Навіщо РФ змінила морську доктрину ― пояснює Олександр Хара

Навіщо РФ змінила морську доктрину ― пояснює Олександр Хара

У Росії змінено морську доктрину. Попередня була затверджена у 2015 році, після анексії українського Криму. Навіщо Путін змінив морську доктрину зараз, після п’яти місяців повномасштабного вторгнення в Україну? Чим це може загрожувати нам і нашим сусідам-партнерам по Чорноморському регіону? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментував Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій.

0:00 0:00
10
1x

Чому було вирішено оновити морську доктрину

"Це надзвичайно цікавий документ. На відміну від версії 2015 року, він відображає геополітичні та інші зміни, заявляє глобальні цілі в реалізації морської політики та стратегічне планування щодо бачення світу з боку РФ. Якщо пригадуєте, Радянський Союз як імперія зла розвалився з кількох причин. По-перше, він "вперся" в Афганістан ― фінансово-економічна система була нездатна вести цю війну. По-друге, він намагався воювати зі Сполученими Штатами й НАТО у сфері безпеки, була гонитва озброєнь. Це доконало Радянський Союз.

У новій доктрині заявлена головна мета ― мілітаризація. Перший момент ― арктичний простір, це побудова шляху, який поєднував би різні країни під геополітичним впливом РФ, на зразок китайського "Шовкового шляху". Другий момент ― Чорне й Азовське моря, там згадано зазіхання НАТО на незахищену Росію... Безперечно, є Балтійський регіон, який росіяни стратегічно програли через війну в Україні. Маю на увазі вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, внаслідок чого Балтійське море фактично перетворюється на "натівське озеро", що кардинально погіршує геостратегічну ситуацію для Росії. Наступний момент ― РФ хоче розширюватись у Середземному морі та Тихому океані. Але найголовніше ― вони хочуть мілітаризуватися, подолати технічну відсталість у будуванні кораблів, зокрема авіаносців. Хотілося б, щоб вони витратили туди всі свої нафтодолари, які ще залишилися.

Росія прагне здійснювати спостережну діяльність, особливо в Арктиці. Вони будують там військові бази, а також створюють єдину систему моніторингу підводного простору, оскільки північні моря є стратегічно важливими з огляду на те, що там чергують їхні атомні підводні човни зі стратегічною зброєю. Проте усі ці речі ― мегаломанія. Навіть якщо б не було війни з Україною, усіх тих санкцій і технологічних обмежень, то Росія не могла б реалізувати навіть дещицю того, що записано в цій доктрині.

У документі сказано, що вони хочуть інтегрувати Крим, використовувати надра і ресурси Азовського моря та території навколо Криму, яку вважають своєю, наприклад, "вишки Бойка". Думаю, недарма вони зазіхали на острів Зміїний, адже навколо нього є великі поклади ресурсів, плюс є важливою його стратегічна локація. Також цікавим видається зазіхання на 200-мильну зону в Арктиці, щоб монопольно використовувати арктичні ресурси. Це ресурси майбутнього, їх набагато більше, ніж на території РФ. Йдеться про нафту, газ, рідкоземельні метали. Тобто відбувається зазіхання на те, що не належить Росії, та намагання побудувати суверенну автономну науку, технології подвійного призначення ― мирні та воєнні".

На думку експерта, в оновленій доктрині Росія йде слідами Радянського Союзу ― піднімає певні амбіції та завдання, які насправді потягнути неспроможна.

Про слабкі сторони Росії, які показала доктрина

"У представленій стратегії є тріада ― цілі, методи, ресурси. Якщо ці три частини "не одружити", то справжньої стратегічної мети досягнути неможливо. Власне, у цьому документі, якщо читати його з розумінням, РФ показала свої слабкі сторони ― і технологічну відсталість, і транспортно-логістичну незв’язаність російських територій, і залежність від Заходу як споживача російських енергоресурсів. Нещодавно професори Єльського університету оприлюднили доповідь про те, наскільки боляче Росії від запроваджених санкцій. Ми ж чуємо, як РФ каже: дивіться, у нас рубль стабільний, ми переорієнтуємо на азійські ринки наші ресурси тощо. Усе це маячня. Уявіть собі, 10 % газу вони конвертують ― роблять скрапленим і вивозять танкерами. Решта 90 % ― це газогони, спрямовані на Європу. З часів Радянського Союзу вони не спромоглися побудувати потужні насоси, які викачують нафту і газ. У них немає технологій та обладнання, щоб видобувати ресурси з глибин і потім під великим тиском по трубах передавати на Захід. Ця технологічна обмеженість залишилась, не кажучи вже про комунікаційні, навігаційні та інші речі. Збанкрутіло єдине підприємство, яке створювало чипи, хоча вони десятирічної давнини. А Захід запровадив ембарго на такі продукти, до того ж місяць тому Тайвань, який виробляє 64 % усіх світових чипів, також приєднався до цієї обмежувальної політики. Коли кажуть, що в російських ракетах чипи з пральних машин ― це не жарт. Були підтвердження".

Що прописано в доктрині у контексті Чорного та Азовського морів

"Нагадаю, восени 2003 року ми були на межі війни з РФ, йдеться про Тузлу, коли Росія забажала контролювати Керченську протоку. На жаль, наша угода 2004 року про спільне використання Азовського моря фактично заборонила третім державам бути присутніми в Азовському морі, тому жодного корабля НАТО там і не було. Що збирається там робити РФ ― вдосконалення угрупування військ Чорноморського флоту, розвиток інфраструктури в Криму та Краснодарському краї, а також використання біоресурсів. Зараз вони вважають Азовське море повністю своїм. Щодо Криму ― вони готові застосовувати зброю проти держав, які не вважають Крим частиною Російської Федерації. Але півострів став тим горішком, який втягнув Росію в Україну, РФ втратила важелі м’якого впливу, і зараз їм треба буде витрачати дедалі більше ресурсів, щоб мілітаризуватися й захищатися".

"До речі, Путін підписав цей документ на тлі того, що в Севастополі не відбулося традиційного параду. До того ж ми втопили гордість РФ ― крейсер "Москву" і десяток інших кораблів. Що ж це за морська держава з глобальними інтересами, яка зазнає такої поразки від, по суті, неморської держави?" ― завершив свій коментар Олександр Хара.

Фото: armyinform.com.ua