war

Латвія та Балкани: що можуть змінити для України вибори та політична криза в цих країнах?

4.10.2022 р., 17:22

В суботу, 1 жовтня відбулися парламентські вибори у Латвії, які виграла правоцентристська партія "Нова єдність". Також 3 жовтня відбулися вже четверті за останні півтора роки парламентські вибори в Болгарії та президентські вибори в Республіці Сербській, яка є частиною Боснії та Герцеговини. Не залишається без уваги політичних оглядачів й політична криза в Чорногорії, оскільки президент країни прагне розпуску парламенту, а парламентська більшість — імпічменту президента. Як виглядає політична арена цих країн зараз та який вплив вона може мати на Україну та підтримку нашої держави у війні проти Росії? З цим Українському радіо допомагали розбиратися керівниця проєкту "Балканський оглядач" Наталія Іщенко та експерт зі Східної Європи та Балкан незалежного аналітичного центру "ADASTRA" Богдан Мироненко.

В Болгарії, Боснії та Чорногорії вплив Росії зараз можна побачити найбільше в ситуаціях, які є: в Боснії та Болгарії йдеться про вибори, а в Чорногорії — криза. Росія присутня в цих трьох ситуаціях дуже потужно і навіть важко сказати, де вплив Росії є найбільш сильним.

Болгарія

В Болгарії, якщо брати ці три країни, було найменше шансів, аби там були загрози, тому що це не тільки країна НАТО, але ЄС. Але, дивлячись на результати виборів, виглядає як країна, яка повністю знаходиться під впливом Росії. Йдеться про абсолютно відкритий політичний вплив, який відбувається з боку Москви на Софію, на політичні сили, які зараз є лідерами за результатами парламентських перегонів. 

Частка сил, які в болгарському парламенті є однозначно прозахідними та знаходяться на позиціях проукраїнських складає біля 28 %. Для країни, яка є членом ЄС і НАТО, це неймовірна мала цифра.

Ще близько третини — це "стара" еліта, яку звинувачували в корупції. Частково вона прозахідна, а частково — проросійська. А ще третина  — це відверто проросійські сили, навіть більше — це агенти Кремля. Зокрема, зараз пройшла нова політична сила "Болгарський підйом", яку створив колишній міністр оборони Болгарії, який, коли почалося вторгнення Росії в Україні 24 лютого, весь час заявляв, що йдеться не про війну, а спеціальну військову операцію. Він завжди намагався утримати Болгарію від того, щоб вона якимось чином допомагала Україні. І ця людина з новою партією пройшла до парламенту. 

Тому зараз під великим питанням продовження навіть тієї мізерною допомоги, які нам надає Болгарія у військовому плані. Говорилося про проєкти з ремонту військової техніки, медичні програми. Навіть ці мізерні програми можуть бути зменшені та згорнуті, якщо утвориться коаліція, яка симпатизує Москві. Разом з тим, не думаю, що будуть проблеми із прийомом біженців, тому що це абсолютно гуманітарна акція. Але можливо, що паралельно болгари почнуть активніше приймати так званих російських "біженців". 

Боснія та Герцеговина

Вибори Президента Республіки Сербської — частини Боснії та Герцеговини — показали, що все ж таки у Додіка немає абсолютної влади навіть в цьому регіоні, в цій частині Боснії. Різниця між лідерами перегонів — Додіком та Єленою Тривич — незначна. За остаточними даними різниця є й Додік лідирує, але друга претендентка на пост президента дуже близько до нього посунулась навіть за офіційними даними структур, які традиційно симпатизують владі. Але сам факт, що вже є конкуренція, каже про те, що якби вибори були більш прозорі, менше було адміністративного ресурсу, то, можливо, у Додіка був шанс провалити їх. Й факт, що він їх майже провалив, говорить про те, що навіть в Республіці Сербській немає однозначної підтримки Росії. 

Чорногорія

В Чорногорії цікавим є навіть не протистояння президента і так званої "старої" парламентської більшості, яка є абсолютно проросійською. Ця більшість знову намагається прийти до влади і протистояння триває: нова "стара" більшість хоче відправити Джукановича у відставку, почати процедуру імпічмента, а Джуканович хоче розпустити парламент. Цікавим тут є інший персонаж — це нині виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Чорногорії Дрітан Азабовіч. Цей політик був в Україні, в Бучі, заявляв про підтримку України, незодавно зустрічався з послом України в Чорногорії, запевняв, що буде розширена навіть військова підтримка. Але без цієї політичної фігури ані створення промосковської більшості, ані зараз промосковський реванш був би неможливим. Цей політик, який є ніби прозахідним, сучасним, симпатиком України, не розуміє ситуацію. Він вважає, що стару корумповану еліту, обличчям якої є Джуканович, можна і треба валити, домовившись з абсолютно російськими агентами. 

Латвія

Якщо подивитися на тренди соцопитувань, то результати виборів є очікуваними. Вже фактично кілька місяців партія прем’єр-міністра Карінша показувала позитивну динаміку. Й приріст місць в абсолютних числах є дуже суттєвим: у партії було 8 місць, зараз вона отримала 18 і зараз в неї 26 місць. Єдине, що на превеликий жаль для Карінша та латвійської проєвропейської спільноти перемога є доволі умовною. Проблема в тому, що зараз не очевидно, з ким Карінш перебуватиме в коаліції. Двоє його основних союзників — партія консерваторів та партія розвитку "За" — не подолали бар’єру, зокрема остання не добрала всього 0,03 %. Це результат, який по суті залишає Карінша не те, що безпорадним, але дуже обмеженим у формуванні коаліції.

Проросійські партії до парламенту пройшли, вони там є. Те, що дві найбільш одіозні партії — "Русский союз Латвии" і "Згода" — не потрапили туди не повинно відволікати нас від факту, що в парламент пройшли інші партії, які не проти загалом росіян й толерують негромадян.

Тому я сподіваюся, що тренд на підтримку України в Латвії продовжиться, але все залежить від внутрішніх факторів. Чи не вдарятиме це по бюджету самої країни. Якщо країни допомагатиме Україні собі у збиток, то, звісно, проросійські партії можуть дуже успішно цим скористатися. 

Фото: AP

Латвія та Балкани: що можуть змінити для України вибори та політична криза в цих країнах?

Новини по темі