Чи здатні Україна та Польща похитнути монопольне становище "Газпрому"? Пояснює експерт

Чи здатні Україна та Польща похитнути монопольне становище "Газпрому"? Пояснює експерт

З відкриттям Північного Потоку-2 в України та Польщі з’являються нові можливості, твердять деякі експерти. Наприклад, гендиректор компанії ГТС України Сергій Макогон заявив, що в України та Польщі існує декілька варіантів використання газо-транспортних систем обох країн, щоб завадити Газпрому диктувати свої умови на ринку Європи. Зокрема, розглядається варіант купівлі Польщею скрапленого газу через власний термінал Свіноуйсьце на березі Балтики і подальше постачання в українські сховища, звідки від потім піде до Європи. У який спосіб це може статися, в ефірі Українського радіо відповідав експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Чому зараз почали говорити про якісь "нові" можливості України і Польщі? Завдяки чому вони з'явилися?

Не розумію. Напевно, хтось намагається відпрацьовувати ті зарплати, які він отримує як радник, когось із українських високопосадовців.

Що Ви можете сказати з приводу схеми, яку озвучив гендиректор Українські ГТС Сергій Макогон?

Потужність такого терміналу в Свіноуйсьце становить 5 мільярдів кубометрів газу на рік, якщо його перераховувати на вигляд споживаного газу. Всі ці 5 мільярдів Польща споживає самостійно і нікому його не транспортує. Зараз розглядаються можливості збільшення обсягів газу, який може приймати цей термінал, тобто йдеться про модернізацію цього терміналу. Він буде приймати десь після 2023 року близько 7,4 мільярди кубометрів на рік.   Теоретично, можна припустити, що Польща зможе до того часу якимось чином "закрити діру" в 10  мільярдів дефіциту газу. Але тоді виникає питання – в який спосіб цей газ потрапить в Україну? Задля цього потрібно побудувати інтерконектор “Україна-Польща”, який буде визнано "Нафтогазом України" збитковим проектом. Тому ніхто його будувати не збирається, оскільки заповнити його газом впродовж усього року не вдасться. Тому – я не знаю про що каже пан Макогон, можливо, в нього є якась інша інформація.

Інтерконектор Україна-Польща – інженерна споруда, яка дає технічну можливість переправляти газ з однієї країни в іншу. З цього приводу різні версії: одні кажуть, що треба щось добудовувати на території Польщі, ви кажете – на території України. Де насправді "технічна заминка" і чому вона існує?

Україні таки потрібно добудувати ділянку трубопроводу. І для того, щоб це зробити, нам потрібно вкласти в це кошти. Але ще раз наголошую, неодноразово керівництво "Нафтогаз України" заявляло про те, що будівництво інтерконектора Україна-Польща є невигідним для української сторони, тому що затрати на будівництво цього конектору, а там потрібно багато будувати, і воно – не окупиться тому буде виключно збитковим. Відповідно "Нафтогаз" не має зайвих грошей, щоб його вкластися в наскільки збитковий проект. Досі не зрозуміло звідки візьметься газ для заповнення цієї труби.

Звідки теоретично може взятися цей газ? Йдеться, що газ може з’явитись з якихось північних газодобувних площ. Про які площі йдеться?

Якщо не йдеться про скраплений газ. Скраплений газ, це в основному – постачальний газ, який транспортують багато країн, у тому числі, і американський природній газ, видобутий з щільних пісковиків, які у нас називають "сланцями". Він дорожчий, зараз – десь на чверть чи третину, порівняно з трубопровідним газом. Але, мова йде не про той газ, що буде йти на термінал у Свіноуйсьце. Йдеться про той газ, що, може, піде з норвезьких родовищ, через трубопровід "Балтік-Пайп", який планували завершити в середині 2022-го року. Але зараз, коли там виникли проблеми з наданням дозволу Данією на добудову цього трубопроводу, то, скоріш за все, в середині 2022-го року цей трубопровід не запрацює. Теоретично, оскільки максимальна потужність цієї труби визначена в 10 мільярдів кубометрів на рік, то можна припустити, що частину цього обсягу, в якийсь спосіб потім зможе купувати і Україна. Але, трубопровід не побудовано, Україна не є учасником будівництва, а там є достатньо велика кількість країн, які претендують на той газ, який видобувається в Норвегії. Це і Норвегія, і Данія, і Польща, і – інші країни Європи, які вклались в будівництво цього газопроводу. І ще наголошую, якщо дивитися на енергетичну стратегію Польщі, то тільки в тому випадку, коли Польща відмовиться від постачання російського газу, тобто газопровід "Ямал-Європа" не працюватиме після 2023-го року, то тоді і створюється "діра" в газовому балансі Польщі в 10 мільярдів кубометрів газу на рік, яку не вдасться заповнити, якщо навіть весь газ, що буде видобуватися в Норвегії буде йти, продаватися безпосередньо на територію Польщі.

Польська державна нафтогазова компанія оголосила про підписання угоди з українсько-американською компанією, яка передбачає розвідувальні роботи на території України – йдеться про те, щоб наростити видобуток власного газу, українського, з можливістю його постачати в Європу? Наскільки це довга справа?

Постачати ще й в Європу – це на рівні фантастики. Це можна робити, якщо в Україні закрити повністю всі промислові підприємства, які використовують газ як сировину; перевести частину українських споживачів газу на якесь тверде паливо, на альтернативні джерела енергії – скоротити споживання Україною з 30-ти до 20-ти мільярдів кубометрів газу, - і тоді можна буде казати  про якісь можливі обсяги експорту газу. Йдеться лише про геолого-розвідувальні роботи, тим більше йдеться про одного з приватних учасників ринку природного газу в Україні, який не є одним з провідних газодобувних компаній України. Враховуючи що між геологорозвідувальними роботами та експлуатацією добутку проходить від 5 до 7 років, а то і 10 , то це, скоріше, перспектива 2030 – 2035-х років. Не раніше. І це, якщо вони щось знайдуть, а можуть і нічого не знайти.

 Чи складно побудувати термінал для переробки скрапленого газу в Одесі? Скраплений газ, який ми палимо в автомобілях і скраплений газ природній, то – два різних гази?

Скраплений газ природній, це – метан, який у нас в плитах на кухні. А скраплений газ автомобільний, це – пропан-бутан, це – газ, який використовується в газобалонному обладнанні, який є зараз конкурентом бензину.

От зараз, про метан, який і в "Північному потоці" і інших газогонах…

І у нас на кухні. Якщо говорити про термінал, особливо про плавучий термінал з приймання скрапленого природного газу,  то його можна збудувати. Вартість близько 2-х мільярдів доларів, це – якщо йдеться про всю систему – сам термінал і система підвідних трубопроводів, які забезпечуватимуть інтеграцію цього комплексу з ГТС України. Але, знову виникає питання – звідки візьметься в Чорному морі скраплений природній газ? Єдине, поки що, джерело, це – Туреччина, лише через турецькі протоки Босфор і Дарданелли можуть йти танкери зі скрапленим природним газом. Але Туреччина навідріз відмовляється пропускати газовози через власні протоки, оскільки не хоче мати навіть мінімальну ймовірність вибуху такого газовозу, коли він буде проходити повз старий Стамбул. Тому, це необхідно відкласти до реалізації проекту пана Ердогана з будівництва паралельного каналу, крізь який можуть безпечно проходити для мешканців Стамбулу танкери та інші судна, якщо вони становлять потенційну небезпеку.

Фото: УНІАН