Як вберегти дітей та хто відповідальний у разі загрози: коментар експертки

Як вберегти дітей та хто відповідальний у разі загрози: коментар експертки

Влучання під час обстрілу російського снаряду у стіну дитячого садка на Луганщині загострило питання дитячої безпеки. Як захистити дітей і що має робити держава, а що батьки розповіла в ефірі Українського радіо членкиня правління Громадської спілки "Української мережі за права дитини", виконавча директорка Української фундації Громадського здоров’я Галина Скіпальська.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про обстріл дитсадка у Станиці Луганській

Це був не один постріл. У нас є співробітники, які працюють на територіях, близьких до конфліктної лінії Донецької та Луганської областях. Ми знаємо, що таких було щонайменше 40 пострілів. Влучили не лише у дитячий садочок, а й у школу сусіднього міста неподалік.

Було чимало репортажів щодо вчорашніх обстрілів і щодо садочка в Станиці-Луганській, куди потрапив снаряд. Є запитання, як відбувалася евакуація. Невідомо, чи було там бомбосховище, куди завели дітей. Швидше всього інструктажу в цьому дитячому садочку не було. Викладачі ймовірно не знали, як дійти до цього бомбосховища: хто бере дитину за руку, куди веде, що говорить. Такі інструктажі мають бути в Донецькій та Луганській областях, і в інших регіонах.

Психологи і психотерапевти стверджують: надважливо, щоб у людини був певний план і стратегія дій у разі будь-якого лиха. Треба розуміти, що в нас спрацьовує досвід попередніх років, який можливо транслювався нашими батьками і бабусями, що про травматичне краще не говорити. Але ті люди, які мають план дій і приймають бодай невеликі кроки для своєї безпеки, за різними дослідженнями, мають рідше посттравматичний стресовий розлад.

Про безпеку дітей у разі НС

Відповідальність за те, чи проінформовані діти, чи їм надана допомога, чи потрібна евакуація — це відповідальність різних структур.

Якщо ці діти перебувають вдома, то це відповідальність батьків. Батьки самі вирішують, чи говоритимуть вони з дитиною, якщо щось трапляється.

Якщо це діти, які перебувають в освітньому закладі, то це відповідальність школи і місцевої влади. Якщо це діти в інтернатному закладі, то це відповідальність держави.

Про досвід інших країн

Що ми можемо запозичити в Ізраїлі, так це готовність завжди діяти.  Потрібно постійно бути готовим. Щонайменше треба мати укриття, системи оповіщення, знати, як діяти у громадах без електрики, зв’язку та опалення. Цей план має бути розроблений місцевою громадою.

Також вчителі, керівники освітніх закладів, соціальні працівники мають знати, як надати першу медичну та психологічну допомогу дитині і дорослому. Має бути алгоритм дій. Недостатньо просто спустити це листом, це мають бути інструктажі і тренінги.

Про облаштування бомбосховищ

Чимало світлин у мережі є зараз про захаращеність бомбосховищ, що там купа сміття і вони необлаштовані. Звертаюся до жителів громади, дивіться, де є такі сховища, в якому вони стані і бийте тривогу, бо це ваша безпека.

Як говорити з дітьми про небезпеку?

Поширювався останнім часом посібник української психологині Світлани Ройз про те, як говорити з дітьми в час тривоги. Я перечитала його і можу сказати, що це чудовий посібник. Написано простою мовою, з хорошими меседжами, чітко і зрозуміло, як батьки можуть і мають переговорити з дитиною. Ми всім нашим працівникам і фахівцям, які працюють на сході надіслали цей посібник з великим проханням і самим підчитати і поширювати його. Якщо є можливість знайдіть його у мережі. Він буде корисним усім і також для фахівців, які працюють з дітьми.

Про мобільні бригади на Донбасі

Також хочу сказати для людей, які живуть в Донецькій та Луганській областях, якщо якась ситуація стається, пам’ятайте, на Донбасі працюють мобільні бригади психосоціальної допомоги. Це команда фахівців із двох психологів та соціального працівника, які готові приїхати і надати допомогу. Вони можуть проконсультувати онлайн і в телефонному режимі. Вони підтримують людей, зв’язують із фахівцями. Це ініціатива ЮНІСЕФ. Контакти цих 14-ти бригад можна знайти, загугливши в мережі "мобільні бригади соціально-психологічної допомоги". У кожної бригади є по два-три телефони.

Фото: facebook.com/odalug