Яхта Віктора Медведчука "Royal Romance". Фото: Tjerk Zweers
"Зараз немає ризиків того, що Медведчук або його люди зможуть знову заволодіти цією яхтою і кудись її вивезти"
Яка поточна ситуація довкола яхти Медведчука?
Один тип санкцій, під якими ця яхта перебувала з 2022 року ― арешт у кримінальному провадженні, здійснений судом Хорватії ― може бути закінчений найближчим часом. Але це не означає, що санкцій стосовно Віктора Медведчука більше не буде. Насправді проти нього з травня 2024 року діє інший санкційний режим Європейського Союзу. Тобто ― зараз немає ризиків того, що Медведчук або його люди зможуть знову заволодіти цією яхтою і кудись її вивезти. Яхта перебуватиме в заарештованому вигляді. Це коротка історія.
Довша історія полягає в тому, що з 2022 року розслідується кримінальна справа за державну зраду. Наш офіс генпрокурора надіслав запит до прокуратури та суду Хорватії, вони заарештували цю яхту, і в межах двох років до них має бути поданий обвинувальний акт, суд повинен його розглянути та ухвалити рішення. Тому що вони не можуть тримати цю яхту заарештованою за кримінальною справою нескінченно. Але обвинувальний акт подано не було, терміни спливли, тож яхту мали б відпустити. Проте спрацювали наш Офіс генпрокурора, СБУ, і кілька місяців тому на Медведчука нарешті було накладено європейські санкції. Інше питання ― чому лише у травні 2024 року? Вочевидь йдеться про неефективну роботу, затягування з якихось причин. До речі, санкції стосуються не лише Віктора Медведчука, але і його дружини Оксани Марченко. Однак це неправильно, що такі речі, як потрапляння Медведчука під санкції Євросоюзу за запитом та обґрунтуванням з боку України, відбуваються терміново, коли вже горить і треба вирішувати питання його арештованих активів.
Під які санкції потрапила Оксана Марченко?
Євросоюз накладає два основні типи санкцій ― це неможливість перетнути кордон із шенгенською візою та заморожування активів, які є власністю цієї особи та перебувають на території Євросоюзу. Тобто їздити до Європи Марченко не може.
(2).jpeg)
Олена Галушка. Фото: (c)Yurii Bielakh/ neweurope.org.ua
"Справа Медведчука про держзраду не дуже рухається"
У вересні 2022 року Медведчука у межах обміну військовополоненими було передано РФ. Як повідомлялося, його обміняли на 200 наших воїнів. Відтоді у суді розглядається обвинувальний акт щодо Медведчука за фактами державної зради та порушення законів і звичаїв війни, а також завершено досудове розслідування за фактами сприяння діяльності терористичним організаціям "ЛДНР". А на якій стадії ці справи?
Це справи про державну зраду, і вочевидь немає публічних доступів до матеріалів розслідування. Але ми як суспільство повинні регулярно нагадувати про великий запит на справедливість у цій справі. Якщо й досі, через два роки, не було передано ніяких обвинувальних вироків, очевидно, що ця справа не дуже рухається. Чому? Це хороше питання.
Тут політичні причини чи все-таки процесуальні?
Може бути складність, яка пов’язана із заочним засудженням, а можуть бути політичні причини. Я думаю, тут комбінація причин.
Як точніше сформулювати запит суспільства, щоб державні зрадники були покарані, а їхнє майно було конфісковано у притомні терміни?
Нам треба розуміти, що велика частина майна, яке є у державних зрадників, перебуває не в Україні. І процес конфіскації в Україні ― це одне, а процес конфіскації у Євросоюзі та інших країнах ― це зовсім інший процес. Насправді, якщо говорити про яхту Медведчука, то заморозити її ― це перший і важливий крок, а конфіскувати її ― це зовсім інша історія. Для конфіскації у кримінальній справі потрібно було б рішення суду, апеляція, тобто довгий юридичний процес. Зараз Медведчук під санкціями, яхта заарештована, але конфіскувати цю яхту санкціями ― неможливо. Хоча до заарештованої яхти Медведчук не матиме жодного доступу. Наші партнери мали б змінити свій загальний санкцій режим, адже він досить складний і зрештою захищає корупціонерів. Йдеться не лише про Медведчука, а й про російських олігархів, які зараз є у санкційному списку і вже потроху починають пробувати йти у європейський суд, знімати санкції та розморожувати свої активи. Щодо запиту на справедливість у нас, це питання судової влади, офісу генпрокурора, СБУ і президента.
Чи були історії успіху? Чи вдалося нам щось помітне продати серед речей, що належали підсанкційним особам?
Не пригадую успішних справ.
Євросоюз дещо покращив свій доволі неповороткий санкційний режим
Що нам слід покращити в юридичному, процесуальному сенсі, аби домагатися результатів? Адже підсанкційні особи оговтуються, ворушаться і намагаються зняти своє майно з-під арешту.
Пригадаймо кейс регіоналів. У 2014 році санкції були накладені на величезний список людей, близьких до Януковича, і до 2022 року цей список суттєво порідшав ― там залишився буквально сам Янукович і ще кілька імен. Тому має бути серйозне ставлення з боку правоохоронних органів та генпрокурора до відповідальної підготовки цих справ. Якщо ці справи не мають зібраних належних доказів, вони в суді просто розпадаються, відповідно, з боку України правосуддя не відбувається. А наші партнери не можуть брати на себе відповідальність і тримати ці активи замороженими дуже довго, в той час як вони не мають належної доказової бази. Більше того, підсанкційні особи можуть подавати в суд стосовно перебування під санкціями та отримувати компенсацію, відшкодування того, що вони не мали доступу до своїх активів. Тому з боку українських правоохоронних органів має бути дуже серйозна й відповідальна робота зі збору та підготовки всіх цих доказів. Якщо ми говоримо про російських олігархів, була новина, що європейський суд зняв санкції з Фрідмана та Авена (два топові російські мільярдери ― ред.). Проте це не остаточно, тому що вони оскаржували у європейському суді первинне рішення, яким потрапили під санкції за 2022 рік, але ж Євросоюз продовжує санкції що пів року. Між 2022-м і 2024-м Євросоюз дещо покращив свій доволі неповороткий санкційний режим. Наприклад, якщо у рішенні 2022 року, для того щоб потрапити під санкції, олігарх мав підтримувати збройну агресію, то зараз європейці розширили список до того, що олігарх має бути великим платником податків без доведення, на якій він ідеологічній стороні, а у 2023 році додали пункт "вагомий, відомий бізнесмен". Тобто, російським олігархам буде набагато складніше оскаржувати новіші рішення Євросоюзу щодо санкцій.
Михайло Фрідман і Петро Авен. Фото з відкритих джерел
Якщо уявити, що Україна здійснила всі необхідні процедури і нам дозволили продати яхту Медведчука. Скільки можна за неї виручити грошей?
Я не відстежувала саме цю яхту, але, враховуючи ціни на яхти, це може бути навіть кілька мільйонів євро.
"Росія має заплатити нам усі 300 млрд доларів активів російського Центрального банку і навіть більше"
Над чим ви зараз працюєте у Міжнародному центрі української перемоги?
Ми продовжуємо вимагати конфіскацію російських активів, зокрема російського Центробанку. Наші партнери ухвалили рішення про видачу Україні до кінця року кредиту на 50 млрд доларів, який буде покриватися майбутніми доходами на заморожені активи. Це хороший проміжний крок, але його недостатньо, бо за всі ці збитки від страшної агресії Росія має заплатити нам усі 300 млрд доларів активів російського центрального банку і навіть більше. Плюс ми працюємо у напрямку захисту нашої енергетики, адже Росія змінила тактику й руйнує нашу енергогенерацію, тож маємо її захистити належним чином, тому постійно доносимо до партнерів серйозність ситуації. Працюємо також над банкрутством російської воєнної машини. Це питання енергетики й торгівлі російським газом і нафтою зі світом. Ми хочемо суттєво оподаткувати або накласти великі тарифи, і кошти, згенеровані тарифами, передати для України.
