Фото: Українське Радіо
У полоні немає здорових людей
Я пропоную почати нашу розмову з такого питання: ти вже місяць перебуваєш вдома, в Україні, протягом цього місяця ти проходив реабілітацію. Розкажи, будь ласка, як ти почуваєшся зараз?
Почуваюся я все ще прекрасно. Я почуваюся дуже добре просто тому, що я вдома і це зовсім інші умови. Це те, про що мріє кожна людина, яка перебуває в полоні. І ось мрія здійснилася. Якщо говорити про аспекти, які більше стосуються здоровʼя або звикання наново до інших реалій, то все в процесі. По здоровʼю є речі, які треба виправляти трохи, але, на щастя, не так багато, як могло би бути і не так багато, як, на жаль, у декого з побратимів, з якими ми повернулися. Є речі, які я приніс із собою, яких в мене не було до потрапляння в полон. Деякі з них залишаться назавжди зі мною. На жаль, в полоні немає здорових людей. Щодо звикання, то воно триває. Чотири тижні — це, по-перше, не так багато, як видається, як мені видавалося. По-друге, це була справді реінтеграція, реабілітація у реабілітаційному центрі. Повернувшись до рідного великого міста Києва, я розумію, що до деяких речей треба звикати, бо їх не було, коли потрапив у полон, а багато які були, але треба їх пригадувати. Проте це приємний процес.
"Наперед важко передбачити, що буде у місті наступне за рогом"
До яких речей треба звикати?
Починаючи просто від сенсорного навантаження, великої кількості шуму — зорове, слухове сприйняття — це все навантажує дуже сильно. Багатозадачність, особливо та, яка стосується і планування графіку, і використання гаджетів, які дуже спрощують життя, але й теж перевантажують. Якісь речі, яких не було на момент, коли я потрапив в полон — це більше стосується змін у самому місті, що де розташовано. І насправді дещо в поведінці людей. Ці речі дуже дрібні, але їх помічаєш, коли з ними стикаєшся. Наперед важко передбачити, що буде наступне за рогом.
"Я досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей переймалися моєю долею і тішаться тому, що я повернувся"
Ти кажеш про звикання до певних речей, людей, до ставлення людей… Що за останній час тебе найбільше вразило, можливо, в ставлення людей до тебе? Чи твоє сприйняття в Києві та загалом в Україні?
Моє ставлення зараз важко назвати об'єктивним і навіть в якихось суб'єктивних рамках, як я сказав, дотепер мені дуже добре. Мені дуже піднімає настрій і покращує стан те, що потім стане нормою. Речі, до яких я ще не звик, які я ще перевідкриваю для себе — це може бути спілкування з людьми, які мені близькі, з якими в нас є спільні точки дотику, яким я небайдужий і які мені небайдужі — це щоразу просто величезне натхнення. Це якісь дрібниці, які ми не помічаємо, коли звикаємо до них. Усе пізнається дотепер чи в порівнянні з тим періодом, коли я був в полоні. Там багато чого немає, до цього звикаєш. А тут воно знову є. В цьому є й певна небезпека, в такій іноді майже ейфорії, в якій часто ти себе виявляєш, бо тебе тішать речі, до яких інші звикли. І я до цього звикну, я це розумію, але поки що я насолоджуюся цим. Щодо ставлення до мене, то поки що в Київ я буквально ось-ось повернувся, цими вихідними і спілкування в мене ще було небагато, і воно приємне. Але насправді я досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей переймалися моєю долею, переживали за мене і тішаться тому, що я повернувся. Аж до того, що люди зупиняли мене просто на вулиці й казали, що "ми тішимося, що ви повернулися".
Ми пам'ятатимемо, молитимемося і боротимемось, щоб повернути наших хлопців і дівчат, які досі в полоні
Вони тебе впізнавали на вулиці…
Так, просто впізнавали, було і таке вже кілька разів. Все якось незвично, це дуже дивно. Це, звісно, дуже приємно, але це незвично і, звісно, коли це стається, я відчуваю величезну вдячність тим, хто про мене думав. Однак водночас я сподіваюся, що зараз, коли я повернувся, те саме відбуватиметься і щодо інших наших полонених, які досі там. Тобто що ми пам'ятатимемо, думатимемо, молитимемося і боротимемось, щоб повернути назад наших хлопців і дівчат, які досі утримуються в полоні. В тому числі тих, з ким я потрапив в полон, і тих, з ким я перебував в російських СІЗО і колонії.
ПОВНІСТЮ ІНТЕРВ'Ю З МАКСИМОМ БУТКЕВИЧЕМ СЛУХАЙТЕ В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО І ЧИТАЙТЕ НА НАШОМУ САЙТІ ЗАВТРА, 20 ЛИСТОПАДА. ЕФІР ПРОГРАМИ "АКТИВІЗАЦІЯ", ГОСТЕМ ЯКОЇ БУВ МАКСИМ БУТКЕВИЧ, ПОЧНЕТЬСЯ О 10:07.
