Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Лудоманія – побутовий термін
Новий час приносить нові слова, які вкорінюються у нашій лексиці. Наприклад, термін "лудоманія". Що він означає?
Лудоманія – це побутовий термін. Є діагноз: патологічна схильність до азартної гри. Або за новою класифікацією – це азартовий розлад. Цей діагноз встановлює лікар-психіатр, нарколог, зараз уже терапевт. І встановлює тоді, коли у людини вже є розлади поведінки. Людина не контролює власну поведінку. І азартна гра в її житті займає домінуючу позицію. Коли все інше переходить на другий план. Є залежність, є мета постійно грати, робити все більші ставки, все більше накопичувати боргів. І все це призводить інколи до незворотних змін у житті. Коли вже втрачається довіра родини, а згодом може втратитися і сама родина, а також робота, навчання, друзі. І ця людина поступово деградує в соціальному житті. А також це відбивається на її стані загального та психічного здоров'я. Зараз це дуже-дуже важливо враховувати.
Чи відрізняється ця залежність від будь-якої іншої залежності? Чи йдеться просто про іншу форму залежності?
У світі зараз налічується близько півтори тисячі різних типів залежності. Їх розподіляють на дві великі групи: хімічні та нехімічні. Хімічні – це алкоголь і дуже багато різних видів наркотиків. Поведінкові – це шопінг, комп'ютерна залежність, азартна гра і сотні інших залежностей.
Збільшення кількості ігрозалежних
Ця проблема виникла в нашій країні ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Чому тільки зараз НБУ запроваджує заборону на використання кредитних коштів для участі в азартних іграх? Чи ця проблема активізувалася під час повномасштабного вторгнення?
Будь-який стрес – це завжди пошук змін поведінки, пошук захисту. Для когось це алкоголь, а для когось – це зміна місця проживання, а для деяких людей – це занурення в азартні ігри. І зараз спостерігається збільшення такого контингенту ігрозалежних. Тобто, люди у пошуках захисту, у пошуках втечі від реальності знаходять різні способи залежної поведінки. Азартна гра зараз також почала більше маніфестувати у суспільстві.
Костянтин Аймедов. Фото з відкритих джерел
Чи можна вважати, що непорозуміння в родині чи загалом несприйняття суспільством тієї чи іншої людини також штовхають її на цю стежку?
Будь-які зміни, будь-які стресові фактори можуть впливати на те, що людина шукає якесь вирішення. Зараз війна. І для когось це пошук коштів, а про них часто думають, що їх можна здобути під час азартної гри. Хтось має конфлікти у мікросередовищі: в родині, в робочому колективі. Також від цього людина пробує відгородитися, зробити бар'єр і на деякий час вона також може занурюватися у гру. Тому що гра дає людині дещо інші емоції, які людина не доотримує в житті. Це також поштовх, крок до залежності. Умовний крок.
…Почалася ера гаджетів
Чи правда, що зараз здебільшого грають в інтернеті? Адже таких явних залів з автоматами у нас немає?
Я проблемою азартних ігор займаюся років 20. І за ці 20 років доступність до цієї залежності дуже змінювалася. Тому що, приміром, у 2005-10 роках для того, щоб грати, потрібно було кудись йти. Є такий термін "наземний ігровий заклад". Тобто, його потрібно було відвідувати, щоб грати в карти, в рулетку, в автомати. Також на зупинках транспорту існували різні форми автоматів, які згодом всі прибрали. А вже після цього почалася ера гаджетів. Тобто науково-технічний прогрес суспільства також призводить до появи нових форм залежної поведінки. Наприклад, залежність від використання кредитної карти, залежності від соцмереж. Зараз можливість відвідувати казино є у кожного, у кого є будь-який гаджет.
Йдеться про віртуальне казино?
Так. Але ж воно грає на гроші реальні! Тобто, якщо ти маєш будь-який гаджет, доступ до інтернету і кредитну або дебетну карту, казино у тебе вже к кишені. І ти граєш на реальні гроші. У мене були клієнти, які зі свого гаджету, який коштує 2-5 тисяч гривень, грали на суми 200-400 тисяч гривень.
Умовний портрет гравця
Хто найбільше схильний до ігрової залежності?
І у світі, і в Україні, і, спираючись на власний досвід, можу констатувати: поки що не дуже змінився умовний портрет гравця. Як правило, це чоловік середнього віку з середнім доходом. Він має родину – жінку і дітей. Це умовний соціальний критерій, в який вкладається 70% гравців. Але зараз ми бачимо серед гравців збільшення кількості жінок і підлітків, котрі також можуть грати за рахунок карти батьків або друга, який має 18 років і банківську карту. Це також прошарок суспільства, який входить у цей пласт ризику формування залежності.
Які стадії є у ігроманії? Як її розпізнати? У чому її різниця від простого інтересу?
У міжнародній класифікації хвороб є такий діагноз – патологічна схильність до азартних ігор. Йдеться про особу, яка вже має наслідки від азартної гри. Має будь-які втрати. А є інший діагноз – схильність до азартної гри. Йдеться про особу, схильну до ризику, схильну до такої форми поведінки, але вона ще не має втрат. Вона включена в групу ризику формування залежного стану.
Доводилося зустрічати невтішну статистику серед військових, які поповнили лави ігроманів? Наскільки це поширена проблема серед них?
Звернень небагато. Ці дані закриті. Умовно кажучи, стрес зараз відчувають всі – і цивільні, і військові. Все залежить не від стану, цивільного чи військового, в якому перебуває людина, а від стану її почуттів і відчуттів. Тривога, депресія, зниження настрою або різкі коливання настрою – це виразні маркери змін поведінки. А зміна поведінки часто апелює до пошуку залежності. Хтось обирає алкоголь, наркотики або азартну гру. Цей вибір покладається на людину, яка має зміни психічного стану.
"Він грав у покер на суму 1 мільйон гривень"
Чому обмеження НБУ почалися саме з кредитних коштів? Вони найбільш легко даються людині? Чи людина з ними найлегше розстається?
Я вважаю цю ініціативу позитивною. У сучасного казино є віртуальність, і є легкість. Тобто, якщо людина викладає гроші з кишені, вона їх відчуває в руках, перераховує тощо. А коли гроші віртуальні, вони й сприймаються легше. Людина не відчуває весь процес заробітку цих грошей. Вона отримує їх дуже швидко, дуже легко і думає, що також легко зможе їх віддати. І в цьому є когнітивна похибка. А коли зменшиться доступність до віртуальних грошей, людина замислиться, а де взяти ці гроші, можливо, у когось позичити тощо. Бо до цього вона дуже швидко накопичувала борги. За моєю власною статистикою і статистикою моїх колег, людина не звертається до нас, допоки не накопичить борг у 300 тисяч гривень. Щоб зібрати таку суму, потрібно довго працювати. А програш може відбутися протягом години, або навіть протягом 15 хвилин. У мене в терапії був хлопець в грудні 2023 року, який працював в селі, мав зарплатню 12 тисяч гривень, у нього були хворі батьки, двоє дітей. І при цьому він грав у покер на суму 1 мільйон гривень. Він мав доступ до кредитних коштів, які в житті не зможе віддати.
"Повні альтруїсти"
Яка мотивація у цих людей? Швидко виграти велику суму і допомогти своїй родині?
Саме так. Коли я з ними спілкуюся, вони говорять про те, що куплять жінці шубу, машину, дітей відвезу в Туреччину, самі підуть навчатися. Для всіх близьких хочуть зробити максимум хорошого. Повні альтруїсти. Але це форма захисної поведінки. Залежні на алкоголь – теж часто добрі чудові люди, які всім допомагають. Таким чином вони легше отримують до себе позитивне ставлення на фоні того, що він скоїв. Це також форма захисту.
Чи існують методи профілактики ігроманії?
Зараз вся медицина повинна бути профілактичною. Потрібно інформувати суспільство. Заходи заборони поєднувати з заходами роз’яснення.
