Мобільний додаток

Представник Президента у КС Федір Веніславський про реформування конституційного судочинства та його розвиток

2.03.2021 р., 09:15

Президент Володимир Зеленський раніше вніс у Верховну Раду три законопроєкти щодо реформування судочинства, їх планують розглянути вже цього тижня. Про реформування судової системи, про обрання членів Вищої ради правосуддя та зміни у статті Кодексу України про адміністративні порушення щодо відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора. Детальніше про ці проєкти в ефірі Українського радіо розповідає представник Президента у Конституційному суді, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат України Федір Веніславський.

Про законопроєкти

Є ще четвертий законопроєкт, анонсований на форумі, його також будуть розглядати. Це законопроєкт, який має відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Я перебуваю у Комітеті з правової політики, голова Комітету сказав, що ми цього тижня його розглянемо. Щодо попередніх законопроєктів, то дійсно перший законопроект, якщо почати з важливості, це законопроєкт, який має забезпечити відновлення довіри до Вищої ради правосуддя. Президент запропонував, щоб члени Вищої ради правосуддя та кандидати на цю посаду проходили перевірку етичною комісією, яка буде робити висновки чи відповідають вони вимогам доброчесності, професійності. І лише ті, хто отримає позитивний висновок, будуть рекомендовані на цю роботу. Якщо виникнуть питання до чинних членів ради, то це може стати підставою для їх звільнення. Президент у цьому законопроєкті запропонував механізм удосконалення діяльності Вищої ради правосуддя. Я хочу нагадати слухачам, що за Конституцією Вища рада правосуддя складається з 21 члена: 10 з них формується з’їздом суддів, 2 призначає президент, 2 — Верховна Рада, інші — працівниками Прокуратури, навчальних закладів, тощо. У даному випадку Президент розуміє, що члени Вищої ради правосуддя не завжди можуть розглянути кількість скарг на дії суддів, які надходять майже щодня. На жаль, рівень довіри до конкретних суддів, які здійснюють правосуддя, вкрай низький. 21 людина не встигає розглянути сотні, а деколи навіть і тисячі скарг та ухвалити рішення щодо притягнення суддів до дисциплінарної чи інших видів відповідальності. Президент пропонує, щоб у складі Вищої ради правосуддя було запроваджено новий механізм, який забезпечить попередню підготовку матеріалів на розгляд. Мова йде про службу дисциплінарних інспекторів, які будуть попередньо готувати весь масив матеріалів, відповідні проєкти, а Вища рада правосуддя на засіданні зможе їх швидко оцінити й ухвалити відповідні рішення. Другий законопроєкт має забезпечити виконання вимог дисциплінарних інспекторів. Наприклад, надійшла скарга і дисциплінарний інспектор починає з’ясовувати наскільки вона обгрунтована, він звертається до відповідних органів державної влади, судової адміністрації, відповідного суду, до інших посадовців з проханням надати інформацію чи документ. Якщо такі документи не надають, то Президент передбачив, щоб була адміністративна відповідальність. Тобто особи винні у тому, що  інспектору своєчасно не була надана необхідна інформація, можуть бути притягнені до відповідальності. Третій законопроєкт передбачає удосконалення процедури розгляду адміністративних справ за участю вищих органів державної влади. Сьогодні за чинним кодексом адміністративного судочинства скарги щодо всіх вищих органів державної влади, окрім президента та Верховної Ради, розглядає Окружний адміністративний суд Києва. Крім того, що він є сумнозвісним чи скандальним в Україні, також не дуже логічно з точки зору важливості справ, які він розглядає. Це один з 27 Окружних адміністративних судів, але саме чомусь він може розглядати справу про акт Кабінету міністрів України. Це не зовсім правильно і не зовсім логічно. Тому Президент пропонує, щоб вкрай важливі справи для всього суспільства і держави розглядали у Верховному суді України. В цьому суть цих законопроєктних змін. 

Чи відбудеться доопрацювання цих законопроєктів, адже вже виникла їх критика

На цьому тижні відбудеться лише перше читання. Після того як Комітет з питань правової політики дасть свій висновок і рекомендує для розгляду, Верховна Рада розгляне їх у першому читанні і візьме за основу. Потім кожен суб'єкт права і законодавчої ініціативи може пропонувати правки, пропозиції до другого читання, якщо у результаті таких обговорень на базі Комітету якісь правки знайдуть підтримку, я думаю, що вони можуть бути врахованими під час ухвалення законопроєкту. 

Занопроєкти про статус Національного антикорупційного бюро України

Є два законопроєкти про статус НАБУ. Перший — це реакція на рішення Конституційного суду України, який визнав неконституційним указ президента Порошенка про призначення директора НАБУ і Закон про запобігання корупції. У Конституції серед повноважень президента немає призначення директора НАБУ, тому народні депутати звернулися до Конституційного суду, а він визнав, що ці норми не відповідають Конституції України. У Кабінет міністрів ініціював документ, яким Національне антикорупційне бюро переходить у підпорядкування Кабміну. На моє переконання та багатьох інших народних депутатів, це не зовсім правильна модель, оскільки сфера виконавчої влади має найбільше спокус, найбільше розпорядження грошима. Коли ми говоримо про те, що найбільші корупційні ризики саме у виконавчій владі, перебування директора у підпорядкуванні виконавчої влади буде сумнівним з точки зору діяльності цього органу. Тому я з цією метою ініціював збір підписів під законопроєктом про внесення змін до статей №85 і №106 Конституції України, де буде передбачено, що директора НАБУ призначатиме президент за згодою Верховної Ради і за відкритим конкурсом. Це забезпечить баланс влади.

Читати далі: Вітренко: Я необхідний у ролі першого віцепрем’єра - міністра енергетики... В іншій – я не буду ефективним.

Нагадаємо, що з 1 березня у столиці проходить Всеукраїнському форумі "Україна 30. Розвиток правосуддя", де учасники обговорять роль та місію Конституційного та Верховного судів, а також проект нового Кримінального кодексу та перспективи рекодифікації Цивільного кодексу України. Серед учасників форуму: Президент України Володимир Зеленський, судді, адвокати, представники Офісу Президента, Уряду, Парламенту, дипломатичного корпусу країн G7 та профільні експерти.

Представник Президента у КС Федір Веніславський про реформування конституційного судочинства та його розвиток

Новини по темі