Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Держава приділяє значну увагу соцзахисту громадян"
За даними Мінфіну, торік соціальні видатки держбюджету було профінансовано в повному обсязі на суму трохи більше 400 млрд грн. Скільки закладено на цей рік, чи збільшаться видатки на гарантовані соціальні зобов'язання і взагалі, що передбачено в соцполітиці держави на поточний рік?
Насправді, якщо говорити в абсолютних цифрах, то сума майже не збільшилася. Це говорить про те, що додаткових коштів не виділено. Але в період повномасштабної війни, це ще раз говорить про те, що держава приділяє значну увагу соціальному захисту наших громадян. Тобто завдяки нашим партнерам соціальна програма фінансується в повному обсязі. І можна критикувати уряд, але те, що ці майже 3 роки повномасштабного вторгнення українська держава, як і в попередні роки, у повному обсязі фінансує всі соціальні виплати і вчасно – це позитив. Бо все те, що заробляє український бюджет, платники податків – все йде на сектор безпеки і оборони. Там рекордні кошти закладені. А на другому місці – це соціальна сфера, яка ще раз підкреслюю, фінансується завдяки нашим міжнародним партнерам. Вони виділяють достатньо коштів і цього року також приблизно 40 мільярдів прямої допомоги в бюджет надійде від наших партнерів. Це насамперед Євросоюз, Сполучені Штати, Міжнародний валютний фонд. І буде більше коштів за рахунок прибутків від арештованих російських грошей. Це "Велика сімка" нам допомагає. Через те є надія, що і надалі все буде відбуватися вчасно.
Якщо говорити по програмах, то насправді дещо зменшилося фінансування програм підтримки постраждалих ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Це прикрий факт. На жаль, не вдалось переконати уряд. І уряд видав постанову, яка накладає верхню межу пенсійного забезпечення певних категорій. Туди потрапляють і Чорнобильські ліквідатори, особи першої групи. І зараз ми працюємо, сьогодні на засіданні уряду я ставив це питання прем'єру, і вони хочуть врегулювати це питання, бо там деякі категорії пенсіонерів за віком, які сьогодні служать, теж потрапляють під обмеження, а це неприпустимо.
Уряд підвищив верхню межу на протезування до 4 млн грн
Також додатково кошти виділені на Міністерство у справах ветеранів, щоб нарешті запровадити інститут помічників ветеранів. Також кошти додатково виділяються на протезування. І в цьому є певний позитив, бо до цього було обмеження на один протез – не більше 2-ох мільйонів. Але якщо ми говоримо про сучасні, високотехнологічні протези, то сума може сягати і 5-ти мільйонів. І уряд підвищив верхню межу до 4-х млн грн, в тому числі кошти можна буде нашим ветеранам отримувати і скеровувати за кордон. Через це є певні позитиви. Але вимагати більше коштів під час війни не зовсім легко. І в цьому плані ми розуміємо уряд, який регулює питання з нахилом на сектор безпеки і оборони.
Михайло Цимбалюк. Фото: facebook/myhaylocymbalyk
Пенсійний фонд не дотаційний
Голова уряду Денис Шмигаль обіцяє, що цього року всі соціальні зобов'язання держави будуть профінансовані. Йдеться про пенсії, зарплати та соціальну підтримку. Що нам має забезпечити цю стабільність, з яких джерел надходитиме фінансування?
Якщо ми кажемо про Пенсійний фонд України, то він сьогодні фінансується достатньо платниками податків. Всі працюючі сплачують єдиний соціальний внесок. Зважаючи на велику кількість мобілізованих, які теж сплачують ЄСВ, Пенсійний фонд не є дотаційним. Дотується тільки те, що держава виплачує пенсії окремим категоріям за спеціальними законами. Йдеться про військовослужбовців, осіб, які до них прирівняні. Це спеціальні закони і там держава доплачує. Чому прем'єр впевнений і я підтверджую його слова? Тому що, насправді, є зобов'язання міжнародних партнерів. І я ще раз повторю, що саме вони фінансують всю нашу соціальну сферу і допомагають в тому числі пенсійним виплатам, коли ми кажемо про ці спеціальні закони.
"Березнева індексація пенсій не покриє повністю зростання споживчих цін "
Тут важливо те, що цього року, і в бюджеті це затверджено, відбудеться березневе підвищення пенсій на рівень інфляції. Це також важливо, бо ми закріпили це законом. Воно не покриє повністю зростання споживчих цін, але хоча би компенсує більшу частину. Тут проблема просто в тому, що нам не вдалося переконати уряд, що прожитковий мінімум потрібно піднімати. Сьогодні він 2300 грн для непрацюючих і майже 3100 грн для працюючих осіб. Чому це важливо? До нього прив'язано майже сто різних виплат, як соціальних, так і штрафів, пені, всі прив'язані до прожиткового мінімуму. Раніше він обраховувався як набір товарів і послуг, які потрібно людині, щоб прожити місяць. Уряд визнає, що сьогодні за 2300 грн прожити не можна. За підрахунками Мінсоцполітики, ця сума повинна бути приблизно 8,5-9 тисяч. Але уряд це пояснює тим, що потрібно буде піднімати всі інші виплати. Тому це наше основне завдання. Якщо б було підвищено цю величину, то тоді б вдалося підняти пенсії майже 2-м мільйонам українців, які отримують до 3 тис грн. Це є нагальна проблема, з якою працюємо ми і в Комітеті соцполітики і захисту прав ветеранів, і в бюджетному комітеті, і спільно з урядом. Але, звичайно, ми розуміємо їхнє пояснення, що поки не завершиться війна, про цю величину говорити складно. Хоча ми домовилися, що якщо до завершення першого півріччя буде стабільна економічна ситуація і надходження в бюджет, то можливо, нам з урядом вдасться переглянути ці дві складові. Хоча би до 5-ти тисяч підняти прожитковий мінімум і хоча б на 2 тисячі мінімальну зарплату, яка сьогодні становить 8 тисяч. Чому це важливо? Тому що від мінімальної зарплати також залежить багато чинників. Ми переконуємо уряд, що якщо людям підняти на 1-2 тисячі мінімальну зарплату, то це також будуть, з одного боку, додаткові надходження в бюджет, а з іншого боку, ці ж люди, пенсіонери, ці гроші не зберігають десь під матрацами, а все це несуть у крамниці, сплачують комунальні послуги і таким чином стимулюють економіку. Я так відчуваю, що нам все-таки вдасться з урядом переконати їх і перше півріччя завершиться тим, що ми під час уточнення бюджету переглянемо ці складові і хоч мінімальним чином підтримуємо ті категорії громадян, які потребують підтримки. Це пенсіонери і ті, хто сьогодні працює на мінімальну зарплату.
"Нові робочі місця і виробництво спонукатимуть зростання ВВП і уповільнення інфляції"
Весь минулий рік ми спостерігали стрімке зростання цін практично на всі продукти та послуги. Інфляція навіть перевищила очікувані прогнози. У цьому році НБУ очікує зниження інфляції до 6,9%, а в наступному – до 5%. Ви розділяєте такий оптимізм і від чого це залежить?
Мені складно коментувати такі речі, бо Національний банк має більший доступ до макрофінансових показників, прогнозованих урядом. Але в дечому я розділяю їхній оптимізм, тому що все-таки завдяки і нашим партнерам, які фінансують розвиток вітчизняного оборонпрому, виробництво зброї, боєприпасів на території України, це вимагає створення нових робочих місць, хоча не в простих умовах, під постійними атаками держави-агресорки відбувається таке виробництво. І це також додаткові надходження в бюджет. Саме це і спонукає зростання внутрішнього валового продукту і все-таки уповільнення інфляції. Це справді позитивні кроки. Більше того, минулого року вдалося спільними зусиллями відновити рух у портах, насамперед Одеси, через які відправляється сільськогосподарська продукція. А вона вже чи не на першому місці за надходженнями валюти в державу. Бо ми знаємо, як металургія потерпає від ворога. Це дає також можливість розвитку нашої сировинної сільськогосподарської продукції. І уряд має певні напрацювання підтримки сільськогосподарського виробника для того, щоби ми все-таки більше переробляли сільськогосподарську продукцію тут в Україні і експортували вже напівфабрикати або готову продукцію. Тому такі прогнози можуть справдитися. Звичайно, потрібно ще враховувати ситуацію на фронтах. Від неї також багато залежить, як буде розвиватися економіка нашої держави.
