Ярослав Железняк. Фото: ФБ-сторінка
"Бізнес скаржиться на нереальний тиск "
— Зараз точиться дискусія про те, що бізнес, активних людей треба повертати в Україну. І що швидше, то краще. Тим часом нещодавно набула розголосу ваша заява, що Міжнародний валютний фонд не зараховує Україні виконання структурного маяка щодо скандального законопроєкту 8401 в частині якраз таки повернення перевірок для бізнесу. Що ж сталося і чи змінилася ситуація станом на тепер?
У чому проблема зараз для бізнесу і для того, що залишився, і для того, що виїхав, і для того, що хоче зайти в Україну, як іноземні інвестиції – це сумнозвісне верховенство права. Тому що, якщо ми згадаємо на що скаржилися підприємці, в тому числі на зустрічі у пана президента з бізнесом, це небувалий, вперше за багато років, надмірний тиск правоохоронців на бізнес. Перекладаючи з бізнес-мову на людську, наші правоохоронці, особливо СБУ, ДБР, БЕБ, Нацпол зараз намагаються в кожній бізнес-тематиці бути, як говорять, "і в темі, і в долі" – починаючи з бізнес-тендерів і закінчуючи будь-якими великими державними проєктами. Я вже не говорю про різні тематики, на кшталт алкоголю, тютюну, грального бізнесу, фінансового сектору, митниці, особливо митниці. Все це "кришується" правоохоронними органами і бізнес скаржиться, що на них здійснюється нереальний тиск, який вони відчували під час Януковича. Це раз. Друге – відсутність верховенства права в судах. І оці два компоненти, це головна перепона. Порівняно з нею, чесно кажучи, що податкові статки, що податкові перевірки, чи навіть будь-які інші речі, як нестабільність певного законодавства, вона незрівнянна. Тому що, якщо конкретна людина корумпована просто тому, що вона хоче собі новий "Порш-Каєн", вирішить закрити ваш бізнес, вона це зробить достатньо швидко. Держава чомусь дала їй багато повноважень.
"Треба з нуля перезавантажити БЕБ, дібрати порядну людину і повністю оновити"
— Ідея щодо єдиного органу для перевірок бізнесу, її зокрема озвучував Володимир Зеленський, вона в якийсь спосіб хоча б частину цих проблем може вирішити і як швидко?
Перше. У нас була нарада представників фракції з прем’єр-міністром, міністром фінансів і представниками Офісу президента. Це було два місяці тому. І нам представник Офісу президента обіцяв, що єдиний орган вони запустять через 3 тижні. Буде концепція. Ще раз говорю, розмова була два місяці тому. Я достатньо добре знаю, що відбувалося потім, яка підготовка. М’яко кажучи, "навіть кінь не валявся". Друге. Мені здається, що і пан президент, і його оточення не розуміють різниці між правоохоронними органами та іншими державними органами. Умовно і правоохоронці, і екологи приходять із перевірками. Просто правоохоронці це роблять в рамках кримінальної справи, яка може вас запроторити в тюрму з усіма спецефектами, типу накладення арешту, обшуку, вибивання дверей і таке інше. А екологи можуть дати штраф. І якщо ми говоримо про правоохоронний орган, то тут він і так створений – це Бюро економічної безпеки (БЕБ). У нього вже третій голова змінився, і там та сама податкова міліція, яка була. І там не пороблено і задавнено. Там певним заступникам Офісу президента треба нарешті прибрати ручки свої. А нам усім просто з нуля треба перезавантажити Бюро економічної безпеки, дібрати порядну людину і повністю оновити весь орган. Що стосується інших перевірок, це неможливо. Це будуть суперечності з європейським законодавством, і навіть технічно неможливо. Тобто це просто ніколи не буде зроблено.
"Ми далеко навіть не 10-та країна у світі, яка в сучасних макроекономічних умовах ухвалює подібний закон"
— Щодо законопроєкту про додаткове оподаткування банків. Ваша оцінка цього законопроєкту?
Я є другим співавтором, тому, напевно, я не буду об'єктивним з точки зору підтримки чи не підтримки. Але, якщо коротко, в чому логіка? Ми далеко не перша країна у світі, яка зараз доходить до того ж самого підходу. Якщо ви відкриєте Financial Times, ви побачите, що багато країн Європи і не тільки, робили те ж саме. В чому проблема? У нас була висока інфляція. Для цього Національний банк досить правильно, відповідно до всіх рекомендацій, підвищив облікову ставку. І в рамках роботи з ліквідністю він також дав можливість банкам класти гроші на депозити, на так звані депозитні сертифікати, і достатньо багато заробляти. Так чи інакше, у нас банки заробили значну частину грошей. Надзвичайні прибутки, це десятки мільярдів. Про що говорить законопроєкт? Що в такому випадку, коли банки, скориставшись пропозицією держави, заробили велику суму грошей (вони не порушили законодавство, підкреслюю, вони діяли в рамках законодавства), то ми з них збираємо додатково 5% від прибутку. Не зі збитків, від прибутку. І це дає можливість нам до кінця року залучити в державний бюджет, за нашими оцінками, приблизно 10 мільярдів. Я бачу заяви наших опонентів, вони діляться на три частини. Частина перша. Що це начебто руйнує монетарну політику. Я чомусь думаю, що Національний банк, який відповідає за монетарну політику, не думає таким чином. Друга. Що начебто це зробили банки збитковими, що достатньо нерозумний аргумент, тому що ще раз забирається податок із додаткового прибутку. Якщо у вас немає прибутку, у вас не буде додаткового податку. Це дуже просто. І третя. Що це начебто несправедливо і все таке. Тут вже моральна сторона. Я бачу, що деякі банки чомусь вважають, що нормально під час війни, коли ми шукаємо кожну копійку, заробляти надзвичайні прибутки, яких не було ніколи в банківській системі. І на ці прибутки закупити 10 дронів і зробити собі рекламу. Але мені здається, що, ще раз, оподаткування в даному випадку має бути справедливим. І підкреслюю, ми далеко навіть не 10-та країна в світі, яка в сучасних макроекономічних умовах ухвалює подібний закон. Тому подобається це комусь з банківського сектору чи не подобається, але подібний підхід буде прийнятий. Чи залишиться законопроєкт у такому вигляді, чи ні, будемо дискутувати разом з Міністерством фінансів і Національним банком. Але, умовно, і в наступному році залишити ситуацію як є, не вийде, і просто не раджу витрачати на це сили.
