"Сподіваюся, що переговори почнуться в червні" ― посол ЄС в Україні про вступ України в ЄС

"Сподіваюся, що переговори почнуться в червні" ―  посол ЄС в Україні  про вступ України в ЄС

Як ЄС бореться з російською дезінформацією, майже половина з якої ― про Україну? Що буде із замороженими російськими активами в ЄС та як відбувається розвиток оборонної промисловості Союзу? Чи може змінитися позиція Європейського Союзу щодо України після виборів до Європарламенту та коли почнуться переговори про наш вступ? Відповіді на ці та інші питання Українське Радіо дізнавалось у пані посла ЄС в Україні Катаріни Матернової.

0:00 0:00
10
1x

Фото: EU NeighboursEast

17 тисяч неправдивих російських меседжів, половина з яких ― про Україну

Один із важливих аспектів російської агресії – це інформаційна війна, пропаганда та поширення дезінформації. Росія вміє майстерно впливати на громадську думку. Що зараз робить ЄС для того, щоб зменшити російські впливи? 

На жаль, російська дезінформація та неправдиві наративи сягають своїм корінням далеко в минуле. І саме зараз, завдяки соціальним мережам та електронним засобам, їх поширення стало набагато дешевшим і набагато швидшим. І, на жаль, ще задовго до повномасштабного вторгнення Росія дуже успішно насаджувала і поширювала неправдиві наративи про Україну. Це було вельми поширено в Європі і справжнє усвідомлення того, наскільки вони є руйнівними, прийшло лише після повномасштабного вторгнення. 

Уже в березні 2022 року ЄС зробив сміливий для нас на той час крок, фактично заборонивши мовлення в Європейському Союзі 16-ти російських дезінформаційних каналів, таких як Sputnik, Russia Today тощо. І також вніс низку російських пропагандистів до санкційного списку, який наразі налічує близько 1900 російських фізичних та юридичних осіб. 

Також уже протягом 7-8 років у інституціях ЄС працює невелика група, яка займається протидією російській дезінформації і відстежує російські дезінформаційні наративи. Вона називається "Stratcom East". Раніше це була просто невелика група людей, а зараз група набагато потужніша та дійсно відстежує розвиток російських наративів. Її учасники вже виявили близько 17 тисяч неправдивих меседжів. І найстрашніше те, що майже половина з них пов'язана з Україною. Це дуже цікава інформація, яку вони щотижня публікують на своєму сайті "ЄС проти дезінформації".

Ми також розробили систему швидкого оповіщення серед інституцій ЄС, країн-членів, а також НАТО і "Великої Сімки", щоб відстежувати великі російські дезінформаційні кампанії. Бо ми дуже добре знаємо, що крім атак на Україну, вони також діють у ЄС, в США, втручаються у вибори тощо. Тож ми досить добре обізнані і намагаємося на це реагувати. В Україні ми підтримуємо незалежні ЗМІ, фактчекерів, Суспільне мовлення — телебачення і радіо, і близько 150 різних ЗМІ в регіонах, по всій країні, щоб бути впевненими, що інформація, яка поширюється в Україні, має високу ступінь правдивості. 

"Російські активи в ЄС заморожені та виведені на окремі рахунки"

Ви згадали Сполучені Штати Америки. Днями США ухвалили рішення про можливість конфіскації заморожених російських активів. На якій стадії дискусія в Європейському Союзі, в якому також заморожені російські активи? 

Ця дискусія в Європейському Союзі триває вже давно. Я думаю, що на даний момент ми знаходимося на етапі пошуку способу, як саме використовувати надходження від активів і як їх спрямовувати. Це близько трьох мільярдів євро на рік. Пропозиція, яка "лежить" на столі, полягає в тому, щоб спрямувати їх через Європейський фонд миру, щоб допомогти Україні придбати зброю та військову техніку, що було б справедливо. 

На даний момент ми ще не сильно просунулися в питанні арешту відповідних активів. Я думаю, що серед країн "Великої Сімки" продовжується активна дискусія. Проблема в тому, що більшість активів знаходяться в Європейському Союзі, а не в Сполучених Штатах, де їх всього близько 6 мільярдів. Тому ця дискусія, я припускаю, триватиме ще деякий час, для визначення легальних шляхів та створення юридично обґрунтованої основи для використання цих активів. Є питання щодо стійкості валют, довіри до них тощо. 

Але перший важливий крок вже зроблено — майже одразу після повномасштабного вторгнення російські активи були заморожені. Вони вже виведені на окремі рахунки, тому їх не можна чіпати. Третім кроком буде використання доходів від цих активів.

В оборонно-промисловій стратегії ЄС Україна розглядається фактично як член Союзу

А як відбувається розвиток військової промисловості в країнах ЄС? Україна не отримала протягом року мільйон боєприпасів, як це було обіцяно рік тому. Що заважає прискорити ці процеси?

Я думаю, ніхто не сумнівається в тому, що налагодження військової виробничої машини займає певний час. Не забуваймо, з чого все почалося: після Другої світової війни і особливо після закінчення Холодної війни військові витрати в Європі реально зменшилися. Можна сперечатися, чому і як, але це факт.

Проте зараз є відчуття нагальності. Я думаю, що обіцянка про 1 мільйон боєприпасів — це дещо перебільшення, оскільки йдеться про пожертви, в той час як відбувається активна торгівля і контрактні поставки різноманітних боєприпасів. Однак, я думаю, що ми на правильному шляху, в тому числі завдяки чеській ініціативі, щоб зібрати цей мільйон і більше до кінця цього року. 

Лише місяць тому ЄС ухвалив свою першу в своїй історії європейську оборонно-промислову стратегію, у якій розглядає Україну фактично як свого члена. Я маю на увазі, що вона передбачає роботу з Україною. І є факт, що ми 6 березня мали в Брюсселі Український оборонний форум, який збирає разом українську владу, український бізнес і промисловість ЄС, що працює в оборонній сфері, і в його межах вони поєднаються. Це, сподіваюся, стане важливим кроком для того, щоб це поєднання було  набагато більш продуктивним і ефективним.

"Сподіваюся, що переговори про вступ почнуться в червні"

В червні Україна очікує відкриття переговорів з Єврокомісією щодо вступу до ЄС. Чи є сьогодні чинники, які можуть цьому завадити? Як ви вважаєте, чи виконала Україна зі свого боку всі формальні умови? Які реформи ми маємо завершити протягом найближчих тижнів?

Основним фактором, який впливає на будь-яку стадію процесу вступу, є необхідність одностайності серед країн-членів. Саме це було передбачено договорами, якими був заснований Європейський Союз, і саме через цей процес довелося пройти всім країнам, які вступили пізніше, як-от моя країна. Одностайність має бути, це те, на що я завжди звертаю увагу своїх українських колег: якими б незначними не здавалися інтереси окремих країн-членів, вони мають значення. 

З огляду на це, я дуже сподіваюся, що наприкінці червня ми розпочнемо переговори з Україною та Молдовою. Політичний сигнал було надіслано ще в грудні минулого року. Україна знаходиться на правильному шляху, вона готова до переговорів. Проте, це не означає, що не залишилося реформ, які потрібно продовжувати. Очевидно, що вони потрібні, але їх можна буде продовжувати протягом переговорів про вступ. Тому я не можу гарантувати, але можу сказати, що дуже сподіваюся, що переговори розпочнуться в червні. 

З 1 липня 2024 і до кінця року в Раді Європи головуватиме Угорщина, чию позицію щодо України ми знаємо. Чи може головування Угорщини негативно відбитися на темпах просування переговорів? Чи має ЄС запобіжники проти спроб Орбана зловживати? 

Перш ніж відповісти, дозвольте мені лише сказати, що природа нашої номенклатури європейських органів дуже складна. Рада Європи — це організація, яка знаходиться в Страсбурзі, а Україна є членом органу з захисту прав людини. Організація, в якій головуватиме Угорщина, — це Рада Європейського Союзу. Я розумію, що це дуже схожі терміни, проте це треба розуміти. 

Фото: Українське Радіо

Головування в Раді Європейського Союзу — це те, що закріплено в базовому акті Європейського Союзу з самого початку. Під час чергового шестимісячного головування країна, яка головує, повинна відігравати роль чесного медіатора. Іншими словами, це не той випадок, коли ви просуваєте свої урядові чи національні пріоритети. Ви повинні головувати на засіданнях, але сприяти досягненню консенсусу між іншими. Я не очікую відхилень від стандарту, тому що система налаштована так, що вона не допускає великих ексцесів у цьому питанні. Країна має бути чесним посередником, інакше їй буде дуже важко проводити зустрічі, на яких їй доведеться головувати.

Проблема польських сантехніків

Я хотів би ще торкнутися питання взаємин України з нашими сусідами-членами ЄС. Майже рік тривають протест польських фермерів і перевізників на кордоні з Україною. Періодично до них долучалися в Угорщині, Словаччині, Румунії. Важкі дискусії тривали з Брюсселем. Очевидно, що переговори про вступ в ЄС міститимуть питання аграрної політики. Які висновки треба зробити? Як домовитися, щоб всім було вигідно? 

Дозвольте мені заглибитися в минуле й згадати той час, коли моя країна, Словаччина, а також Польща та інші країни, такі як Угорщина, намагалися приєднатися до Європейського Союзу. До речі, за кілька днів, 1 травня, виповнюється 20 років з моменту нашого вступу до ЄС у 2004 році. І цьому також передувало багато протекціоністських викликів і почуттів з боку старих країн-членів. Вони турбувалися про далекобійників, їх непокоїли, вірите чи ні, польські сантехніки, було відчуття, що ринок ЄС буде розбалансовано багатьма меншими країнами, хоча та ж Польща - це велика країна. 

Отже, це те, що буде особливістю всього процесу вступу. Доведеться вносити корективи. Україна — велика країна, вона має конкурентоспроможну промисловість, і сільське господарство, безумовно, є конкурентоспроможною галуззю. Тому, коли почалося повномасштабне вторгнення, ЄС в односторонньому порядку відкрив свій ринок без будь-яких обмежень для української продукції. І тепер, коли це потрібно було продовжити вже на третій рік, протекціоністські настрої або відчуття того, що потрібно захистити місцеві громади, місцевих фермерів, стали частиною гри. Проте, незважаючи на це, зараз існує угода — 23 квітня вона була прийнята в Європейському парламенті — про збереження ринку відкритим, із деякими обмеженнями. Існують обмеження на шість різних видів товарів і встановлено контрольний період у два з половиною роки — тобто 2023, 2022 і половина 2021 року — щоб виміряти обсяги, після яких спрацьовують захисні механізми. Тож я вважаю, що це збалансований результат. Він все ще зберігає ринок відкритим, але є певні захисні механізми, які країни можуть застосовувати, якщо буде доведено реальний вплив на місцеву сільськогосподарську галузь. 

"Я не очікую серйозних змін у ставленні до України після виборів до Європарламенту" 

Вибори до Європейського парламенту мають відбутися на початку червня. Урсула фон дер Ляйєн нещодавно заявляла, що ЄС має дати бій популістам – як правим, так і лівим. Чого очікуєте від виборів? Яке значення це матиме для України?  

Про те, що у Європарламенті будуть представлені маргінальні партії, чи то крайніх лівих, чи то крайніх правих спрямувань, не йдеться. Судячи з опитувань громадської думки, я все ще бачу, що утримається величезний центр, а це консерватори, ліберали й соціалісти. Можливо, відбудуться певні зміни у владних структурах, але я не очікую значних змін у ставленні до та у підтримці України. Я очікую радше змін у деяких, можливо, внутрішніх питаннях, щодо Зеленої Угоди, наприклад, та інших. Я не очікую серйозних змін у ставленні до України. Сподіваюся, я не помиляюся. 

Словаччина вже зібрала на снаряди для України майже 4 млн євро

Пані Амбасадор, насамкінець запитання щодо Словаччини. Ми знаємо, що зараз уряд очолює Роберт Фіцо, який відзначався прихильними щодо Росії заявами. Нещодавно президентом було обрано Петера Пеллегріні. Проте нещодавно у Словаччині зібрали 2 млн євро для України, незважаючи на позицію уряду. Чи означає це, що позиція уряду не відбиває позицію суспільства?

Словаччина належить до величезної спільноти тих країн світу, які є досить поляризованими. У цьому немає жодних сумнівів. І це також було видно після нещодавніх президентських і парламентських виборів. 

Однак, я дивлюся на краудфандингову кампанію з іншої перспективи. І, до речі, там уже не 2 мільйони, а 3 мільйони 750 тисяч, тож майже 4 мільйони. І майже 60 тисяч людей взяли участь, що для 5-мільйонної країни є досить значним показником. Тому я дуже, дуже пишаюся своїми співвітчизниками і по-іншому дивлюся на цю кампанію. Це справжня солідарність і справжня допомога сусідній країні, яка її потребує. І це дивовижно, що в досить пацифістській країні, якою традиційно є Словаччина, є такий відгук і бажання допомогти з боєприпасами. Я думаю, це багато про що говорить. 

Як я вже казала, я пишаюся цим і думаю, що це питання стало основним мотиватором. Тому що уряд надає підтримку, незважаючи на риторику. Він підтримує Україну в усіх дискусіях з ЄС, вже відбулося дві зустрічі урядів обох країн, одна ― в Ужгороді, одна ― в Міхаловце, узгоджено конкретні проєкти. Конкретно до приєднання до Чехії в питанні придбання боєприпасів для України уряд офіційно не приєднався, але люди сказали, що вони хочуть це зробити. І знову ж, для пацифістської країни такий приклад низової організації є досить несподіваним і вражаючим.

Останні новини
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Новини по темі
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"На мою думку, реально відновити потужності на ДніпроГЕСі" — гідролог
Зовсім скоро рій із 20 FPV-дронів автоматично знищуватиме цілі окупантів — Храпчинський
Атака російськими КАБами Харкова — троє загиблих, понад пів сотні поранених