"Будемо обговорювати і у ВР теж" – Данило Гетманцев про законопроєкт щодо економічного бронювання

"Будемо обговорювати і у ВР теж" – Данило Гетманцев про законопроєкт щодо економічного бронювання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження так званого економічного бронювання. Ця ідея викликала в суспільстві чимало дискусій: одні вказують на несправедливість такого підходу, адже він дозволить багатшим громадянам "відкупитися" від служби в армії; інші говорять про невідворотність подібних рішень, адже ситуація з грішми для армії вкрай складна. Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член фракції партії "Слуга народу"  в ефірі Українського радіо назвав цю ініціативу досить дивною, оскільки у Кабінету міністрів є достатньо повноважень, аби прийняти будь-яке рішення з цього приводу. "Водночас, безперечно, це рішення є складним і контраверсійним. Тому що будь-яке бронювання, особливо бронювання за гроші, або так зване економічне бронювання – це несправедливість. Несправедливість, яка має декілька дискримінацій: за фахом, за віком, за місцем проживання і місцем здійснення трудової функції. Це несправедливо. А підривати принцип справедливості під час війни ми не можемо, бо це основний принцип, на якому взагалі тримається вся країна", – зазначив Данило Гетманцев. Тому, на думку народного депутата, це питання щонайменше потребує широкої суспільної дискусії. "Але якщо такі ініціативи вже з’явилися, ми будемо їх обговорювати і у Верховній раді також",  – додав Данило Гетманцев.

0:00 0:00
10
1x

Фото: rada.gov.ua

Поточна ситуація в економіці досить важка з точки зору мобілізації ресурсів. Питання в одному – звідки брати людей? Згідно зі статистичними даними, останні три місяці показали рекордну кількість вакансій – понад 111 тисяч.

Ми опинилися в досить незвичній ситуації, хоча вона пояснюється просто. З одного боку ми маємо найбільше безробіття за всю нашу історію, яке пояснюється зменшенням виробництва, зменшенням економіки, а з іншого боку, ми маємо дефіцит кадрів. Наше безробіття є структурним. Воно стосується висококваліфікованих посад. Вони є дорогими, але для того, аби виконувати цю роботу, необхідно мати знання і навички. На жаль, саме такі люди переїхали за кордон, і ми не маємо можливості на них розраховувати. Тому багато бізнесів сьогодні потребують висококваліфікованих людей.

Безперечно, мобілізація також впливає на ринок праці. Але вона не на стільки істотно впливає на нього, як еміграція. Тільки-но порахуйте, емігрували понад 6 мільйонів людей, серед яких більшість – працездатні. Ті люди, які емігрували, складають достатньо велику частину кращих спеціалістів. Якщо говорити про мобілізацію, то загалом всі люди, які нині мобілізовані, складають на сьогодні більше мільйона. Ті, хто будуть мобілізовані в майбутньому – це порівняно невелика кількість людей. Тому це не такий істотний вплив на ринок праці, як еміграція. Тому я дуже вдячний за рішення, яке ухвалили наші партнери про запуск програми перекваліфікації наших спеціалістів. 180 тисяч людей в Україні за рахунок коштів наших партнерів отримають нову кваліфікацію протягом 3 років. І це те, чого вдалося досягнути на черговій Конференції з відновлення в Берліні.

В Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про економічне бронювання. Як ви оцінюєте шанси на його ухвалення?

Мені складно оцінювати цей законопроєкт з точки зору самої постановки цього питання. Насправді, у Кабінету міністрів є достатньо повноважень, аби прийняти будь-яке рішення з цього приводу. Водночас, безперечно, це рішення є складним і контраверсійним. Тому що будь-яке бронювання, особливо бронювання за гроші, або так зване економічне бронювання – це несправедливість. Несправедливість, яка має декілька дискримінацій: за фахом, за віком, за місцем проживання і місцем здійснення трудової функції. Це несправедливо. А підривати принцип справедливості під час війни ми не можемо, бо це основний принцип, на якому взагалі тримається вся країна. З огляду на це, мені здається, що це питання потребує щонайменше широкої суспільної дискусії. Напевно тому його й не ухвалює Кабінет міністрів. Але з’являються такі дивні ініціативи у Верховній раді. Хоча, безперечно, якщо вони вже з’явилися, будемо їх обговорювати і у Верховній раді також.

Які законопроєкти нині знаходяться на підході, ухвалення яких системно важливе для утримання стабільності в сфері економіки?

Є декілька таких законопроєктів. Насамперед, це законопроєкт про добросовісних платників податків, чи як в народі він називається "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт говорить про те, що ті підприємства, які мають додаткове навантаження вище, ніж середнє по галузі, зарплати вищі, ніж середні по галузі, не перевіряються податковою і мають кілька істотних преференцій для здійснення їхньої діяльності. Ми таким чином хочемо відзначити зазначені підприємства і хочемо створити прозорі умови господарювання і оподаткування. Коли підприємство повинно знати, що треба робити, аби взагалі не мати жодних репресивних чи контролюючих відносин з податковою.

Другий законопроєкт – це дуже великий законопроєкт, який врешті-решт наводить порядок на ринку підакцизних товарів. Ми значно посилюємо податковий контроль на ринку тютюну, на ринку алкоголю, на ринку палива. Аби зрештою завершити ту роботу, яка триває другий рік і має вже свої позитивні результати щодо припинення нелегальних ринків підакцизних товарів. Тому ці законопроєкти справді є надважливими.

Ще один законопроєкт – це законопроєкт про реформу БЕБ (Бюро економічної безпеки). Він також повинен бути ухвалений до кінця червня. Він, до речі, також є одним зі структурних маяків для МВФ. Тому я переконаний, що він буде прийнятий.

Ваші колеги з опозиції наполягають на появі в сесійній залі ВР керівника БЕБ, виконуючого обов’язків. Які шанси вирішити це питання?

Ми теж за те, щоб він з’явився. Це питання, напевно, більш організаційне, ніж політичне. Я не знаю, навіщо з нього робити таку історію. Тим паче, що насправді рішення про перезавантаження цього органу вже ухвалене. А деякі політики у нас, не зважаючи на війну, борються за шоу, а не за результат. І чергове політичне шоу навряд чи піде на користь державі.