхнім поверненням складніша?
Так, ці діти абсолютно вразливі. Хоча за дослідженням ЮНІСЕФ, до початку повномасштабного вторгнення в українських закладах інституційного догляду близько 90 відсотків дітей були соціальними сиротами. Тобто у них були живі батьки або один із них. Вони або перебували в складних життєвих обставинах, або були позбавлені батьківських прав. Але залишається потенціал повернення таких батьків до ресурсу опіки над їхніми дітьми. І державні органи вже сприяють тому, щоб такі батьки були готовими забирати своїх дітей із РФ. Бо насправді РФ маніпулює цим статусом. Вона викрадала не лише дітей. Вона викрадала реєстри, всю інформацію, особові справи таких дітей. Вона знає, хто її опікун, хто її рідні батьки. І знає, кому віддавати таку дитину, а кому – ні. Вона вимагає надати всі документи-підтвердження. Складається враження, що РФ не викрала цих дітей, а має на них повне право, але українські рідні батьки раптом вирішили її усиновити. І це абсолютно абсурдна реальність. Але, на жаль, у випадку, коли РФ має повний контроль над цими дітьми, доводиться йти на такі умови. Цих дітей повертати важко.
— Російські окупанти – майстри творення абсурдної реальності та чемпіони зі злодійства. Наскільки більшою може бути цифра викрадених дітей, ніж списки, представлені в Катарі?
Викрадених дітей може бути в десятки і сотні разів більше. Якщо не в тисячі. Поясню чому. Тому що лише у реєстрі тих дітей, які зникли за особливих обставин – понад 2000 дітей. На платформі "Діти війни" зафіксовано 19 546 дітей. Ми часто знаходимо тих дітей, яких немає на даній платформі, але вони є депортованими або примусово переміщеними. Або перебувають на окупованій території. Деякі діти втратили батьків через дії самої ж РФ. Є багато сценаріїв, як РФ депортувала дітей без супроводу. І нам ще роками і роками доведеться складати повний перелік цих дітей. Виявити всіх буде максимально складно. Після Другої світової війни, на жаль, за різними підрахунками, вдалося повернути лише 10-20 відсотків тих дітей, яких нацисти депортували. Це – величезний виклик. І яку б цифру я не назвала, є велика ймовірність помилитися. І цифра може бути набагато більшою.
— Чи бувають випадки, коли діти, оброблені російською пропагандою, не хочуть повертатися додому?
Бувають випадки, коли до дитини приїжджає законний представник – мама або сестра, а дитина її не підпускає. Називає її зрадницею. Говорить їй: "Мені сказали, що ти від мене відмовилася". Але вже через годину спілкування, дитина обіймає маму, тримає її за руку і хоче повернутися в Україну. Перебуваючи у ворожому середовищі, діти просто не можуть вільно висловити свою згоду повернутися в Україну. На території РФ вона вільно висловити свою згоду просто не може.
Львова-Бєлова іноді власноруч вантажила дітей в літаки
— Чи відомо щось про недавній візит Львової-Бєлової на окуповані території? Чи пов'язаний він знову з вивезенням наших дітей?
Я дуже не люблю, коли російські дитячі омбудсмени їздять на окуповані території. Львова-Бєлова іноді власноруч вантажила дітей в літаки, тримаючи за ручки. І сама їх самотужки вивозила. Цілей її останнього приїзду може бути кілька. Наприклад, перевірити, наскільки швидко нібито інтегруються "нові" території до складу РФ. Також вона очевидно хотіла перевірити, чи не розтринькали гроші, які вона особисто з барського плеча виділила на створення центрів для промивання мізків українським дітям. І третя мета – подивитися, наскільки завантаженими є заклади інституційного догляду. Якщо окупанти справді планують велику наступальну операцію наприкінці травня – початку червня, то, на жаль, така операція буде супроводжуватися черговою хвилею вивезення українських дітей.
Амбіції у Катару великі
— Як ви оцінюєте роль Катару, як посередника?
Цікаво навести дані, як оцінює такі переговори сам Катар. Тому що у них амбіції доволі чіткі. Вони хочуть не просто повертати дітей та цивільних осіб із території РФ, вони хочуть стати майданчиком для проведення мирних переговорів. Про це їхня спеціальна уповноважена з міжнародної співпраці засвідчила прямим текстом. Тому амбіції у Катару великі. Нам у даних обставинах потрібно скористатися тим, що ця держава прийнятна для РФ, але укласти з нею договір, передбачений Женевською конвенцією. Інакше цей процес є політизованим, непрозорим та нерегламентованим. І становить для України великі ризики.
— Чи можуть бути такі майданчики десь іще, крім Катару?
Це може бути Саудівська Аравія, Туреччина, Бразилія, Південна Африка. Загалом, кандидатів достатньо. Головне, щоб у них вистачило рішучості брати на себе зобов’язання.
КОНТЕКСТ
Міжнародний кримінальний суд 17 березня 2023 року видав ордер на арешт правителя РФ Путіна та російської уповноваженої з прав неповнолітніх Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей. Відтак, якщо вони виїдуть за територію РФ у країни, які є учасниками Міжнародного кримінального суду та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до Гааги. Головний прокурор МКС наголосив, що ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової не має терміну давності.
