Кожним регіоном розроблені алгоритми дій у разі повного знищення енергетики, щоб уникнути повного відключення, – Ткаченко

Кожним регіоном розроблені алгоритми дій у разі повного знищення енергетики, щоб уникнути повного відключення, – Ткаченко

Цього року, попри обстріли і постійну загрозу, опалювальний сезон розпочався без суттєвих затримок, розповів в ефірі Українського Радіо заступник міністра розвитку громад і територій України Тимур Ткаченко. За його словами, підготовка до опалювального сезону пройшла за особливою схемою. В Україні створили додатковий захист енергетичної інфраструктури від можливих уражень, розподілену системи генерації тепла та електрогенерації, а також модифікували мережі для перепідключення джерел тепла за допомогою перемичок у разі позаштатних ситуацій. “Завдяки цим заходам система стала більш стійкою до навантажень та можливих пошкоджень, що забезпечує нам сьогодні стабільніше теплопостачання в умовах воєнного стану”, додав Ткаченко. Відтак станом на зараз основною загрозою для тепла в домівках українців є Російська Федерація, яка щодня намагається знищити нашу критичну інфраструктуру.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Укренерго

"Цього року опалення розпочалося без суттєвих затримок"

Пане Тимуре, днями премʼєр-міністр написав, що в усіх регіонах стартував опалювальний сезон. Винятком є Херсонщина, де ще зберігається відносно тепла погода. Станом на зараз, чи залишаються міста, містечка, де люди досі перебувають в очікуванні підключення опалення?

Підготовка до опалювального сезону почалася завчасно і всі ОВА мали змогу максимально підготуватися. Підключення залежало вже від температурного режиму, адже в деяких регіонах середньодобова температура була вищою, що дозволяло почекати з підключенням. Так, наприклад, Херсонська область була останньою, де подали тепло, і зараз в регіоні підключено вже 15 % котелень від загальної кількості.  

Цього року, попри загрози та обстріли, опалення розпочалося без суттєвих затримок, окрім тих, де дозволяла температура. Крім того, в деяких регіонах точково не підключені обʼєкти. Йдеться про, наприклад, заклади освіти у прифронтових регіонах, де наявне індивідуальне навчання, або інші обʼєкти, де це недоцільно через військові дії. 

А яка ситуація з підключенням опалення на територіях, максимально наближених до фронту?

Там головна ситуація, яка склалася, — це максимально захистити інфраструктуру, тому з цим в нас станом на 8 годину сьогоднішнього ранку було так: Донецька область – 78 %, Запорізька – 84 %, Харківська – 95 %, Чернігівська та Миколаївська – 100 %, Сумська — 99 %, Одеська — 85 %. Херсонська — 15 %, але технічно ми готові. 

Паспорти енергетичної незалежності дозволять бачити енергетичний баланс кожної області

Олексій Брехт, тимчасово виконуючий обовʼязки голови правління "Укренерго", під час Київського міжнародного економічного форуму сказав, що до кінця року кожен регіон України має затвердити і презентувати Паспорт енергетичної незалежності. Кожна область має бути забезпечена своїми енергоджерелами, половина з яких — відновлювальні. 

Розкажіть, будь ласка, що це за Паспорт енергетичної незалежності, які регіони вже його мають?

За дорученням Офісу Президента, ми спільно з Міністерством енергетики розробляємо План внутрішньої спроможності та стійкості енергетичного сектору України до 2025 року. 

Одним із ключових елементів Плану є підготовка та затвердження Паспортів енергетичної незалежності для кожного регіону. Це дозволить бачити енергетичний баланс кожної області — частини споживання електричної та теплової енергії, а також спланувати підвищення енергонезалежності та стійкості громад. Ця робота дуже полегшить нам співпрацю з міжнародними партнерами, які можуть допомогти в задоволенні потреб регіонів.

Пан Брехт казав, що 50 % цього ідеального енергетичного міксу має бути вироблено за рахунок відновлювальних джерел енергії, близько 20-25 % — це пікові гарантовані потужності, і ще близько 10-15 % — це установки зберігання енергії. Чи могли б ви пояснити, що це означає?

Я тут повністю погоджуюся з паном Брехтом. Питання балансу має бути витримано само в такому обʼємі. Дуже важливо розуміти, що в нас мають бути альтернативні варіанти, а як ми будемо їх використовувати — це робота, яка буде проведена після того, як будуть затверджені Паспорти. 

Система стала більш стійкою до навантажень та можливих пошкоджень

Пане Тимуре, що до великої війни ми мали значні проблеми зі зношеними тепломережами. Це стосувалося не тільки великих населених пунктів, але й Києва. Перед підключенням опалення їх намагалися ремонтувати, замінювати. Цьогоріч підготовка до опалювального сезону відбулася за загальною схемою, чи все ж були відмінності?

Цього року підготовка до опалювального сезону пройшла за особливою схемою, затвердженою Кабміном. В умовах воєнного стану підхід змінився з декількох причин. По-перше, додатковий захист енергетичної інфраструктури від можливих уражень, створення розподіленої системи генерації тепла та електрогенерації, а також модифікація мереж для перепідключення джерел тепла за допомогою перемичок у разі позаштатних ситуацій. Завдяки цим заходам система стала більш стійкою до навантажень та можливих пошкоджень, що забезпечує нам сьогодні стабільніше теплопостачання в умовах воєнного стану.

"Чим більше в нас буде розгалужень, тим більше шансів зберегти тепло у будинках людей"

Росіяни не припиняють обстрілювати, зокрема, й тилові українські міста. Вірогідність ураження тепломереж залишається вкрай високою. Яким чином готуються наші комунальники до кризових сценаріїв подій? Як ви оцінюєте цю підготовку? 

Детально розповісти щось я не можу, але можу сказати, що кожною громадою, кожним регіоном розроблені конкретні алгоритми дій у разі повного знищення енергетики або надзвичайних ситуацій для того, щоб уникнути повного відключення. Йдеться про розосередження обʼєктів теплової електричної генерації завдяки модульним котельням та обʼєктам розподіленої генерації. Чим більше в нас буде розгалужень, тим більше шансів зберегти тепло у будинках людей. 

Тобто є конкретні плани на випадок масового пошкодження тепло- та енергомереж на загальнодержавному та регіональному рівнях?

Так. Відповідно до чинного законодавства такі плани мають створюватися на місцях для кожного населеного пункту. 

"Станом на зараз ситуація контрольована"

Показники дефіциту електроенергії будуть залежати від погоди, попиту і ці чинники залишатимуться актуальними навіть, якщо не буде обстрілів. МВФ прогнозує, що піковий дефіцит електроенергії в Україні цієї зими може сягнути 3-4 ГВт. Наскільки ви поділяєте такі очікування?

Це більше питання до Міненергетики. Зі свого боку лише скажу, що ми зробимо все можливе для того, щоб наша система була захищеною та більш децентралізованою. Від цього в підсумку й буде залежати питання, про яке ви говорите. 

"Наша основна загроза – це РФ, яка щодня намагається знищити наших людей і критичну інфраструктуру"

Навантаження на нашу енергосистему залежатимуть і від різних температур. -1-15 — це одні виклики, а 0-5 – інші. Чи прораховувалися різні сценарії, скільки ми потребуємо того чи іншого ресурсу й чи зможуть з таким навантаженням впоратися наявні мережі?

Звісно, всі ці розрахунки є для різних сценаріїв. Можу гарантувати, що ми зробимо все можливе для того, щоб ситуацій позаштатних було якомога менше. Але, звісно, дуже багато буде залежати від того, наскільки сильно буде пошкоджена наша інфраструктура. Станом на зараз ситуація контрольована, але, звісно, кожного дня росіяни намагаються знищити нашу інфраструктуру, тому дуже важко щось прогнозувати. 

Пане Тимуре, отже, в цьому опалювальному сезоні, як і в попередні, ключовим викликом залишається загроза РФ?

На мою думку, так. Думаю, що наша основна загроза – це РФ, яка щодня намагається знищити наших людей і критичну інфраструктуру.