war

Чи буде новий транш від МВФ та як почувається валютний ринок України

9.08.2022 р., 14:45

Україна минулого тижня подала офіційну пропозицію Міжнародному валютному фонду щодо започаткування нової спеціальної програми МВФ. Як допоможуть ці гроші та чи зможе Україна вчасно повернути кредит? Інша важлива новина ― Національний банк України виступив на підтримку запровадження в Україні податку у розмірі 10 % на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій. Як це вплине на ринок валюти? В ефірі українського радіо ці питання прокоментував Олександр Крамаренко, головний редактор журналу "Деньги".

Наскільки реально для України одержати 15-20 млрд доларів, згідно з новою програмою МВФ

"У березні поточного року в нас була започаткована "аварійна" і дуже швидка воєнна програма. Сума була надана саме з тієї причини, що Росія вдерлася в Україну, і МВФ вирішив підтримати нас фінансово. Ця програма підвела риску під попередньою програмою, яка була доволі велика, і вона насправді не виконана повною мірою. Започаткована ця попередня програма була у червні 2020 року з причини ковіду, тоді ми отримали трохи більше 2 млрд доларів, потім отримали дещо восени 2021 року і мали одержати наступну суму в червні поточного року. З причини воєнних дій цю програму припинили і започаткували "аварійну" програму, там було десь півтора мільярда доларів одним траншем. Зараз говоримо про нову програму, яка є безпрецедентно великою як для України. Тому що у нас не надто високі ліміти по МВФ, а нова програма перевершує ці ліміти в кілька разів. Якщо це буде зроблено, то 2-3 роки ми отримуватимемо ці суми. Хоча, з огляду на нашу потребу в зовнішньому фінансуванні, це приблизно 10-15-20 відсотків того, що нам потрібно".

Чи маємо ми повертати ці кошти

"Я впевнений, що врешті-решт їх треба буде повертати, адже ми говоримо про МВФ, який кредитує. Тобто МВФ надає кредити, а не гранти. Але це не означає, що ми кредит реально повернемо. Переконаний, що в разі надання цих коштів буде розроблена програма їх заміщення за рахунок грошей, які надходитимуть на безповоротній основі. Є такі прецеденти, хоча вони доволі історичні. Щодо умов отримання ми пам’ятаємо, що МВФ завжди дуже чітко відстежує виконання тих зобов’язань, які бере на себе держава під певною кредитною програмою. Гадаю, як і у випадку з тим нагальним березневим кредитом, тут будуть доволі м’які умови, що стосуватимуться цільового призначення коштів, відстежування порядку їх використання, і буде вимога про аудит. До речі, вимога про аудит була в "ковідному" кредиті влітку 2020 року, але цей аудит не був ґрунтовно зроблений та публічно оприлюднений. Що стало однією з причин припинення програми. У разі великого воєнного кредиту, думаю, буде політичне рішення підтримати Україну. Умови будуть доволі м’які, за винятком контролю й моніторингу, а повернення грошей відбудеться за рахунок іншої фінансової підтримки".

Про запровадження податку 10 % на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій

"Якщо мова йде про податок, то його взагалі-то встановлює Верховна Рада певним законом, внесенням відповідних змін у Податковий кодекс. У нас буде невеличкий час побачити, як вони наважаться на це рішення, котре є дико шкідливим. Поговоримо про наслідки. Судячи з попередньої інформації, це буде стосуватись купівлі валюти суб’єктами підприємництва, тобто юридичних осіб, ФОПів, які купують валюту для імпорту послуг і товарів. Це означає більш ніж 10-відсоткове здорожчання усього, що імпортується, адже є ще податок на додану вартість та інші речі. Тобто, по-перше, це підштовхне інфляцію, яку відчує кожен із нас. По-друге ― варто зрозуміти, що дуже багато українських підприємств-виробників, які купують певні комплектуючі та обладнання за кордоном, стануть неконкурентоспроможними, тому що вся комплектація стане одразу дорожчою на 10 %. Поки що не зрозуміло, чи буде це стосуватись розрахунків фізичних осіб, коли вони купують товари за кордоном зі своїх гривневих карток. Маю на увазі, наприклад, тимчасово переміщених осіб, які зараз перебувають за межами України, або тих людей, хто купує закордонні товари через інтернет-сайти. Сподіваюсь, цього все ж таки не буде".

Отже, на думку Олександра Крамаренка, запровадження податку має два негативні наслідки: зменшення конкурентоспроможності української економіки та прискорення зростання цін. "Нацбанк однією рукою шалено бореться проти цього, а іншою рукою пропонує інструмент пришвидшення інфляції ― цей податок. Дуже дивно. Крім того, є ще одна неприємна штука ― корупція, яка супроводжуватиме намагання бізнесу платити податки по мінімуму. Підприємці будуть прагнути не купувати валюту, а перекриватись за рахунок експорту, робитимуть такі схеми, щоб не платити цей податок. Звісно, ці схеми зможуть існувати лише тоді, коли хтось їх дозволятиме".

"Якщо Нацбанку конче потрібно, щоб в Україні менше витрачали валюту, то це не той шлях. Ми зараз перебуваємо на штучному диханні за допомогою наших союзників і партнерів, вони нам надають валюту. Якщо її не вистачає, ми маємо просити більше, а не тиснути на власну економіку і громадян", ― вважає експерт.

Про ситуацію на ринку обміну валют після заборони висвітлювати курс на табло

"Є можливість на спеціалізованих або інформаційних сайтах бачити "середню температуру по лікарні" щодо курсу валют, а далі можна вийти на вулицю і просто запитувати в обмінниках. Проблема, на мій погляд, полягає в тому, що намагаються лікувати лупу за рахунок гільйотини. Коли почалась війна, припинилося повітряне сполучення. А раніше, коли був дефіцит валютної готівки, її возили літаками з одного з найближчих банківських центрів світу, здебільшого з Франкфурта, це було дуже швидко. Зараз цей імпорт припинився, Бориспіль зачинено. Замість того, щоб імпортувати велику кількість готівкової валюти і підкріплювати банки ― а Нацбанк робив це під час криз 2008 і 2014 років ― він почав запроваджувати якісь заборони".

Фото: Укрінформ

Чи буде новий транш від МВФ та як почувається валютний ринок України

Новини по темі