war

Як воєнні злочини руйнують культурну спадщину України ― коментує Катерина Чуєва

4.07.2022 р., 13:00

Росіяни здійснили 407 воєнних злочинів проти культурної спадщини України. Міністерство культури продовжує фіксувати ці злочини. В яких регіонах культурні пам’ятки постраждали найбільше, чи є змога їх відновити та чи вдалося вже оцінити збитки? В ефірі Українського радіо про це розповіла Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції.

З якою метою російська армія руйнує українську культурну спадщину

"Це дуже прямолінійна мета. Немає української спадщини ― немає української пам’яті, немає української ідентичності. Коли пам’ять народу зникає, то наслідки дуже сумні для подальшого існування цього народу. Те, що ми спостерігаємо, безперечно підтверджує мету ворога знищити Україну".

Про фіксацію зруйнованих об’єктів

"У нас є кілька категорій об’єктів, за якими ми спостерігаємо. Це безпосередньо об’єкти культурної спадщини, які юридично можуть і не мати статусу пам’яток, але вони є цінними історичними будівлями, наприклад. Це власне пам’ятки, тобто об’єкти, які мають цей статус. Також це різноманітні заклади культури, освітні інституції, наприклад, музичні чи мистецькі школи, будинки культури, будівлі університетів. Найстарішими є пам’ятки археології, і це велика проблема. Оскільки під час бойових дій пам’ятки археології страждають дуже сильно не лише через обстріли та бомбардування, а й через те, що війська окопуються, облаштовують позиції. Археологічний шар може бути просто знищений, тож пам’ятка страждає. На жаль, цей тип руйнувань ми поки що не бачимо, адже він відбувається безпосередньо на лінії фронту, в гарячих точках, тож проводити обстеження таких об’єктів майже неможливо. Зараз ми фіксуємо та розміщуємо на сайті Міністерства культури те, що можна легко ідентифікувати ― це пам’ятки архітектури, історична забудова міст, різні заклади. Пам’ятки археології сюди мало входять, ми лише починаємо моніторинг та обстеження таких пам’яток на деокупованих територіях. З архітектурних пам’яток однією з найстаріших є будівля музею Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині. Це будівля ХVІІІ століття, в якій філософ провів останні роки свого життя і там неподалік похований. Російська ракета зруйнувала будинок значною мірою, але, на щастя, його можна відновити. Якщо говорити про перспективи відновлення, то частина цих будівель навіть зі складними ушкодженнями надаються до реставрації. Але цьому буде передувати велика робота з обстеження та фіксації міри цих пошкоджень, потім буде розроблено проєкт реставрації. Тобто це багаторівневий комплексний процес".

Про кількість зафіксованих злочинів

"407 ― це ті об’єкти, які вдалося задокументувати і перевірити. Насправді ми маємо більше інформації, вона поступово надходить із різних територій. Сюди входять також освітні заклади, будинки культури, які не є пам’ятками. Але не входять зруйновані пам’ятки археології та ті, які ми зараз не можемо перевірити. Реальна цифра набагато більша, але наскільки ― поки що важко сказати".

Чи є план евакуації культурних цінностей із гарячих точок

"На жаль, не можу коментувати це у прямому ефірі й у відкритих джерелах, тому що питання евакуації це питання безпеки людей та цінностей. Можу лише сказати, що ці процеси тривають. Там, де евакуацію можна зробити з огляду на безпекові аспекти, це зробили або зараз роблять. Ми дуже вдячні усім колегам на місцях, які допомагали і продовжують допомагати в цих питаннях. Міністерство культури як орган влади може координувати деякі речі, але безпосередні процеси залучають багато людей із різних відомств".

"Вторгнення почалося з ударів одразу по багатьох містах України та ключових точках, і це дуже вплинуло на процеси евакуації, які можна було організувати у перші дні й тижні. Якщо говорити про превентивні заходи, то варто пам’ятати, що всі ми діємо у рамках певного законодавства. Ми мали справу з протоколами, які довелося дуже сильно переосмислити у процесі. Тому що жодна країна не може бути готова до такого масштабного вторгнення, коли удари відбуваються одразу по ключових містах та об’єктах. Ніхто з нас в Україні з такими масштабами воєнних дій ніколи не стикався. За час від 24 лютого нам вдалося убезпечити значну частину цінностей, але, на жаль чи на щастя, Україна дуже багата країна з точки зору культурних цінностей. І просто перемістити частину країни в інше місце ― це дуже складно і навіть неможливо. Тому деякі речі залишились у регіонах під окупацією або опинились на лінії фронту. Те, що звичайні люди долучаються, щоб рятувати культурні цінності, це світове явище, такі випадки бували в історії інших країн та інших суспільств. Коли люди включаються у процеси порятунку, це означає, що для суспільства культурні предмети як носії історичної пам’яті мають значення. Війна унаочнила для нас деякі важливі процеси, і суспільна цінність почала проявлятися зовсім інакше, зокрема у діях людей. А після перемоги нам буде про що поговорити і багато чого доведеться зробити, щоб надалі максимально убезпечити наші культурні цінності від таких загроз".

Про вкрадені та вивезені цінності

"Частина предметів державного музейного фонду була переміщена з музеїв Мелітополя, Маріуполя на інші території, ймовірно, у Донецьк. Окупаційна влада планує впроваджувати свої підходи і порядки в управлінні культурними об’єктами. Ми сподіваємося, що ці предмети були розграбовані не з метою продажу і що вони принаймні вціліють. Тобто будуть переміщені в інші музейні інституції. Чи усвідомлювали росіяни цінність предметів ― так, немає підстав стверджувати, що не усвідомлювали. Тому що візити до українських музеїв на окупованих територіях були планомірними, ми бачили це у відкритих джерелах, бачили також інтерв’ю очільників деяких музеїв. Отже, це свідома політика і не нова історія для України, оскільки така практика існувала протягом усього ХХ століття. Якщо згадаємо 1917 рік і далі, то побачимо усі ці масові вивезення цінностей, коштовних металів з українських храмів до Росії. Зараз ці предмети можна побачити в російських музеях".

Нагадаємо, нещодавно Український культурний фонд презентував інтерактивну "Мапу культурних втрат". За посиланням туди можна додавати інформацію, яка буде перевірена фахівцями. Це допоможе фіксувати і документувати втрати культурної спадщини, а згодом повертати їх до України.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики

Як воєнні злочини руйнують культурну спадщину України ― коментує Катерина Чуєва

Новини по темі