Мобільний додаток

Нова судова реформа Зеленського: головні ризики

5.11.2019 р., 16:10

До Верховної Ради з підписом президента повернуто закон, яким перезапускається судова реформа. Зокрема, документ передбачає скорочення складу суддів Верховного Суду, зменшення їхньої заробітної плати та припинення повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Добре це чи погано і чим може обернутися нова судова реформа для суспільства в ефірі Українського радіо говорили член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков та суддя Октябрського районного суду м. Полтава Лариса Гольник.

Програма:
Ведучі:

Cкорочення суддів Верховного Суду

Член Громадської ради доброчесності, яка, серед іншого, надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді чи кандидата на посаду судді, вважає, що найбільш дискусійною нормою нового закону є скорочення суддів Верховного Суду.

"Тому що новий Верховний Суд новим не став: в реформі, яку провадив ще офіс президента Порошенка, було закладено низку недоліків, хоча сама ідея була дуже непогана. Йшлося про створення нового Верховного Суду, найвищої судової інстанції, за конкурсними засадами, куди можуть подаватися не лише судді, але й люди з-поза системи, мали бути відібрані найкращі юристи в країні, з яких і мав би складатися новий суд. Прекрасна ідея, яка вийшла від громадянського суспільства", – розповів Михайло Жернаков.

Основний акцент, за словами експерта, мав бути на людях, які прийшли з-поза системи: "Навіть теперішні судді ВСУ кажуть, що це небо і земля, як поводяться люди, які прийшли не з системи, й ті, хто працює в ній вже десятки років. Перші намагаються принести щось нове, проте агентів змін в цьому Верховному Суді одиниці. Більше того, 44 кандидати пройшли туди з негативними висновками Громадської ради доброчесності. Громрада як орган, передбачений законом, дослідила статки суддів, їхні рішення, їхню поведінку в судовому засіданні, виконання етичних норм - і в 44-х із 193 суддів Верховного Суду виявлено невідповідність критеріям доброчесності та етики. Тому щось із цим судом об’єктивно треба було робити. Проте зовсім необґрунтованим є рішення скорочувати з двохсот суддів до максимум ста, тому що сьогодні навантаження на суддів ВСУ і так доволі високе".

Михайло Жернаков зауважив, що зараз вже є законопроєкт, поданий президентом, щодо скорочення навантаження на суддів, але з ним також є проблеми: "Чим більше ми скорочуємо допуск до касаційної інстанції, тим більше їх залишається в апеляційних судах, яких взагалі реформа не торкнулась".

"Проте найбільша проблема – це те, що це перезавантаження не є обґрунтованим, адже йдеться про ще один конкурс, який будуть проходити ці 192 судді Верховного Суду, які призначені безстроково. Якщо є питання до 44 суддів сьогодні, то чому б не перевірити лише їх?". 

Нереформована Вища рада правосуддя отримує більше важелів впливу  

Суддя Лариса Гольник звертає увагу на те, що Вища рада правосуддя як орган суддівського врядування, який покликаний захищати незалежність суддів, залишається практично в тому ж складі, в якому є зараз.

"Той відбір, який відбувався щодо членів Вищої ради правосуддя, проходив в дуже дивний спосіб. Влітку він був проведений, комісія рекомендувала осіб, які на думку тої ж Громадської ради доброчесності, є достойними людьми. Проте чомусь президент одну особу представив, а щодо іншої не зміг знайти достойника і вирішив запустити новий конкурс й обрати новий склад конкурсної комісії. А ризик якраз і полягає в тому, що нереформованій Вищій раді правосуддя дається більше важелів, ніж вона мала до цього, в тому числі й впливати на Вищу кваліфікаційну комісію суддів, хоча вона й буде відбиратись за участю міжнародних експертів. Також зберігається й можливість оскарження як рішень Вищої кваліфікаційної комісії, так і Вищої ради правосуддя до відомого Київського окружного адміністративного суду".

Читайте також: Голова ВРП Андрій Овсієнко про судову реформу Зеленського, відтік кадрів, зарплату і навантаження на суддів

З нею погоджується й Михайло Жернаков: "Стосовно Верховного Суду ще можна дискутувати, оскільки попри все реформа потрібна і якщо її прозоро проведе оновлена Вища кваліфікаційна комісія, це може бути позитивом. Також позитивом є те, що оновлюється кваліфікаційна комісія, яка практично провалила судову реформу на попередньому етапі, шляхом повного звільнення. А от те, що Вища рада правосуддя мало того, що залишається в тому складі, в якому є, але до того їй надається ще більше важелів впливу, ніж було до того, а деяких членів туди призначає президент, створює дуже негарну картину. Ризик полягає в тому, що ми можемо вчергове отримати або імітацію, або навіть узурпацію судової влади новою владою. Тому хотілося б, щоб до законопроекту президента були внесені зміни ще до того, як його почнуть впроваджувати".

                              Зарплати суддів: зменшувати чи не варто

Окремо експерти висловились й щодо скорочення заробітних плат суддів, які відповідно дозакону зменшуються з 75 до 55 базових прожиткових мінімумів (1936 гривень).  

"Щодо скорочення зарплатні суддів, то я досить скептично ставилась до цього ще коли визначалась досить захмарна оплата праці. Повинна бути пропорція та співмірність, тому не думаю, що це великий наступ на незалежність судової гілки влади. Бо 200 тисяч окладу для судді – це величезний виклик для всього суспільства, коли ми не отримуємо належної якості правосуддя, але платимо суддям величезні зарплати", – сказала Лариса Гольник.     

Проте з нею не погодився Михайло Жернаков, який у скороченні оплати праці суддів ВСУ бачить ризик втрати висококваліфікованих юристів, які прийшли з приватного сектору: "Однозначно, має бути достойна винагорода для чиновників, лікарів, для всіх. Проте питання причини і наслідків: чи в нас мало отримують лікарі, тому погано мають отримувати всі, чи лікарі отримують мало тому, що в нас слабка економіка через погані рішення чиновників, яким ми платимо мало. Ідея створення Верховного Суду полягала в тому, щоб залучити з ринку, з юридичних фірм, університетів топових юристів, які будуть класними суддями. Залучити з ринку юриста, який отримує вже 10 тисяч доларів, і заохотити його йти на зарплату в 200-500 чи тисячу доларів не вийде.

Тому питання, хто після зменшення зарплат залишиться у ВСУ, адже для людей не з системи зарплата навіть на тому рівні, на якому вона була, зменшилась. І питання, чи захочуть особи, які вчора були, наприклад, топовими адвокатами, а зараз пішли в судді, проходити все заново ще рік, поки триватиме перенабір, коли їм скажуть, що вони будуть отримувати ще в 1,5 рази менше. Тим паче, враховуючи, що вони отримають вдвічі більше навантаження. І це проблема. В результаті такого популістичного ходу ми можемо розгубити тих небагатьох агентів змін, які зараз є у Верховному Суді".    

ФОТО: Українське радіо     

Нова судова реформа Зеленського: головні ризики

Новини по темі