Ілюстративне фото: facebook/MykolaivOTCK
ТЦК не завжди готові обробляти такий масив інформації
В неділю буде 3 місяці, як новий закон про мобілізацію набрав чинності. Чи можна вже оцінити його роботу, наскільки він ефективний?
Насамперед хочу сказати, що це не новий закон, це вдосконалення і зміни до законів про мобілізацію, про військовий облік, тощо. Щодо результатів. Майже 5 мільйонів українців призовного віку поновили свої дані в ТЦК різними способами. Найбільше – онлайн через додаток Резерв+, через Центр надання адміністративних послуг. Це, як на мене, дуже важливий результат, бо сьогодні держава більш-менш знає, скільки в нас людей призовного віку, де вони перебувають, який їхній соціальний стан, чим вони займаються. Але також ця ситуація показала слабкі сторони нашого мобілізаційного резерву. Насамперед ТЦК не завжди виявлялися готові обробляти, аналізувати і робити висновки з такого масиву інформації. Через це діджиталізація, цифровізація саме на часі. І тут теж зроблений перший, як на мене, важливий крок щодо зведення багатьох баз, реєстрів, які існували до цього в різних структурах. Також показані були слабкі сторони в діяльності ТЦК, бо не завжди, шануючи наших військових, які після поранення пішли продовжувати службу в ТЦК, це дало бажаний позитивний результат. Не завжди люди з бойовим досвідом, ще раз підкреслюю – Герої, можуть ефективно виконувати роботу, яка називається мобілізаційний облік. Через це, це та слабка сторона, хоча раніше думали, що вона сильна. Більше того, не завжди керівникам ТЦК дають право самим формувати штатний склад. Тому в деяких підрозділах 30-40% особового складу від належності. Це також вплинуло на те, що не завжди громадяни, які зверталися, виконуючи норми закону, змогли вчасно отримати цю послугу.
Наступне. Сьогодні держава більш-менш знає, скільки людей отримали бронь, працюючи в секторі безпеки, оборони, інших важливих галузей. І ця ситуація показала, що потрібно негайно вводити законодавчо або економічне бронювання, або дати рамки повноваження Мінекономіки бронювати більше людей, не тільки з сектору безпеки оборони, а й інших сфер економіки, які сьогодні працюють, сплачують податки і таким чином фінансують фронт. Тобто, назагал, резюмуючи це питання, можна сказати, що частково завдання виконано, бо сьогодні немає необхідності більше призивати, ніж цього вимагає ситуація. Тобто навчальні центри заповнені якісним складом, і зараз потрібно переходити до наступного етапу – це якісна підготовка особового складу, забезпечення його амуніцією, боєприпасами і військовою технікою. Бо навіть ті бригади, і це підтвердив президент як Верховний головнокомандувач, які створені додатково, не всі забезпечені цим майном, зброєю, боєприпасами і не виконують своє завдання. Тобто кількісно ми вже готові, а от якісно – це залежить не тільки від української влади, а й надіємося на партнерів, не перестаючи їм дякувати за ту величезну допомогу, яку вони надають нам постійно.
"Зниження призовного віку на сьогоднішній день не є крайньою необхідністю"
Яка ваша думка стосовно зниження призовного віку? І якщо знижувати, то до якої планки ми повинні опускатися?
Ця дискусія, справді, триває. І я підтверджую, що наші міжнародні партнери вважають, що потрібно знижувати призовний вік до 20 років, де хто каже й до 18-ти. Це принцип багатьох держав, вони проводять аналітику, зрештою вони мають право на свою думку, але вирішальне слово за українською владою. Моя особиста думка, що на сьогоднішній день немає необхідності знижувати призовний вік. До речі, сьогодні всі добровольці від 18 років мають право укладати контракт до 25 років, терміном на рік. Тобто є можливість всім бажаючим йти служити з 18 років, захищати нашу державу. Але ми не повинні забувати, що до 25 років люди здобувають вищу освіту. Це та молодь, яка є генофондом нашої майбутньої нації. І після уточнення даних зараз достатньо людей, щоб після 25 років набрати нормальний резерв для того, щоб продовжувати війну. Я особисто вважаю, що зниження призовного віку на сьогоднішній день не є крайньою необхідністю. Ще раз підкреслюю, наше завдання – працювати з міжнародними партнерами, щоби ми мали достатнє забезпечення тих, кого сьогодні мобілізували і будуть мобілізувати. Але важливо також, щоб Збройні сили України й інші військові формування мали достатній резерв. Бо в тих людей, які 2 роки, а дехто і більше, на передовій наступає психологічне моральне вигорання. Тому потрібен дієвий резерв і ротації. Про це сьогодні потрібно говорити. Я вважаю, що і в Верховній Раді не знайдеться сьогодні достатньої кількості голосів, щоб знизити призовний вік. Більше того, є законодавча ініціатива народних депутатів, і Комітет з нацбезпеки і оборони вже ухвалив рекомендувати її до розряду в сесійній залі, щодо заборони призивати тих, які під час цивільного життя є непридатними, а під час дії воєнного стану обмежено придатними до виконання обов'язків. Бо сьогодні є така юридична колізія, що багатьох з них визнають тимчасово непридатними, але призивають для використання не на передовій, а в інших родах військ. Ми вважаємо, це неправильно, і вже на найближчих засіданнях Верховна Рада повернеться до розділу цього законопроекту. Він має всі шанс пройти.
"Україна не Росія". Ми йдемо своїм шляхом
У тій же путінській Росії реально можна воювати з 18 років, при тому що її населення майже вп'ятеро більше. Це аргумент для того, щоб відтінити нас і на цьому етапі ми могли сказати, що ми утримаємося? Чи ситуація буде вимагати з часом і такого рішення?
Я хочу сказати, що "Україна не Росія", слава Богу – це слова українського політика-класика Леоніда Кучми. Ми йдемо своїм шляхом. Беремо не кількістю, а якістю. І це забезпечує сьогодні успіх Збройним силам України. Україна має йти своїм шляхом, відповідати стандартам НАТО. І я впевнений, що наші партнери з розумінням підійдуть до цього і не будуть наполягати на пониженні призовного віку. До речі, не слід забувати, що цього року Верховна Рада підтримала пропозицію ЗСУ і ми на 1 рік вже понизили вік, раніше було 26. Але ще раз підкреслю, поки що кількісно і якісно Україна може забезпечити як надійно тил, щоб працювали сектор оборони і інші сектори економіки, так і мобілізаційним резервом. Спілкуючись з військовими, сьогодні немає необхідності знижувати вік мобілізації.
Михайло Цимбалюк. Фото: facebook/myhaylocymbalyk
"Підвищенням податків не завжди можна вирішити питання"
Що з оборонним бюджетом, скільки грошей не вистачає? Уряд і народні депутати десь прорахувалися? І чи повернеться наступного тижня Верховна Рада до роботи, до пленарних засідань?
Насправді, Верховна Рада працює. У нас, наприклад, Комітет сьогодні проводив засідання, минулого тижня декілька робочих груп я проводив, інші народні депутати. Сесійна зала – це не основне, чим займаються народні депутати. Сесійна зала – це фінал напрацювань, де ухвалюються законопроєкти. Але Верховна Рада працює. Щодо грошей. Насправді, уряд не все врахував, це однозначно. Але були об'єктивні причини. Згадаймо, як Сполучені Штати з середини жовтня минулого року і до весни цього року не відділяли жодних коштів. І тоді Міністерство оборони було змушене все фінансування, яке передбачалося на рік, використовувати для придбання боєприпасів, зброї, і завдяки цьому ми не мали провалів на фронті. Через це ці кошти були використані. Тому зараз потрібне уточнення бюджету, щоб з вересня ми могли фінансувати ЗСУ і інші Сили безпеки і оборони. Я погоджуюся з тими, хто критикує уряд. Я теж критикую, але конкретно, бо уряд не виконав завдання щодо створення додаткових робочих місць шляхом переведення економіки на військові рейки. Не проведена обіцяна роками реформа митниці, бо саме вона провалює надходження в державний бюджет. Тобто, тут є принципова робота. І, як на мене, все-таки Мінфін, як і Нацбанк, і уряд в цілому дуже мляво працюють з нашими міжнародними партнерами. Хоча деякі успіхи таки є. Ситуація непроста і сьогодні шляхом підвищення податків не завжди може вирішити питання. Це як скальпель у руках лікаря. Тут потрібно не нашкодити, щоб не загнати економіку "в тінь". Не можна додатково навантажити приватних підприємців, ФОПів, які працюють на єдиних податках, забезпечують робочі місця і надходження в бюджет, бо саме з податків всіх працюючих ми сьогодні фінансуємо армію. Тому тут має бути фахова, об'єктивна робота.
"Є ще резерви, потрібно наводити порядок"
Тобто ви перш за все наполягаєте на наведенні порядку на митниці і на детінізації економіки, так?
Однозначно, це наведення порядку. Ми бачимо ті резерви, де можна без підвищення податків, без податкового навантаження на громадян і всіх, хто працює і сплачує їх, можна навести лад. Митниця – це перше. І вже соромно, коли навіть партнери нам про це кажуть. Детінізація, наведення порядку з підакцизними товарами. Тобто є ще резерви, потрібно наводити порядок і в податковій, і в митниці. І таким чином надходження в бюджет однозначно зростуть. Бо підвищення податків може, навпаки, загальмувати економіку, загнати її "в тінь" ще більше. За різними підрахунками, сьогодні майже третина української економіки працює "в тіні".
