"Не варто одразу хапатися за підвищення податків" — Артемчук

"Не варто одразу хапатися за підвищення податків" — Артемчук

За оцінками Мінекономіки, тіньовий сектор економіки України складає понад 40%. Його доходи – приблизно 400 млрд гривень. І саме таку суму шукає Мінфін, щоб наповнити доходами сферу оборони, констатує в ефірі Українського Радіо менеджерка податкового та митного комітетів Європейської Бізнес асоціації Наталя Артемчук. І переконує: за наявності політичної волі можуть бути чудові результати боротьби з тіньовим сектором. Не потрібно все навантаження перекладати винятково на доброчесний бізнес, каже Артемчук. І додає: "Це була наша основна теза під час звернення до уряду, що не варто одразу хапатися за підвищення податків. Потрібно вирівняти умови ведення бізнесу в Україні".

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

Закон передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%

На якому етапі перебуває законопроєкт про підвищення податків? Та які зміни він передбачає?

Президент підписав законопроєкт. Залишилося дочекатися його опублікування, після чого він наступного дня набуде чинності. Даний закон передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Сплачувати підвищений військовий збір будуть фізичні особи підприємці. Вони повинні будуть заплатити за жовтень військовий збір, якого вони раніше не платили. До цього його сплачували лише за найманих працівників. Персонально фізичні особи підприємці не сплачували військовий збір. Розмір цього збору буде відрізнятися залежно від того, на якій саме формі спрощеної системи знаходиться дана фізична особа підприємець. Перша та друга групи будуть оподатковувати 10% від середньої заробітної плати. Для третьої групи це буде 1% з доходу. Для найманих працівників – це розмір заробітної плати помножений на 5%. З доходу компаній податок не буде зніматися. Щодо найманих працівників, податок буде нараховуватися лише з того періоду, коли закон набере чинності.

Крім того, даний закон передбачає запровадження авансових внесків по податку на прибуток на доходи роздрібної мережі автозаправних станцій. Проте це підвищення нас очікує з 1 січня. Це означає, що компанії мають сплачувати наперед податок на прибуток у розмірі 60 тисяч гривень з однієї заправної станції. Якщо така автозаправка знаходиться на автомагістралях чи містах, то це не буде великою проблемою. А для маленьких населених пунктів це може мати негативні наслідки. Річ у тім, що даний податок не буде зараховуватися, як традиційний авансових платіж. Тобто це буде фіксований платіж. У разі, якщо компанія отримає прибуток понад 60 тисяч гривень, то тоді вона може зменшити свій прибуток, який дійде до оподаткування на суму цього сплаченого платежу. У разі, якщо компанія зазнала збитків або ж не дотягує до такого значення прибутку ця сума залишається у бюджеті держави і не може бути використана в наступних податкових періодах. Тобто заправні станції, які знаходяться в населених пунктах, де невеликий обсяг роздрібної торгівлі можуть зазнати збитків через такий додатковий платіж. Відповідно такі станції будуть вимушені закритися. Торгувати собі у збиток компанії не зможуть, тому це може відобразитися на зростанні вартості пального. Норма написана таким чином, що вона не втрачає чинності навіть після закінчення війни. Відтак невеликі мережі можуть просто піти з ринку України. Тобто відбудеться формалізоване рейдерське захоплення невеликих АЗС.

Перехід із квартальної на місячну звітність по зарплатних податках

Як вплине зміна оподаткування на податкову звітність для ФОПів?

Закон передбачає перехід з квартальної на місячну звітність по зарплатним податкам. Це позначиться на всіх компаніях. Кожній компанії, не лише ФОПам доведеться змінювати своє програмне забезпечення і методику підрахунку цих податків. ФОПам доведеться додатково освоювати звітність щодо військового збору по тим доходам, які рахуються саме за фізичною особою підприємцем.

Експортна виручка компаній-резидентів  Дія.City може скоротитися на 25-30%

Як зміниться податковий режим для резидентів програми Дія.City?

Резиденти Дія.City не стали винятком. Для них також буде підвищено ставку військового збору до 5%. Хоча коли запроваджували дану програму, було підписано угод між урядом України і даними резидентами цього податкового режиму про те, що система оподаткування не буде змінюватися протягом 25 років. Але, на жаль, підписання цієї угоди відбувалося до повномасштабного вторгнення. Тому уряд України вирішив змінити свою позицію і підняти податки для таких резидентів. За прогнозами на наступний рік експортна виручка наших компаній-резидентів Дія.City може скоротитися на 25-30%. Це може суттєво вдарити по тому обсягу замовлень, які отримують дані компанії.  Тобто не обов’язково щоб фізично наші програмісти виїжджали в інші країни і мали інше податкове резидентство, щоб не сплачувати тут податки. Вони просто можуть втратити замовлення через те, що інші країни мають більш привабливі режими оподаткування саме в цій сфері. Нестабільність податкового законодавство негативно впливає на економічне життя в Україні та нашу інвестиційну привабливість.

Для фінустанов базова ставка на прибуток до 25%, для банків – до 50%

Які зміни торкнуться пунктів обміну валют?

Там також запроваджується система авансових платежів аналогічна до тієї, яка запропонована для роздрібної торгівлі пальним. Також буде збільшуватися ставка оподаткування податку на прибуток для всіх фінансових установ. Раніше базова ставка була 18%. Для фінансових установ вона збільшується до 25%. Крім того, буде збільшуватися ставка податку на прибуток для банків з 25% до 50%. Банки повинні будуть за результатами 2024 року зробити перерахунок за ставкою 50%.

Розмір доходів від тіньового сектору приблизно 400 млрд гривень

Як боротися з тінізацією бізнесу в умовах підвищення податків?

Це була наша основна теза під час звернення до уряду, що не варто одразу хапатися за підвищення податків. Потрібно вирівняти умови ведення бізнесу в Україні. За оцінками Міністерства економіки та інших дослідних інститутів, тіньовий сектор економіки України складає понад 40%. Розмір доходів, які генеруються цим сектором економіки, складає приблизно 400 млрд гривень. Це та сума, яку шукає Міністерство фінансів, щоб наповнити доходами нашу оборонну сферу. Потрібно унеможливити використання схем тінізації економіки. Це боротьба з контрабандою, нелегальною торгівлею на ринках і в інтернеті, виплатою зарплати в конвертах тощо. Цього року були дуже показові результати роботи БЕБ спільно з тютюновими компаніями, які представляють білий сектор цієї сфери. Було закрито нелегальні виробництва тютюнових виробів, що  дало значні результати по скороченню тіньового сектору. Тому за наявності політичної волі у нас можуть бути чудові результати боротьби з тіньовим сектором економіки. Не потрібно усе навантаження перекладати винятково на доброчесний бізнес.