Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"
Окупанти намагаються не Харків "брати", а створити буферну зону і розтягнути резерви ЗСУ
Активізація окупантів на Харківщині, що розпочалася 10 травня цього року – ваш коментар.
За оцінками Головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського, ситуація складна, але вона не кризового рівня. Зараз точаться бої в нашому прикордонні. З одного боку, Україною шириться теза про зраду і те, що Росія вторглася на нашу територію, і, нібито, немає масштабного спротиву з боку Сил оборони України. З іншого боку, ми маємо розуміти, що це не зовсім відповідає тим реаліям, які є на полі бою. Перша лінія оборони та захисних споруд в нашому прикордонні знаходиться на відстані 8-10 км від лінії державного кордону Україна з РФ. Чому саме в такий спосіб будувалася лінія оборони та захисних споруд? Бо ближче – неможливо. Ближче працюють ворожі міномети і ворожа артилерія. Відповідно, за таких умов створення інженерних споруд можливе лише на таких відстанях.
Фактично зараз ворог ще не досяг нашої першої лінії оборони, а бої точаться в так званій сірій зоні. Звісно, ворог не використав всі свої ресурси, які він зосередив на території Бєлгородської області. Їх там, до речі, не 50 тисяч, а 32 тисячі. Інші 18 тисяч розташовані на території Курської та Брянської областей. Але левова частина з 52-тисячного угрупування – це Бєлгородщина. Отже, ворог задіяв зараз усі ці ресурси для того, щоб створити так звану санітарну чи буферну зону. Щоб чимдалі відтіснити наші сили оборони до Харкова.
Щодо перспектив розвитку ситуації для ворожих сил – вони геть кепські. Тому що у ворога банально немає ресурсу проводити наступ оперативного рівня. Ті успіхи, які він зараз здобув, вони тактичного рівня. З іншого боку, ворог несе неймовірного рівня втрати. Наша артилерія працює активно, а це означає, що артилерійські боєприпаси у наших воїнів є. Активно працюють оператори наших FPV дронів, знищуючи ворожу бронетехніку та ворожий особовий склад.
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: ФБ-сторінка Владислава Селезньова
Звісно, ротації і кадрові рішення, які ухвалив генерал Олександр Сирський, призначивши на посаду командувача оперативно-тактичного угруповання військ "Харків" генерала Михайла Драпатого, це раціональне рішення. Особисто знаю цього генерала, його вишкіл, фах, спроможність організувати в складних умовах ведення наших оборонних боїв. Думаю, що найближчої доби або двох ситуація на цій ділянці фронту буде повністю стабілізована. Ми маємо розуміти, з якою метою ворог так активно суне на цій ділянці фронту. Він намагається розтягнути наші стратегічні ресурси. Бо ще донедавна ми вели мову про те, що левова частина наших ресурсів мала б бути спрямована на східний напрямок російсько-українського фронту – Покровськ, Курахове, Часів Яр, адже ворог саме там зосередив левову частину своїх ресурсів, намагаючись докорінно змінити ситуацію на полі бою. Йому конче потрібно повністю окупувати всю територію Донеччини. І саме на цьому він концентрує всі свої зусилля. А харківський напрямок, так само, як і південь Запорізької області – це лише допоміжні напрямки, метою яких є максимальне розтягування наших стратегічних резервів.
Донеччина: "ворог поспішає"
Щодо інших гарячих точок, зокрема Донецького напрямку. Чи відводить ворог звідти свої сили, зокрема людські ресурси? Чи стало хоч трохи легше там нашим оборонцям? Також у вечірньому зверненні президент України згадує Сумщину і Чернігівщину, де фіксується проникнення диверсійних груп, обстріли тощо. Проаналізуйте ситуацію і на цих напрямках.
На східному напрямку російсько-українського фронту не спостерігається жодного зменшення російської присутності. Ворог так само активно атакує на визначених рубежах та ділянках. Західніше Авдіївки, в районі Часового Яру ворог останнім часом більше концентрує своєї артилерії та керованих авіаційних бомб (КАБів). Взагалі, ці керовані авіаційні бомби – велике зло, адже проти них наші польові укріплення являють собою досить слабкий рівень захисту. Це 250 чи 500 кг сталі, які летять на голови наших захисників, і від них вкрай важко захиститися в польових умовах. Це створює серйозну проблему. Потрібно шукати можливості нищення ворожих літаків і керованих авіаційних бомб. Українська армія змушена маневрувати, переміщуватися на інші рубежі та позиції для того, щоб вберегти життя наших воїнів. Але те, що ворог не припиняє своїх шалених за темпами та обсягами намагань посунутися чим західніше на східному напрямку російсько-українського фронту, це очевидно.
Чому ж ворог так поспішає? Справа в тому, що сьогодні в Києві перебуває з неоголошеним візитом держсекретар США Ентоні Блінкен. І, здається, він привіз чергову добру звістку щодо наступного траншу військово-технічної допомоги. А це означає, що в перспективі українське військо отримає додаткову партію і систем ППО, і ракет, і артилерійських систем, і, відповідно, боєприпасів до них. Отже, зрештою ми вийдемо на формат паритету в засобах вогневого ураження, і ворог вже не буде мати шаленої переваги в засобах артилерійського ураження та вогневого впливу.
Сумщина та Чернігівщина: активізація ворога можлива, однак ЗСУ до неї готові
Щодо Сумщини та Чернігівщини. Ми повинні розуміти, що хоча та території Курської та Брянської областей РФ сумарно є до 20 тисяч особового складу окупантів, до речі, з російського боку все щільно заміновано, тим не менше, швидше за все, найближчим часом ми будемо бачити серйозну активізацію ворожих ДРГ саме на території нашого прикордоння. Так само на Чернігівщині та Сумщині, скоріше за все, ворог активізуватиме свою діяльність в рамках вогневого впливу, в рамках атак керованими авіаційними бомбами. Ворогу дуже потрібно максимально роздмухати ситуацію на різних ділянках фронту, щоб ми були змушені розтягувати наші стратегічні резерви. Але я впевнений в тому, що голова військово-цивільної адміністрації Сумщини і очільник профільної обладміністрації Чернігівщини вже доклали всіх зусиль в посиленні наших оборонно-фортифікаційних споруд та у взаємодії з нашими Силами оборони, які прикривають наш кордон. Отже, ситуація, хоча й досить буремна, навряд чи матиме ознаки розширення тих територій, які опиняться під ворожим контролем. Ба більше. Ключові фактори, які визначають ситуацію на полі бою – це ресурси. Я сподіваюся, що коли нарешті до України прибудуть озброєння та боєприпаси, ситуація на полі бою буде стабілізована. У мене немає ілюзій, що 61 мільярд (виділеної США допомоги Україні – ред.) може докорінно змінити ситуацію на полі бою. Але щоб стабілізувати ситуацію в рамках нашої стратегічної оборони, цих ресурсів нам точно вистачить.
Ймовірність прориву з боку окупантів? Маячня!
Впадають в око кілька публікацій в New York Times, деякі тези з яких хотілося б обговорити. Насамперед, цікаво зрозуміти, що це за канал комунікацій, через який йдуть такі вкиди? Зокрема, New York Times пише, що розтягування фронту на такі довгі відтинки нібито підвищує ймовірність прориву російських окупантів на якійсь з ділянок фронту, бо Україна, мовляв, має проблеми з мобілізацією. Як ставитися до таких публікацій?
Маячня! Справа в тому, що у ворога немає таких ресурсів, щоб на інших ділянках фронту, на Чернігівщині чи на Сумщині, оперативно організувати наступальні дії. Вони нам можуть створити проблеми в рамках тактичних дій, діяльності ДРГ, активної роботи мінометних чи артилерійських систем. На більше росіяни не спроможні. У них немає на те ресурсів. Що стосується максимального розширення території, де відбуваються бойові сутички, ворог намагається діяти так, щоб максимально розтягнути наші стратегічні резерви. Я спілкувався нещодавно зі своїми колегами, які мають вирушати для виконання завдання в район Часового Яру, і вони сказали, що зараз їх перенаправляють на Харківський напрямок. Очевидно, що український Генеральний штаб змушений реагувати на ті виклики, з якими стикаються наші сили оборони на Харківщині.
Хоча я впевнений в тому, що навіть маючи значно менші ресурси від ворожих сил на Харківському напрямку, ситуацію можна стабілізувати, тільки-но ворог почне наближатися впритул до наших інженерних фортифікацій. Так, ми бачимо чимало нарікань з боку наших військових щодо якості реалізації завдань в будівництві інженерних фортифікацій, але я думаю, що в кожному окремому випадку треба детальніше розбиратися, чому. Тому що ворог активно використовує керовані авіаційні бомби. На Харківському напрямку позаминулої доби окупантами було використано 144 КАБ. Кожна з них руйнує все і вся. Сподіватися, що укріплення, зроблене з дерева та землі, спроможне витримати пряме влучання КАБ, не варто. А щодо посилення наших можливостей ППО і артилерійських можливостей, то це точно дозволить нам стабілізувати ситуацію. Так само, як і дозволить знищити ще більше ворожої сили. Напередодні (13 травня – ред.) бачив у мережі інтернет чимало відео про те, що ми знову активно почали використовувати снаряди з касетною бойовою частиною. А це означає, що втрати російської живої сил тільки зростатимуть.
КОНТЕКСТ
У Державному департаменті США заявили, що російські окупаційні війська намагатимуться просуватися у Харківській області, однак серйозних проривів у цьому районі американська сторона не очікує. Про це під час брифінгу сказав 13 травня цього року заступник речника Держдепу США Ведант Пател, повідомляє "Європейська правда". За його словами, у США очікують, що РФ протягом наступних тижнів буде намагатись просуватися вперед у Харківській області, і, можливо, досягне певних успіхів. "Але ми не очікуємо якихось серйозних проривів, і з часом додатковий приплив американської допомоги та постійна підтримка з боку партнерів дасть змогу Україні продовжувати протистояти цій агресії", – заявив Ведант Пател.
Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) констатував 13 травня цього року, що російські окупанти намагаються створити на півночі Харківщини "буферну зону", а не проникати вглиб, як раніше оцінював інститут. Російські війська продовжували здійснювати тактично значущі просування на північ і північний схід від Харкова 13 травня й наразі, ймовірно, надають пріоритет створенню "буферної зони" вздовж кордону, а не створенню передумов для глибшого проникнення в північну частину Харківської області, стверджує ISW.
