Ілюстративне фото: t.me/s/yellowribbon_ua
"Будь-яке посилення резолюції Генасамблеї ООН для нас важливо однозначно"
Генасамблея ООН 17 грудня ухвалила резолюцію "Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій АР Крим та місті Севастополі, Україна". Як ви прокоментуєте це голосування?
Ця резолюція ухвалюється з 2016 року. Раніше стосувалася лише території тимчасово окупованого Кримського півострова. Після повномасштабного вторгнення текст цієї резолюції доповнився і питаннями інших окупованих Росією територій і порушень прав людини, вчинення Росією воєнних злочинів, міжнародного гуманітарного правопорушення вже і на інших окупованих територіях. Якщо простежити за голосуванням резолюції, то більшість тих країн, які підтримували нас завжди, вони так і підтримують нас. І навіть голоси інколи додаються від резолюції до резолюції. Умовно плюс-мінус одна країна вибуває, інша додається. Є пул держав, які традиційно не підтримують дані резолюції через авторитарність їхніх режимів. Це дуже важливо, що такі резолюції ухвалюються щороку і коло ініціаторів резолюції теж розширюється. Тому, звичайно, що я оцінюю це лише позитивно.
Тут важливо зауважити, що це нове формулювання, порівняно з попередніми резолюціями, вже безпосередньо війна "загарбницька" – так називається війна. Проти цього формулювання проголосувала РФ. Наскільки це важливе доповнення?
Безперечно, це суперважливо. Будь-яке посилення резолюції для нас важливо однозначно. Ці резолюції абсолютно є антиросійськими, але вони є за права людини і за дотримання міжнародного гуманітарного права.
"Представництво стало центром тяжіння для дуже багатьох кримчан"
Повертаючись до роботи держави Україна з Кримом, з українськими громадянами, які в Криму або які виїхали з Криму. Які маємо результати роботи Представництва?
Якщо говорити про роботу Представництва, я би взагалі говорила не лише про мою каденцію з 2022-го року, я би говорила про останні майже шість років із 2019 року. Ми дуже сильно посилили цей орган, який після 2014-го року працював лише у Херсоні. Звісно, що це була дуже важлива робота з нашими громадянами. Але, знаєте, вирішувати питання Криму на місцевому регіональному рівні не є можливим. І тому в 2019 році було ухвалено рішення президентом щодо посилення роботи і переміщення часткового до Києва. Паралельно існували два офіси. Один більш практичний, інший більш стратегічний в Києві. В 2021 році офіс став працювати, як національний офіс Кримської платформи. Представництво стало центром тяжіння для дуже багатьох кримчан, тих, хто підтримує питання повернення Криму, для представників державного сектору, які опікуються темою Криму. Він став центром, куди постійно приходять люди, отримують певні консультації, відбуваються різноманітні виставки, приймаються міжнародні делегації. Майже будь-яка делегація, яка приїжджає – або парламентська, або неурядова, або вищих посадових осіб іноземних держав – частіше за все мали певні зустрічі у Представництві, де ми представляли роботу Представництва, яким чином ми працюємо з питаннями реінтеграційними. Незважаючи на те, що територія Криму не є деокупованою на даний момент, але працювати з питаннями майбутнього Криму та інших окупованих територій потрібно вже зараз. Звісно, що це робота на міжнародному рівні, це і проведення кримських платформ. Ми, спільно з Офісом президента та Міністерством закордонних справ провели вже навіть після повномасштабного вторгнення кілька міжнародних заходів Кримської платформи. Нинішнього року ці напрацювання тривають. Для мене було важливо, щоб інституційна сталість була. Дуже часто певний міністр, посадова особа йде з міністерства або іншої державної установи і дуже часто починає дуже сильно все змінюватися. От я можу з впевненістю сказати, що стратегія, яка була ухвалена в 2019-2020 роках і та команда продовжила працювати. І зараз буде так само працювати. Я цим найбільше пишаюсь.
Таміла Ташева. Фото: facebook.com / tamila.tasheva
800 000 осіб незаконно приїхали на територію Криму
Ситуація в окупованому Криму. Коли Росія туди вторглася, одразу почалися репресії, вбивства, катування, вивезення, ув'язнення. Наскільки зараз вдається тримати зв'язок з людьми, які там?
Підтримка контактів, збір інформації після повномасштабного вторгнення дуже ускладнився. До 2022 року ми мали можливість бачити фізично людей у Херсоні, коли люди приїжджали за різними сервісами від української держави на адмінмежу з Кримом. Це була ціла стратегія – будувати такі сервісні центри на адміністративній межі з Кримом. Люди могли приїхати за банківськими послугами, отримати паспортний документ, продовжити дію водійських прав, відправити Новою поштою або Укрпоштою щось по Україні. І це для них був важливий зв'язок з українською материнською державою. Після початку повномасштабної війни це все закрилося. Це лінія фронту. Люди через адмінлінію з Кримом не їдуть, бо цієї адмінлінії, як такої, немає. Їдуть лише через треті країни, де вони і залишаються. Хтось повертається. І теж це укладений шлях. І тому цей зв'язок зберігати дуже складно. Наша інституція на постійному зв'язку, люди звертаються до нас, просять допомогти з певними сервісами, просять допомогти виїхати з території півострова. Це не є прямим мандатом Представництва, безперечно, але ми намагаємось. Ми це називаємо супроводом. Від початку звернення громадянина нашого до моменту його повернення на територію України ми здійснюємо цей супровід і комунікацію з державними іншими установами.
Що стосується зміни і демографічного складу. Вона критично змінена, бо щонайменше 800 000 осіб – здебільшого громадян країни-агресора – приїхало незаконно на територію півострова. Це впливає дуже на стан, на сприйняття населення, яке там проживає, зокрема і наших громадян. Тривають репресії. Щонайменше 218 осіб утримуються у катівнях Російської Федерації або на території окупованого Кримського півострова.
"Тисячі акцій спротиву ми бачимо на території півострова"
Тисячі акцій спротиву ми бачимо на території півострова. І дуже важливо про це говорити. Це не публічні акції, коли хтось збирається на площі, на вулиці, але це акції спротиву з підняттям прапора, татуюванням з українською символікою, співанням українських пісень. Навіть окупаційні суди лише по одній справі, яка є адміністративною, статті російського кодексу "про дискредитацію Збройних сил РФ" – це вже майже 1000 випадків притягнення до відповідальності: а це і арешт, і може бути великий штраф. І 43% з них є жінками. Люди продовжують це робити. І про це варто говорити. Десятирічні дівчата це роблять. Я наводила неодноразово цей приклад, як за відео в Тіктоку її батьків потім притягнули до відповідальності. Це велика кількість людей. Крим – це не територія Росії, якщо говорити про цей спротив. Якщо в Росії за цією статтею в 2022-му році притягали більшу кількість людей до відповідальності, то в Криму на понад 70% почала зростати ця кількість після 2022-го року. На території Росії, навпаки, зменшились. Це означає, що Крим – це Україна і українські громадяни, які продовжують чинити спротив. А в Росії всі задоволені всім, або якщо не задоволені, просто мовчать.
Щоб виїхати з Криму, лише одній особі потрібно 500-600 доларів в один бік
Як люди комунікують зі своїми дітьми, які виїхали і живуть в Україні, як вони елементарно переказують гроші, як вони можуть або не можуть кудись з'їздити? Що із цим можна робити?
Найскладніша історія – підтримка зв'язків дітей із батьками. Це велика проблема. Щоб виїхати з території півострова – мало хто про це задумується –лише на одну особу потрібно близько 500-600 доларів в один бік: щоб виїхати з Криму і доїхати до материкової частини України. Бо це здійснюється через треті країни. Якщо це чоловіки і в них немає окупаційного паспорта для виїзду за кордон, то це лише один пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, звідки люди можуть заїжджати і потім вже в'їжджати через територію Польщі і далі подорожувати. Батьки, які відправили своїх дітей, розуміють, що свою дитину вони побачать достатньо не скоро. Потрібно заощадити грошей, щоб це зробити. Це близько п'яти днів переїзду, якщо вони їдуть сухопутним шляхом, а не їдуть просто до РФ через так званий Керченський міст або переправу і потім через Сочі, виїжджаючи до Туреччини і потім знову ж таки літаком до Польщі і так далі. Це достатньо дорого, важко. Якщо це літні люди, то їм фактично це майже неможливо подолати. Що стосується переказу грошей, то якимось чином знаходять можливості. Але це дуже складно і тут, на жаль, в цьому конкретно випадку держава мало чим може допомогти. Ми можемо допомагати у відновленні українських документів, тому що більшість наших громадян мають прострочені документи або не отримані перші паспортні документи. Окупація триває понад 10 років і вже виросло покоління дітей, які мали отримати перший документ український або мають вже скоро отримати перший паспортний документ.
КОНТЕКСТ
Генасамблея ООН 17 грудня 2024 року ухвалила резолюцію "Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій АР Крим та місті Севастополі, Україна". Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець сподівається, що це стане черговим кроком для досягнення миру в Україні. Про це він повідомив 17 грудня на своєму офіційному каналі в Telegram.
"Дякую за це рішення! Нам важливо відчувати підтримку світу. Сподіваюсь, що це стане ще одним кроком для відновлення справедливості та досягнення миру в Україні", — наголосив омбудсман.
Водночас Міністерство закордонних справ України заявило, що цей документ став першою резолюцією ООН, в якому Генасамблея називає агресію РФ проти України "загарбницькою війною РФ проти України" (в оригіналі — "War of aggression against Ukraine").
"Ухвалення документа свідчить про те, що міжнародна спільнота однозначно засуджує злочини російських окупантів, а кожен акт насильства та порушення прав людини отримає належну оцінку та покарання", — зазначили у відомстві.
У МЗС наголосили, що чітка позиція Генасамблеї ООН та країн-членів Організації — важливий крок до відновлення поваги до міжнародного права та притягнення РФ до відповідальності за усі скоєні злочини.
Відповідна резолюція Генасамблеї ООН, зокрема, засуджує систематичні порушення прав людини та основоположних свобод, які фіксуються на окупованій території України, у тому числі в Криму, з боку російської окупаційної влади. Зокрема, йдеться про утиски кримських татар, переслідування проукраїнських активістів, журналістів та представників релігійних меншин.
