Фотоколаж із відкритих джерел
"Нафтові компанії РФ заробляють до 6 млрд євро щорічно на нафті, яка транзитується через Україну"
Пане Володимире, давайте поговоримо про транзит Україною російської нафти. Цей процес триває: які його обсяги, масштаби? Сергій Макогон, гендиректор ТОВ "Оператор ГТС України" в 2019-2022 роках, в ефірі Українського Радіо зазначав, що на третій рік повномасштабної війни Україна і надалі транзитує близько 14 млн тонн російської нафти до країн Східної Європи. Чи така цифра, на вашу думку, відповідає дійсності?
Десь така цифра транзиту, можливо, трішки менша. Якщо уточняти, то десь 12-13 млн тонн. Зараз, під час війни, статистика не публікується, але відповідно до різних матеріалів, які публікуються в закордонній пресі, це відповідає дійсності. Україна впродовж майже трьох років широкомасштабної війни продовжує нафтопроводом "Дружба" надавати послуги для російських нафтових компаній, які заробляють на цих послугах і продають нафту в Словаччину, Угорщину і Чехію на суму до 6 млрд євро щорічно. Значна частина цих коштів йде на військовий бюджет, тому тут не дуже зрозуміла позиція нашого уряду з цього приводу. Проте це факт, який не підлягає сумнівам.
Є два контракти, за якими Україна транспортує російську нафту
Поясніть, будь ласка, чому це відбувається? Ми зобовʼязані робити це якимось контрактом? Чи є варіанти зупинити цей транзит?
Чому так відбувається? Тому що ставляться галузеві пріоритети на рівні окремої компанії, підприємства. Їхні фінансові результати ставляться вище за загальнонаціональні інтереси. Під час широкомасштабної війни у вищого політичного керівництва країни, мабуть, не дійшли руки до того, щоб детально розібратися в цій проблемі.
У нас зараз існує два контракти, за якими ми транспортуємо російську нафту. Перший контракт укладений між компанією "Укртранснафта" і російською нафтопровідною компанією "Транснефть". Це контракт на транзит нафти. Зі свого боку, компанія "Транснефть" укладає контракт з усіма російськими нафтовидобувними компаніями, які продають свою нафту за кордоном. Другий контракт же виник нещодавно, влітку цього року, між компанією "Укртранснафта" і компанією "Лукойл". Угорці, якщо пригадуєте, підняли скандал, що в нас було рішення РНБО щодо того, щоб не качати нафту "Лукойла".
"Качати російську нафту і наповнювати російський військовий бюджет — це аморальна позиція"
Так, у червні 2024 року була спроба України запровадити санкції на транзит нафти російського "Лукойла", але фактично це ні до чого не призвело. Угорці почали купувати російську нафту на кордоні України і Білорусі і далі вона транспортувалась як угорська.
Так, ви вірно кажете. Тож ці два контракти існують. Вони є, як на мене, абсолютно абсурдні, тому що під час війни наповнювати бюджет агресора — це абсурд. Це відбувається в той же час, коли наші партнери застосовують потужні санкції відносно російського нафтогазового комплексу. Зараз є чергова хвиля цих санкцій, яка застосовується адміністрацією Байдена і відносно так званого танкерного флоту, і відносно компаній та фінансових структур, які обслуговують цей транспорт нафти. Також санкції стосуються і китайських та індійських підприємств, які контролюють термінали в своїх країнах, щоб вони не приймали російські танкери, якщо вони не мають відповідних сертифікатів та страхових полісів. В цей же час ми продовжуємо транспортувати нафту і це, як на мене, аморальна позиція. Ми не можемо вимагати у наших партнерів збільшення санкцій, зокрема, і проти російської нафти, коли самі цю нафту допомагаємо транспортувати своїми руками. Причому на транспортування нафти витрачається величезна кількість електричної енергії, тому що працюють насоси, без яких неможливо перекачувати нафту. І цю величезну кількість електроенергії, яку можна співставити із забезпеченням міста районного рівня, ми мусимо відбирати в наших споживачів в умовах дефіциту електроенергії, надавати її нашій компанії "Укртранснафта", щоб вона забезпечувала транзит російської нафти, з якої російський військовий бюджет отримує кошти на війну з Україною. Чи ж це не абсурд?
В цій ситуації мене не влаштовує нещодавнє пояснення, що "ми не можемо припинити транзит, тому що це порушує наші європейські зобов'язання про асоціацію з ЄС". Але в цих зобов'язаннях ніде не сказано, що Україна має перекачувати нафту в умовах війни та знищення нашої енергетичної інфраструктури. В будь-якому контракті також є таке поняття, як обставини непереборної сили або форс-мажор. Війна — прямий стовідсотковий форс-мажор. Й загалом в міжнародному праві немає такого принципу, щоб країна – жертва агресії – допомагала заробляти агресору для знищення самих себе.
.jpg)
Фото: Фейсбук-сторінка Володимира Омельченка
Тому мені здається, що тут треба скоригувати і уряду дещо ретельніше вивчити питання міжнародного права та угод з ЄС. Причому, припинення транзиту російської нафти пішло б у тренді, в якому йдуть наші партнери, які застосовують потужні санкції. Бо в такій ситуації качати російську нафту і наповнювати російський військовий бюджет — це аморальна позиція.
"Якщо ми зараз припинимо транзит російської нафти, це прискорить українську євроінтеграцію"
Я розумію, що є "лякалки" від Фіцо та Орбана (прем'єр-міністри Словаччини та Угорщини – ред.), що якщо ми припинимо транзит російської нафти і не відновимо транзит газу, то вони нам перекриють шлях до євроінтеграції. Але ми знаємо, що й коли ми транзитувати газ і нафту впродовж всіх трьох років війни, то вони жодним словом чи діями не підтримували Україну, а весь час ставили барʼєри перед допомогою Україні та євроінтеграційних процесах, звинувачували Україну в чомусь. Те, що ми качали їм нафту, не допомогло Україні. Навпаки, качаючи нафту і газ антиукраїнським та антиєвропейським урядам в Словаччині та Угорщині, ми допомагали їм зберегтися і зміцнитися на своїх посадах ще більше посилювати свою антиєвропейську та антиукраїнську позицію. Й тепер, коли припинився транзит російського газу, вони забігали — до Путіна, до Брюсселя, бо злякалися, адже без доходів, які вони отримують від закупівлі російських енергоносіїв, ці уряди не втримаються при владі. Якщо ми зараз припинимо транзит російської нафти, це прискорить процес зміни урядів в Словаччині та Угорщині і на нових парламентських виборах переможуть вже проєвропейські сили, які будуть набагато більш прихильні до України. Тому припинення транзиту російських нафти і газу до країн, які живлять свою антиукраїнську позицію за рахунок енергетичних ресурсів Росії, не тільки не зупинить українську євроінтеграцію, а навпаки прискорить її, бо прибере барʼєр до євроінтеграції у вигляді Орбана і Фіцо.
Найкращий шлях — через РНБО
А наскільки реальним є зупинення цього транзиту? Чи дієвим є посилання на форс-мажорні обставини або на рішення РНБО України?
Вони на 100% дієві. Якщо Америка чи ЄС, інші країни запроваджують санкції на експорт російської нафти, то чому ж Україна, яка є найбільшою жертвою війни, не може запровадити такі санкції на транзит російської нафти? Думаю, це логічно і з правової точки зору правильно, тут немає суперечностей. На мій погляд, найкращий шлях — накласти відповідні санкції на російські компанії через РНБО й заборонити їм транзитувати нафту українською територією.
Має бути привʼязка транзиту нафти: наприклад, якщо росіяни проводять масований обстріл нашої енергетичної інфраструктури, ми відразу припиняємо транзит нафти. І попередити за 2-3 місяці Словаччину, Угорщину і Чехію, що ми припиняємо, наприклад, з 1 липня повністю транзит. Тоді ми можемо привʼязати транзит, у тому числі, до обстрілів, щоб рашисти знали, що, обстрілюючи нашу енергосистему, вони обстрілюють свою кишеню.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. УКРАЇНСЬКІ УРЯДОВЦІ, ПРЕДСТАВНИКИ КОМПАНІЇ “УКРТРАНСНАФТА”, ЧЛЕНИ РНБО ТАК САМО, ЯК І ДИРЕКТОР ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОГРАМ ЦЕНТРУ РАЗУМКОВА ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО, МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ТОГО ФАКТУ, ЩО УКРАЇНА ПРОДОВЖУЄ ТРАНЗИТУВАТИ РОСІЙСЬКУ НАФТУ
