"На мою думку, те, що цей закон пролонгували ще на рік, не означає рівним рахунком нічого. Як Арахамія заявив на днях, що новий закон будуть приймати, щоб замінити відповідний закон про особливий статус. Але не раніше березня 2020 року. А до того має бути ще одна зустріч у "нормандському форматі", і взагалі за новий закон навіть ще ніхто не брався до розробки. Тому якби цей закон не пролонгували зараз, то довелось би прожогом, на колінці, на серветці писати інший закон", — зазначив Максим Віхров.
Що стосується самого закону, Віхров вважає, що у зв’язку з різним трактуванням російської та української сторін, практичне застосування закону про особливий статус може відрізнятись.
"Його практичне застосування може бути дуже різним, як і всі ці Мінські домовленості, вся ця макулатура, яка там підписується. Її російська сторона наповнює своїм змістом, а ми — своїм. Питання у тому, чому не вступав цей закон про особливий статус у дію в попередні роки. Тому що Росія не виконувала всі умови, якими цей закон запустили в дію. Так само відбувається і зараз. Якщо нового закону не буде або буде прийнятий новий, він має вступити в силу після того, як з Донбасу будуть виведені російські війська, відновлено український силовий контроль за кордоном і пройдуть легітимні вибори. І наскільки вірогідним є те, що Росія хутко виконає всі ці умови, то ми бачили нещодавно на "нормандській зустрічі", що насправді все продовжується. Ситуація пролонгується, як мінімум, до весни, а, швидше за все, ще й на наступний рік і, може, не на один. Я не бачу реальних підстав вважати, що ось-ось почнуться кардинальні зрушення. Тому ми зараз можемо приймати будь-які закони, бо закон, зрештою, потім можна буде скасувати. Але до імплементації цих законів поки що не дійде", — сказав він.
Віхров також наголосив, що найбільша небезпека для Донбасу — це початок гібридної реінтеграції.
"Що стосується ситуації, яка може статися на Донбасі в 2020, 2021 або 2022 році, то, на мою думку, найбільша загроза — це початок гібридної реінтеграції, коли Росія нібито йтиме на поступки Україні, нібито приставатиме на наші вимоги, але реально це не буде наповнене практичним змістом. Наприклад, Україна вимагає у Тристоронній контактній групі скасування ЛНР та ДНР. Завтра, наприклад, в ЛНР та ДНР окупаційна адміністрація проводить псевдореферендум і каже, що народ Донбасу вирішив відмовитися від республік, скасувати їх. Вони скасовані, там проводяться якісь вибори і уже там ми маємо якусь місцеву владу. Але наскільки ця влада буде незалежна від кремлівських кураторів? Ні в жодній мірі. Але проблема в тому, що для нашої влади буде велика спокуса показати це як історію успіху, що "дивіться, ми добилися, Росія пішла на поступки". Так само може бути з роззброєнням. Росія може вивести свої війська, але там ще залишиться скількись тисяч озброєних бойовиків. Тобто формально можна роззброїти і розформувати всі підрозділи, але потім перелицювати їх в народну міліцію. Фактично залишаться ті самі бойовики тільки з іншими шевронами", — пояснив Віхров.
"Мене цікавить, якою буде державна політика, як будуть працювати там українські інститути, як вони будуть налаштовані у той критичний момент, коли почнеться реінтеграція. Під тиском суспільства, так званої "войовничої меншості", можна прийняти нормальні закони чи зробити ситуацію максимально прийнятною для України, і все. Але проблема в тому, що червоні лінії будуть залишатися, і політичне керівництво України не наважиться за них заступати. Не наважиться, наприклад, амністувати всіх, включно з "моторолами". Але питання амністії розглядатимуть українські суди, і добре, якщо вони будуть українські, а не ті місцеві. А ми прекрасно знаємо, як у нас відбувається з покаранням "сепарів". І чи не буде так відбуватись, що формально у нас зради немає, по закону у нас амністії підлягають тільки ті, хто не брав зброю до рук, не коїв злочинів, а реально наше правосуддя буде давати "вольную грамоту" абсолютно всім бажаючим, навіть якщо ти реально воював під Донецьким аеропортом, вбивав українських солдат, катував цивільне населення тощо, а виловилось, що немає доказової бази чи ще чогось. Ось це мене непокоїть і реально лякає, що ми будемо мати на виході", — додав Максим Віхров.
Зазначимо, Верховна Рада на позачерговому засіданні продовжила дію закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" до 31 грудня 2020 року."За" проголосували 320 депутатів при мінімально необхідних 226.
На фото — Максим Віхров, facebook.com/m.vikhrov
