Фото: Генштаб ЗСУ
"Мобілізаційні процеси ідуть практично у повній відповідності до тих потреб, які формує Генеральний штаб"
Чи всі проблеми пов’язані з мобілізацією вже вирішені?
Сказати, що всі проблеми вже вирішені навряд чи можна. Ми бачимо кількість людей, які не бажають служити незважаючи на те, що відповідають критеріям закону "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію". В силу різних об’єктивних і суб’єктивних причин вони намагаються уникнути мобілізації. Але загалом ті законодавчі новели, які наш комітет розробив, а парламент ухвалив і які вже діють майже три місяці засвідчили свою ефективність. На сьогодні мобілізаційні процеси ідуть практично у повній відповідності до тих потреб, які формує Генеральний штаб. Якихось суттєвих вад в процесі здійснення мобілізації на сьогодні вже значно менше.
"Економічне бронювання – це не питання короткої перспективи"
Що робити, коли одночасно не вистачає і військових для фронту і працівників для економіки, чи можна в таких умовах вести війну?
Далеко не всі люди, яких оголосили в розшук є реальними ухилянтами. З початком повномасштабного вторгнення мільйони людей опинилися поза місцем своєї реєстрації. А ТЦК та СП відповідно до свої повноважень направляли їм якісь повідомлення. Якщо людина їх не отримувала у зв’язку з об’єктивними обставинами, вона все одно могла потрапити в статус тих, хто перебуває в розшуку. Цю проблему якраз і вирішують законодавчі новели, про які ми говоримо. Через оновлення своїх військово-облікових даних значна кількість людей виконала вимоги закону і вони на сьогодні не перебувають в статусі тих, хто розшукується. Щодо пошуку балансу між потребами забезпечення безпеки і оборони і функціонування економіки, то дійсно це достатньо складне питання. Але ми його вирішуємо шляхом запровадження механізму бронювання. Економічне бронювання – це не питання короткої перспективи. Воно потребує ще великих дискусій і я не думаю, що на сьогодні в парламенті є готовність до ухвалення законодавчих змін. У нас дуже складний вибір. З одного боку економіка забезпечує фінансування тих статей нашого сектору безпеки і оборони, які необхідно, а з іншого боку проводити таке розмежування і давати можливість всім охочим через фінансові преференції бути заброньованим – це також достатньо дискусійне питання.
"Мобілізаційний закон виконав свою місію"
Чи можна вже оцінити роботу нового закону про мобілізацію, наскільки він ефективний?
Ту мету, яку ми закладали у закон він виконав. Ми маємо на сьогодні зрозумілу систему обліку військовозобов’язаних. Більшість громадян від 18 до 60 років оновили свої військово-облікові дані. Ми розуміємо, хто в Україні може бути мобілізований. Мобілізаційні процеси, які тривають після початку повномасштабного вторгнення після того, як закон набув чинності вийшли на інший якісний рівень. Закон виконав свою місію.
.jpg)
Федір Веніславський. Фото: офіційний сайт політичної партії "Слуга Народу"
До 25 років не мобілізовуватимуть, а вже мобілізованих звільнять зі служби
Що робити з тими, хто молодший 25 років, але має статус обмежено придатного?
Минулого понеділка Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на засіданні розглянув цю проблему. Відтак розроблено комітетський законопроєкт, яким передбачено внесення змін до закону "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" і до закону "Про військовий обов’язок і військову службу". Громадяни, які свого часу визнавалися обмежено придатними набули статусу військовозобов’язаних. Задля відновлення соціальної справедливості комітет напрацював зміни до закону. Законопроєкт передбачає не лише неможливість призову на військову службу такої категорії громадян, але й також передбачає можливість звільнення тих, хто був призваний на військову службу з такої категорії обмежено придатних.
Понижувати мобілізаційний вік не планується
Якщо людей дійсно не вистачає, то чи не варто попри всю складність зробити вирішальний крок і знизити вік, що цілком природно, тому що в тій же Росії реально можна воювати з 18-ти років при тому що населення Росії на сьогодні вже майже в 5 разів більше?
Є консолідована позиція усіх владних інституцій в Україні, що знижувати вік, з якого громадяни України можуть бути мобілізовані на сьогодні ніхто не збирається і це питання не стоїть на порядку денному. Російська Федерація дійсно має значно більший людський потенціал. Вони мобілізують з 18 років і навіть строкових направляють на ведення бойових дій. Якщо проаналізувати кількість грошових коштів, які пропонують потенційним військовослужбовцям армії РФ, то ці цифри дуже суттєві. Вони доходять до 2 млн рублів. Вони намагаються стимулювати насамперед фінансово. Проте ми розуміємо, що війна не може бути виграна симетрично, тому покладаємося на інноваційні засоби ведення війни, які дозволяють завдавати асиметричних відповідей. Тому рівнятися в людському потенціалі на Росію ми точно не можемо. В Україні громадяни, які самостійно виявили бажання вступити на військову службу можуть це також зробити з 18-річного віку. Громадяни до 25-річного віку можуть укласти контракт навіть на один рік.
Силовики-пенсіонери не мають преференцій щодо мобілізації
Люди часто запитують, чому країну не захищають правоохоронці на пенсії?
Це питання маніпулятивне. Жодних обмежень на мобілізацію громадян України, які стали пенсіонерами поліцейськими чи інших силових структур у віці 40-45 років немає. Усі вони зі спеціального обліку переводяться на загальний військовий облік і підлягають такому самому призову за мобілізацією під час дії воєнного стану як і всі інші громадяни України. Якщо поліцейський за станом здоров’я визнається придатним до військової служби, то він підлягає мобілізації на загальних засадах.
"Здобуття другої чи третьої вищої освіти не є підставою для відстрочки"
Що робити з тими, хто в 40 років вступає до вищих навчальних закладів, щоб уникнути мобілізації?
Від початку повномасштабного вторгнення дійсно зросла кількість абітурієнтів до ВНЗ у віці від 25 до 50 років. Ця проблема вирішується. Але слід зазначити, що громадяни, які в 45-50 років вступають на навчання точно не вступають на бюджет. Це виключно контракт. Деякі навчальні заклади на цьому навіть будують бізнес. Ми цю проблему вирішили, оскільки мова може йти виключно про послідовні рівні освіти. Якщо громадян України здобув рівень освіти бакалавра, то він може здобувати магістра по тій самій спеціальності. Це буде підставою для відстрочки від призову. Якщо йдеться про здобуття другої, третьої вищої освіти, то на сьогодні це не є підставою для відстрочки.
Що з оборонним бюджетом, скільки зараз не вистачає, і чому народні депутати і уряд розробляючи і ухвалюючи бюджет фактично прорахувалися?
Не можна сказати, що прорахувалися. Кожного бюджетного року в липні-серпні відбувається перегляд показників державного бюджету. Дві третини кожної гривні – це зовнішні запозичення. Через детінізацію економіки ми намагаємося вивести з тіні додаткові кошти, але завжди є потреба у перенаправленні і уточненні бюджетних видатків.
Чи готові депутати різко збільшити податки задля оборонних потреб?
Ми завжди ухвалюємо закони, які посилюють наш сектор безпеки і оборони достатньо консолідовано незалежно від партійної приналежності. Військову сферу ми фінансуємо за рахунок наших внутрішніх резервів, тому будемо очікувати від Кабінету Міністрів ініціативи. За Конституцією податкову бюджетну політику формує Кабінет Міністрів України. Якщо Кабмін обґрунтує необхідність різкого підвищення податків, то дискусія в парламенті буде піднята і буде ухвалене правильне рішення.
