Ілюстративне фото: defence-ua.com
Не лише мікрочіпи
Експерти Незалежної антикорупційної комісії дослідили понад 2 тисячі компонентів у 6-и типах літаків, які використовуються повітряними силами РФ. У вашому звіті сказано, що компоненти сотень іноземних компаній присутні в російських військових літаках і з них понад 60% надійшло від американських виробників. Цим фактам можна довіряти?
Це перевірені факти і це, насправді, не є чимось дивним. Тому що абсолютно в усіх високотехнологічних зразках російської зброї (дронах, ракетах, артилерійських установках) є західні комплектуючі. Чому домінує Америка? Тому що Америка має найбільше таких компаній-виробників, які виробляють високотехнологічні, наприклад, чіпи, які потрібні для цієї зброї. Вони не використовуються у побутовій техніці. Це чіпи більш високої якості, і їх може виробляти тільки невелика група країн. Наприклад, США, Швейцарія, Тайвань, Німеччина, Японія і практично все. Вони не контролюють ці комплектуючі. І іноді це навіть не мікрочіпи, це навігаційні модулі, системи зв'язку, системи наведення вогню, різні речі. Це все виробляє Захід, і воно все знаходиться в російській зброї.
Уся мережа координується російською ФСБ і ГРУ
Тут передусім переважають бізнес інтереси чи відсутність чіткого контролю, що робить неможливим відстеження цих потоків, попри запроваджені санкції?
Взагалі, Російська Федерація – найбільш підсанкційна країна світу. Проти неї введено більше 10 тисяч санкцій. Але це не значить, що у них від цього найважче життя. Просто ці санкції дуже часто неефективні, є прогалини. Зокрема, і в цьому звіті ми показали, що є російські компанії, які продовжують закуповувати на Заході цю всю високотехнологічну продукцію. Вони це роблять через те, що, наприклад, одна і та ж російська компанія є під санкціями Америки, але не є під санкціями Великої Британії, є під санкціями Японії, але не під санкціями Євросоюзу. І вони йдуть туди, де є ці дірки. Чому так відбувається? По-перше, тому, що країни, які намагаються вводити проти Росії санкції не знають, як працювати разом на випередження. Тому що кожна країна – це окрема юрисдикція, і вони між собою часто не встигають поділитися інформацією. Грубо кажучи, йшов якийсь компонент через одну країну, вона це перекрила, але не встигла сказати, щоб інша країна також перекрила. А компонент уже пройшов через іншу країну. У нас також був звіт про дрони і ми це називали "озброєна глобалізація". Тобто те, що ми десятиліттями відкривали ринки для Китаю, для всіх країн Сходу, Заходу, щоб всі торгували, були багаті і щасливі, вони зараз цим користуються і можуть продовжувати закуповувати все для своєї зброї.
А другий елемент полягає в тому, що такі великі компанії, як американські Texas Instruments, Analog Devices, Maxim Integrated, за час повномасштабного вторгнення наростили продажі Росії на 200-300%. Чому? Тому що, по-перше, вони почали брати вищу ціну за свої товари. І Росія готова переплачувати. А по-друге, з'явилися компанії-посередники. Ніхто на пряму Росії не продає. Зазвичай ¾ цього імпорту йде в Росію через Китай. В Китаї створюються маленькі компанії-прокладки. Ми виявили, що іноді ці посередники засновані людьми з російськими іменами. І виходить, що вони нібито продають Китаю, а Китай вже Росія. Фігурує там і Гонконг, Сейшельські Острови, Киргизстан, Казахстан. Навіть Велика Британія у нас фігурувала, і інші країни Європи. Буває, що є і 2 посередники. Тобто купа людей на цьому заробляють, це правда. Але розуміємо, що вся ця мережа координується не бізнесом, а російською ФСБ і ГРУ.
"Захід виростив Китай"
Було повідомлення про те, що 8 країн ЄС виступили зі зверненням заборонити російським дипломатам вільно пересуватися Шенгенською зоною і обмежити поле їх діяльності лише країною перебування. Тому що, маючи дипломатичне прикриття, вони можуть пересуватися куди завгодно в межах об'єднаної Європи і робити що завгодно.
Ви правильно зауважили про дипломатів, тому що частина з них і є тими агентами, які відповідають за закупівлю цих технологій. Власне, це мережа дипломатів, юридичних, фізичних осіб, які по всьому світу працюють, щоб Росія для будівництва своїх ракет і літаків отримувала те, що треба. І ми рахували, що насправді поставки усіх цих комплектуючих в Росію фактично не скоротилися. Просто Росія стала більше за це платити і довше стала чекати на них. Тут дійсно Захід не справляється. Але ми все одно маємо відзначити, що поліпшення є. Наприклад, у нашому звіті про літаки ми бачимо, що верстати для виробництва цих запчастин для літаків в Росію в основному постачалися з Німеччини і Японії. Був суспільний тиск, що це повинно припинитися. І зараз дійсно можна сказати, що воно припинилось, тому що Китай почав робити ці верстати для Росії. Хоча "цифровий мозок" цього верстата в Китай все одно постачається з Німеччини і Японії. Але все одно це трохи ускладнює. Тому тут Китай має дуже велику роль, і це не тільки Захід не справляється. Захід "виростив" Китай, який став головним торговельним партнером дуже багатьох країн світу. І що тепер їм робити? Вводити проти Китаю вторинні санкції? Вони нічого не можуть зробити. Тому Китай зараз є головним гравцем, який уможливлює цю всю схему для Росії.
Олена Трегуб. Фото: facebook/nako.org.ua
Росія залежна від західних комплектуючих на 80-90%
Наскільки великою є залежність російського ОПК від західного обладнання? Чи завжди це товари подвійного призначення?
Це вже наш 5 звіт. Ми дослідили і ракети, і інші різні зразки великої зброї. Залежність Росії колосальна, 80-90% – це все західні комплектуючі. Стосовно товарів подвійного призначення. В нашому звіті про літаки ми бачимо, що 56% комплектуючих у літаках належать до так званого "критичного списку", який було визначено нашими партнерами, зокрема США, як такий, що жодному разі не повинен потрапляти до Росії, оскільки він використовується для оборонки. Але незважаючи на це 56% із цього списку потрапило. Стосовно товарів, які контролюються експортним контролем і ніяк не могли туди потрапити – це приблизно 7% і вони є у цих літаках. Тобто більшість комплектуючих цих літаків все-таки не потрапляють під контроль і вільно торгуються. Тому це дійсно проблема, що не можна контролювати такі технології.
Угорщина фігурує як країна-посередник
Чи знають про цю проблему західні оборонні міністерства, контррозвідки? І чи вживають вони якихось заходів?
Звичайно вони знають. В усіх західних країнах створені дуже великі департаменти у міністерствах оборони, закордонних справ, в міністерствах торгівлі, які займаються саме цим питанням. Просто вони не можуть між собою налагодити співпрацю, щоб ефективно цим питанням зайнятися. Повинен бути якийсь віртуальний чи реальний простір, де б усі санкційні юрисдикції (США, Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади) могли дуже швидко спілкуватися. Інакше Росія встигне знайти прогалину і знов щось собі поставить.
Участь, наприклад, Угорщини на нарадах країн НАТО може нести якусь небезпеку в плані обходу санкцій?
Угорщина фігурує в нашому звіті як країна-посередник, яка закуповує ці технології в Америки, в інших країнах і продає Росії.
Західні уряди прислухаються, але дотриматися "пекельних санкцій" поки не можуть
Ви пишете, що на Росії щонайменше 58 компаній, які досі імпортують західні технології через треті країни. Чи піддаються ці схеми все-таки зменшенню і мінімізації?
Звичайно, піддаються. Давайте почнемо з того, що, по-перше, треба цю агентурну мережу, яка по всьому світу скуповує, обмежити у діях – виявити, арештувати або вислати з країн, щоб Росії стало важче працювати. По-друге, потрібно ввести жорстку відповідальність, штрафи, кримінальну відповідальність для компаній. Для банків це вже було введено Сполученими Штатами. Але це потрібно робити не тільки для банків, а й для виробників мікрочіпів, верстатів та інших важливих речей. І, по-третє, потрібно, щоб країни знайшли можливість більш ефективної співпраці. Щоб вони більш автоматично координували і робили це все у більш швидкому режимі. Тоді буде ефект від санкцій.
Враження від наведеного вами фактажу дуже гнітюче. Який тоді висновок варто зробити?
Дійсно, це не дуже приємна тема, але прогрес є і Росії важче стало це все робити. Будемо дивитися в динаміці по тих же літаках, запасних частинах, які вони будуть отримувати. Побачимо, чи будуть мати якийсь ефект ці нові зусилля держав, які вводять нові пакети санкцій, і наші комунікаційні зусилля. Ми свій звіт також представимо в Америці, безпосередньо поговоримо з конгресменами, щоб, можливо, вони ухвалили якийсь закон проти своїх компаній для більшого контролю. Насправді, західні уряди прислухаються, вони теж стурбовані цим всім. Але їм, на жаль, поки що не вдається дотримуватися цих "пекельних санкцій".
