ілюстративне фото "Варто – Галицькі Новини"
"Не збирати якомога більше податків, а сприяти легальній торгівлі"
— Як багато було спроб реформувати митницю і чому вони зазнавали невдачі? Зараз, під час війни, відбувається чергова спроба.
— В усіх цивілізованих країнах-членах Всесвітньої митної організації основні функції митниці — це сприяння легальній торгівлі. Не затримати ваш товар на довше, щоб він стояв на митниці й гнив, а навпаки — сприяти тому, щоб підприємець більшу кількість товарів за короткий час легально пропустив через митницю і збільшив свій обіг, прибуток, а отже, сплачені податки. У нашій країні зовсім викривлена філософія, що митниця має збирати якомога більше податків. І звідси випливають основні системні проблеми. Після 2013 року було кілька спроб митницю з податковою об’єднати, роз’єднати, злити. Врешті-решт це сталося у 2019 році — ніби велика реформа митниці. Потім на конкурсі було обрано Максима Нефьодова, який пропонував чергові ініціативи створити з усіх 26 митниць одну юридичну особу. Він вважав, що це буде велика реформа та оновлення митниці з переатестацією кадрів. Зараз ми вже навіть не вживаємо слово "реформа". Депутати-автори чергових змін у Митний кодекс називають це перезавантаженням. Тому що слово "реформа" у контексті митного напрямку повністю себе дискредитувало. І здається, що в конкурсі на керівника митниці переможе людина, яка прийде і скаже: "Я не буду робити жодних реформ, я буду займатися митною справою і сприяти легальному бізнесу, щоб він міг оперативно вивозити і ввозити товари на експорт та імпорт, швидко все оформлювати".
Тетяна Острікова, ФБ-сторінка
— Нового керівника обиратиме комісія за участі наших міжнародних партнерів. Чи вважаєте ви участь міжнародних партнерів певним запобіжником від того, щоб на чолі митниці стала недоброчесна людина?
— Автори цієї ідеї кажуть, що вони її запозичили із законів про НАБУ та НАЗК. Керівників цих антикорупційних органів обрали на конкурсах, де в комісіях були міжнародні експерти у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Тепер так само хочуть, щоб Кабінет міністрів призначив конкурсну комісію у складі дев’яти людей, четверо з яких будуть призначенцями Кабміну і п’ятеро будуть делеговані міжнародними організаціями. Дуже важливо, хто будуть ці люди і якими організаціями делеговані? Чи будуть це експерти у митній справі, які здатні оцінити професійні компетенції претендентів на топ-посади?
"Ще "кінь не валявся" поблизу реформування митниці"
— Прем'єр Денис Шмигаль дав завдання створити робочу групу для оновлення стратегії реформування Митниці. Тобто загалом ще "кінь не валявся" поблизу реформування/перезавантаження митниці? Оскільки немає поки що навіть відповідної робочої групи. Так?
— Українці кажуть: "кінь не валявся". Якась велика тварина у цій реформі не валялася Але не треба вигадувати велосипед. Якщо ми задекларували і ЄС іде нам назустріч, що ми вступаємо до європейської родини, то маємо в першу чергу свої митні процедури зробити такими, якими є митні процедури в Євросоюзі. І ухвалити свій митний кодекс — такий самий, як європейський, далі кілька років на ньому попрацювати, аби просто навчитися працювати на тих процедурах. І тоді ми зможемо говорити, що готові приєднуватися до спільного митного простору. Це наш основний дороговказ. Європейський кодекс перекладений і є на сайті Верховної Ради у розділі "Законодавство". Тобто нам треба замінити слова "Європейський Союз", "держава-член" на слово "Україна" і провести певну технічну роботу. Все решта, що каже прем’єр-міністр про сканери, робочі групи тощо, вже колись було. У мене дежавю з прем’єром Гройсманом, який у 2018 році говорив такі ж слова про сканери.
Треба розуміти, що сканери — це необхідне, але недостатнє. Тому що весь товар ви через сканери не проженете, інакше митниця просто стане. Необхідно мати прописаний ризик-орієнтований підхід, чому вантаж саме цього підприємства чи цієї людини має піти через сканер та які ризики тут вбачаються. Це перше. А друге — хто застосовуватиме результати цього сканерного огляду. Адже в раніше придбаних сканерах постійно то залипала камера, то були якісь несправності… Проте сканерами управлятимуть ті митники, які є та які діють у наших умовах й політичних процедурах.
Результати євроінтеграційного прогресу України в митній сфері, а також пріоритети розвитку станом на березень 2023 р. Фото: "Європейська правда"
"Митники не можуть займатися масштабною корупцією без відповідного даху"
— І управлятимуть так, наскільки їм це дозволяють органи правопорядку — поліція, ДБР, САП, а також суди…
— Самі по собі митники не можуть займатися такою масштабною корупцією без відповідного даху, прикриття, а часом примусу органів правопорядку. На митників має вплив і Служба безпеки, і поліція, і Управління боротьби з економічною злочинністю. Хто тільки не бажає нагріти руки на митниці! За всіх президентів, у перспективі останніх десятиліть, були такі собі негласні "смотрящі" за митницею. Були навіть цілі офіси, наприклад, офіси контрабанди, де вирішувалися основні питання: кого призначати та на які посади у митниці, яким контрабандистам відкривати кордони для незаконної діяльності? На жаль, ми бачимо, що і при нинішній владі є певні ознаки, які свідчать про політичний вплив на діяльність митних органів. Чому? Тому що митниця генерує більше 40% доходів державного бюджету. Принаймні так було до війни. Зараз, звісно, товарообіг впав, є логістичні проблеми, закриті порти, але тим не менш імпортний ПДВ складає суттєву частину доходів держбюджету. І це живі гроші. Ти або даєш дозвіл, або не даєш, і тут одразу можна отримати вигоду. Треба фінансувати політичні партії, доплати депутатам, і митниця — одне з джерел, звідки можна легко отримати живі гроші для цих фінансувань. Тому й бачимо ознаки політичного впливу, якого не має бути. Його хочуть усунути за допомогою участі в комісії п’ятьох міжнародних експертів, які оберуть голову митниці. Коли обирали нового очільника НАБУ Семена Кривоноса, то були певні ознаки пов’язаності пана Кривоноса з посадовими особами Офісу президента. Будемо бачити далі, як він працюватиме, наскільки бюро буде залишатися незалежним, підкорятися винятково законові. Комісія з міжнародників не є однозначним запобіжником у призначенні на митницю політично незалежної, впевненої, професійної, чесної людини. Час покаже.
— Наскільки швидко можна ухвалити Митний кодекс України, який відповідає вимогам і практиці Митного кодексу ЄС?
— Якщо взятися за цю роботу оперативно, то можна зробити так, щоб Митний кодекс набув чинності з 1 січня.
Позиція Кривоноса
Зі свого боку, тоді ще кандидат на посаду директора Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос наголосив 25 січня цього року, що прагне зберегти та розвинути антикорупційну систему в Україні. "Я пишаюся тим, що долучився до викриття корупції. Будівельному ринку, який тривалий час працював за корупційними правилами, було надано потужний сигнал: треба працювати чесно і відкрито. Сьогодні я — кандидат на посаду директора НАБУ. Наразі ми є свідками початку нового, другого етапу існування Бюро. І вкрай важливо не лише зберегти те, що вдалося досягнути, а й розвивати антикорупційну систему далі. Роль НАБУ, з огляду на те, що повоєнне відновлення потребуватиме трильйонів гривень, лише зростатиме. Для того, щоб відповідати на нові виклики, знадобляться нестандартні рішення. Саме це, на мою думку, НАБУ зможе дати нова людина, яка прийде з-поза системи, яка не має досвіду роботи у правоохоронних органах. Відсторонений аналіз процесу формування антикорупційних органів дав мені розуміння перспектив розвитку НАБУ", — стверджував Семен Кривонос на сайті "Главком".
