"Ми сподіваємося, що ООН та ОБСЄ візьмуть приклад з ПАРЄ", — Констанкевич про визнання російського режиму терористичним

"Ми сподіваємося, що ООН та ОБСЄ візьмуть приклад з ПАРЄ",  —  Констанкевич про визнання російського режиму терористичним

Про те, наскільки Україна та її бюджет залежить від зовнішньої міжнародної допомоги, які зауваги до проєкту бюджету на 2023 рік є в окремих депутатських груп та як ухвалювалась резолюція ПАРЄ про визнання російського режиму терористичним і що це на практиці дасть нашій державі, Українське радіо розпитало народну депутатку, членкиню депутатської групи "Партія “За майбутнє" Ірину Констанкевич.

0:00 0:00
10
1x

Про те, наскільки зараз Україна залежить від зовнішньої допомоги

Ми справді зараз дуже залежимо від міжнародної допомоги і очікуємо на неї. Це передбачено в проєкті бюджету на 2023 рік: ми сподіваємося, що нам надійде допомога від ЄС на 12 млрд, також на 12 млрд від МВФ та 18 млрд — від США. Нам ці кошти вкрай потрібні, тому що все, що ми маємо в українському бюджеті — це витрати, які спрямовані на Збройні Сили України, і менша частина — до 30 % — це соціальна сфера, освіта та медицина. Тому ми дуже сподіваємося на зовнішню допомогу, яка власне структурована через зміни у Бюджетному кодексі. Ми передбачили нові механізми, які кошти мають надійти до основного бюджету, а що — до спецфонду, коли йдеться про грантові кошти. 

Про те, чому група "Партія “За майбутнє" не підтримувала ухвалення бюджету в першому читанні

Ми частково підтримували проєкт, але також подавали свої правки. Існує така практика, що якщо наші правки не беруться до уваги, то в першому читанні ми не підтримуємо проєкт, аби вони були враховані надалі. 

Щодо самих правок, то ми наполягали на тому, аби збільшили фінансування освіти, зокрема, ми бачимо, що не передбачена підтримка Нової української школи (НУШ). Також ми пропонували збільшити фінансування на освітню програму, зокрема, військової та громадянської освіти. Ми пропонували збільшити фінансування на зовнішнє незалежне оцінювання. Четвертий блок питань — це те, що стосується енергоефективності, тому що ми розуміємо, наскільки буде складним рік і ці кошти повинні бути й на місцевому рівні. Сподіваюся, що до другого читання ми дійдемо до компромісу. 

Загалом надійшло 1270 правок і ми розуміємо, що вони навряд чи будуть підтримані навіть в половині. Станом на зараз підтримані тільки 4 пропозиції: збільшення на 2 млрд коштів на ДФРР, на 1,3 млрд — на захист інфопростору, 446 млн — соціальний захист дітей і на 100 млн — державне іномовлення. Я погоджуюся з усіма цими позиціями і вважаю, що вони є справедливими. 

Про визнання ПАРЄ російського режиму терористичним

Я б назвала резолюцію ПАРЄ про визнання російського режиму терористичним історичною, тому що ПАРЄ як міжнародна європейська інституція першою ухвалила таке рішення. Вони створюють фундамент для подальших дій. Подальші дії чітко прописані у цій резолюції, автором та ініціатором якої був литовський парламентар, а правки подавала вже наша делегація. При нагоді подякую нашим народним депутатам, які зуміли переконати усі політичні групи і комітети, депутатів, щоб вони підтримали дану резолюцію практично одностайно. 

Читати також — Ахмед Закаєв: "Росія задля збереження своєї сутності пожертвує ким завгодно, навіть самим Путіним"

Ми маємо вийти на такі конкретні рішення, як створення спеціального трибуналу, де буде розглянуто питання покарання і відповідальності Росії за злочин агресії. Далі буде розглянуте питання юридичної площини всіх наслідків цієї агресії. Також в резолюції чітко написано про те, що ООН має застосувати до Росії певні дії, тобто викинути з Радбезу. Також вперше було записано, що Україні потрібно було закрити небо — це була правка з голосу Олександри Устінової. 

Найголовніше, на що ми сподіваємося, це те, що інші міжнародні організації — ООН, ОБСЄ та інші — візьмуть приклад з ПАРЄ і продовжать практику ревізії, реструктурування, зміни підходів в контексті війни, яку здійснює РФ на території України.

Про те, як делегати в ПАРЄ поставилися до правки з голосу Олександри Устінової про закрите небо над Україною

Дану правку підтримали майже одноголосно і ставлення до подій в Україні еволюціонує. Рішення про розгляд резолюції та голосування відбувалося на тижні, який почався з того, що обстріляли снарядами практично всю Україну. І делегати ПАРЄ були свідками того, щоб відбувається - ми їм демонстрували власні телефони з червоними картами, вони читали в пресі про це. У всіх французьких газетах на перших шпальтах були події в Україні. В цей день засідання ПАРЄ розпочалося з виступу Президента, який сказав, що Україна може закрити своє небо лише на 10 відсотків. Тому мені здається, що всі аргументи на користь того, щоб підтримати цю резолюцію, були на поверхні. Тому 99 голосів були віддані саме за неї.

Фото: BBC