war

Чи треба платити борг за об’єкт, знищений війною ― пояснює Данило Гетманцев

6.06.2022 р., 17:01

Народні обранці готують законопроєкт про списання заборгованості зі споживчих кредитів на придбання рухомого та нерухомого майна, яке було знищено під час воєнних дій. Крім того, колекторам і банкам хочуть заборонити стягувати прострочені борги з українських захисників. В ефірі Українського радіо деталі роз’яснив Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".

Як списання заборгованості впливає на ліквідність банків та їхній капітал

"Текст законопроєкту ще готується, але саму концепцію вже погоджено з Нацбанком і Кабінетом міністрів. Ви наголосили на найбільш проблемному аспекті цього законопроєкту, оскільки держава не може вирішувати проблеми одних громадян за рахунок інших громадян. Маю на увазі проблеми позичальників за рахунок банків і забудовників ― тих, кому ці позичальники винні гроші. Тобто ці кредити є приватними, а не державними. Тож, безперечно, тут не обійдеться без фінансової участі держави, яка повинна буде компенсувати вартість втраченого майна, вартість списаних кредитів тим установам, які є кредиторами за укладеними угодами. Сам механізм цього відшкодування ми зараз обговорюємо, думаю, до кінця тижня буде остаточний текст, який зареєструємо в Раді. Я хочу звернутися до тих людей, які втратили житло й автівки, щоб вони не хвилювались. Держава і президент пам’ятають про ці проблеми і не залишать людей сам на сам з виплатою кредитів, які сьогодні вже не забезпечені майном через його руйнування під час воєнних дій. Окрему увагу хочу приділити тому, що, за нашим концептом, відшкодовуватися або списуватися будуть кредити лише добросовісним позичальникам, тобто тим, хто обслуговував ці кредити до початку війни і не мав заборгованості".

Коментуючи масштаби збитків, пан Гетманцев зазначив: "Будь-яка озвучена зараз цифра не є остаточною. Триває обрахунок у межах робочої групи в Нацраді з відновлення України. Ми цю суму будемо знати, безперечно. Людина, що звертається з відповідною заявою, повинна довести, по-перше, своє право власності на цей об’єкт, а по-друге, факт його руйнування".

Про різні механізми списання заборгованості

"Якщо майно перебувало у власності людини і кредит було вже виплачено ― це одна програма. Будемо відверті, у бюджеті поки немає коштів, аби сьогодні людям видавати квартири, це буде здійснено згодом. Якщо йдеться про врегулювання кредитних відносин, то люди, які мають кредит, змушені, відповідно до чинного нині закону, продовжувати його погашати. Ситуація абсолютно безглузда і несправедлива, коли в Маріуполі не з вини людини було зруйновано її будинок, людина в чому була переїхала десь у західну область і повинна продовжувати сплачувати кредит за вже неіснуючий будинок…".

Про заборону стягнення прострочених боргів з українських захисників

"Інший наш законопроєкт №7414 покликаний встановити заборону для колекторів та банків щодо примусового стягнення простроченої заборгованості з кредитів військовослужбовців, осіб, прирівняних до військовослужбовців, та членів їхніх сімей, якщо така особа подала відповідну заяву в будь-якій формі своєму кредиторові, де зазначила, що не хоче, аби на період воєнного часу здійснювалися стягнення. Ніщо не повинно відволікати бійців від основного завдання ― захисту держави. Взагалі, до питань сплати боргів повернемося після завершення воєнного стану".

Фото: frankivchany.if.ua

Чи треба платити борг за об’єкт, знищений війною ― пояснює Данило Гетманцев

Новини по темі