Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Українське питання в контексті Другої світовї війни. 85 років тому, 1 вересня 1939 року, почалася Друга світова війна. Гість — Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Погуляли так погуляли: як через танці на столах примусили звільнитися керівництво Рівненського протипухлинного центру. Сталося це після того, як соцмережі збурило відео, де працівники цього центру танцюють на столах у ресторані після міжнародної науково-практичної конференції. Гостя — Ганна Хіночик, журналістка Агенції журналістських розслідувань "Четверта влада".
Історію України можна вчити за мистецтвом. Про митців з Курщини: Трутовський та інші. Гість — Богдан-Олег Горобчук, доцент Маріупольського державного університету, автор YouTube-каналу Культуртригер.
Ситуація на Луганщині.
Спалах африканської чуми свиней (АЧС) в Україні: як рятувати тварин і чи є небезпека для людей? Гостя — Єлизавета Бабій, ветеринарний лікар, неонатолог.
Вплив Курської операції на російських окупантів: американський аналіз результатів дій ЗСУ. Гість — Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.
Ідея Національного банку України змінити назву розмінної монети з "копійки" на "шаг" викликала бурхливу реакцію в суспільстві, яка виплеснулася в соцмережі. Багато хто написав, що вважає слово "шаг" російським, натомість історики і мовознавці доводять, що воно має глибоке українське коріння. Російські пропагандисти одразу побачили в ініціативі НБУ черговий прояв "русофобії". Як прокремлівські медіа використовують це питання для маніпуляції та поширення дезінформації, які тези вони висувають проти українських ініціатив. Як такі теми використовуються для створення конфліктів та які наслідки це може мати в умовах повномасштабної війни.
Перезавантаження українського уряду і кабміну.
Літературна і просвітницька місія Руської трійці, яка хоч і була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. Які ідеї гуртківці виклали у першій друкованій збірці українською мовою – "Русалка Дністрова"? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під росією й як вбачали шлях до воз’єднання? Розповідає Микола Проців, краєзнавець.
