Сергій Стуканов
Сергій Стуканов

Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").

Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua. 

Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".

Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".

З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.

За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці. 

Передачі з архіву Українського радіо

Українські розмовні клуби діють у Грузії та Сербії. Їх організували хлопці з Донбасу, які ще в 2013 році організували клуб у Горлівці. На зв'язку: Олександр Ланг та Олег Ланг.

Історик Максим Яременко — про постать митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Петра Могилу.

Головне управління розвідки Міноборони України підтвердило використання росіянами на фронті терміналів супутникового зв’язку Starlink. Гість — Роман Хімич, експерт ринку телекомунікацій.

Цього тижня має відбутися чергове засідання "Рамштайну" в Брюсселі. Чого очікуємо від нього? Раніше була інформація, що партнери обговорять зміну формату “Рамштайну”. З чим це пов'язано і які трансформації можуть бути? Гість: Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці.

Поточна ситуація на пунктах перепуску з Польщею. Як надовго польсько-українські кордони можуть знов опинитися на замку для вантажних перевезень? Цього разу поляки не тільки блокують кордон, а й псують українське зерно. Як далеко можуть зайти радикальні учасники акції, якщо не буде відповідної реакції? Гості: Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, та Леонід Козаченко , президент “Української аграрної конфедерації”.

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Дорогі українці, українки! У цей час у Харкові ще тривають розбір завалів та аварійні роботи після удару «шахедів». Вдалося врятувати чотирьох людей. Усім, хто постраждав, надається допомога. Десятки людей були евакуйовані. Понад 20 будинків вдалося уберегти від поширення пожежі. На жаль, є загиблі. Серед них троє дітей, зовсім маленькі хлопчики: 7 років, 4 роки, 7 місяців. Мої співчуття рідним та близьким! Російські терористи повинні відповідати і будуть відповідати за всі свої дії. В історії має залишитися те, що винні в таких убивствах не обійшлися без покарання. І це буде. 

Сьогодні весь день проводив наради з військовими, з військовим керівництвом та урядом. Продовжуємо перезавантаження команди управління в Силах оборони. Тепер до виконання нових обовʼязків приступають люди, яких добре знають в армії та які самі добре знають, що потрібно армії. Бойові командири цієї війни, чий досвід буде корисним саме на загальноармійському рівні. Заступниками Головкома Олександра Сирського стали полковник Вадим Сухаревський – його напрямок – це безпілотні системи і розвиток застосування дронів нашими воїнами – та полковник Андрій Лебеденко – його напрямок – це інновації, саме технологічний компонент армії та бойових систем. Потрібна чітка практика роботи з новими технологіями. Теорій більш ніж достатньо, все має працювати на практиці заради українських цілей і максимального збереження життів наших солдатів. Заступниками начальника Генерального штабу Збройних Сил України погодив кандидатури бригадного генерала Володимира Горбатюка – його напрямок – це оперативна робота, робота штабів, планування, управління: в кожному штабі мають на сто відсотків розуміти фронт, – бригадного генерала Олексія Шевченка – його напрямок – це логістика, максимальна якість логістики в нашій армії, – бригадного генерала Михайла Драпатого – він відповідатиме за підготовку, якісне тренування наших військових. Увесь реальний досвід бойових командирів, бойових бригад, наших підрозділів, які побудували якісну систему тренування воїнів та оцінки й аналізу бойових дій, – увесь цей досвід має бути реалізований для успіху Сил оборони України.

Провів також детальну й широку нараду щодо українського виробництва зброї та боєприпасів – усього того, що ми вже виробляємо і що плануємо до виробництва. Дрони, снаряди для дронів, артилерія та боєприпаси, наша техніка. Окремо – розвиток і забезпечення мобільних вогневих груп. Головком, командувачі, урядовці. Чіткі завдання щодо фінансування, прискорення контрактів. Усе те, що заплановане на рік, буде виконано.

І ще одне. Говорив із Президентом Франції. І це були дуже продуктивні, дуже потрібні перемовини. Потрібні саме зараз. Такий зміст перемовин, який точно зміцнює нас – нас усіх у Європі. Я поінформував Еммануеля щодо ситуації на полі бою – все дуже конкретно. Про загрози, про наші потреби. Ми детально обговорили те, що посилить наших воїнів. РЕБ і ППО, артилерію. Подякував за ефективні французькі системи «Цезар». Обговорили наявний дефіцит артилерійських снарядів і те, як можемо його заповнити. Україна цінує лідерство Франції в «Коаліції артилерії», яка створена в межах «Рамштайну» і додає перспектив нашому захисту від російських атак. Також детально обговорили безпекову угоду між нашими державами – безпекові гарантії. Вже фіналізуємо угоду. Команди активно працюють, і можемо вийти на дуже амбітний рівень, який буде потрібним сигналом усій глобальній спільноті. Сигналом про те, що Європа вміє захищати життя, вміє додавати безпеки – на покоління. Еммануеле, пане Президенте, я дякую тобі! Дякую всім, хто допомагає Україні! Слава всім нашим воїнам – кожному й кожній, хто рятує від російського божевілля. Слава нашому народу! Слава Україні!

Мюнхенська конференція з питань безпеки 2007: 10 лютого минає 17 років, відколи президент РФ Путін виголосив свою сумнозвісну промову на цій конференції. Тоді сказане диктатором викликало тривогу у багатьох, адже давно подібного не лунало від очільників Кремля. Нині вже зрозуміло тоді недостатню увагу приділили виступу путіна, що призвело до катастрофічних наслідків. Чи навчився світ чути, усвідомлювати та робити висновки аналізуючи виступи диктора? Гостя — Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Після занепаду Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права. Спільно з історикинею Наталею Старченко аналізуємо світогляд української шляхти і звертаємося до державотворчої думки її ключових представників — філософа Станіслава Оріховського-Роксолана й князя Василя-Костянтина Острозького. Яке місце Русі вони відводили у тодішній Європі, що переживала добу Відродження?

Договір про гарантії безпеки між Україною та Німеччиною може бути укладений вже найближчим часом. Водночас у самій Німеччині є низка внутрішньополітичних проблем. Що потрібно знати про позицію Берліна наразі? Гість — Віктор Савінок, політолог–міжнародник, аналітик в Західному інституті в Познані.