Американська реактивна система залпового вогню HIMARS, яку ЗСУ успішно застосовують по тилах російських окупантів. Ілюстративне фото: facebook.com/GeneralStaff.ua
Без Китаю поки що
— Саміт миру величезний, представницький, але Китай відмовився брати у ньому участь.
— По-перше, Китай готує свій альтернативний саміт миру, про який вже писали ЗМІ. По-друге, в Китаї розуміють, що на Саміті миру в Швейцарії вони будуть одні, які представлятимуть позицію не Заходу. Тобто вони сприймаються це саміт Заходу. Україна збирає своїх союзників, своїх партнерів, які будуть формувати, мабуть, єдину позицію. Вони будуть формувати свої вимоги щодо війни, щодо агресора і своє бачення взагалі процесу примирення або зупинки війни, щоб досягти потім реального і справжнього миру. І третій ключовий фактор — це гарантії безпеки. Тобто якщо саміт відбувається, сторони мають погодити, що ухвалюватиметься? Сторони мають зрозуміти, що порушувати декларацію неможливо. Нині це поки залишається відкритим питанням. І, мабуть, в цьому контексті Китай уникає того, щоб на нього покладала відповідальність та група країн, яка не належить до його орбіти. Якби на саміті були представники країн БРІКС (Бразилії, Індії, Китаю та Південної Африки — ред.), тоді можна було б про щось говорити. Тому я думаю, що Китай не хоче бути заручником західних умов ведення і зупинки війни.
Китайська модель миру співзвучна з російською
— Але він міг бути присутнім і відстоювати свою позицію.
— Китай відмовитись не може, тому що раніше Піднебесна просила миру, вона казала, що єдиний варіант, який може зупинити війну сьогодні – це мирні переговори. Тобто неодноразово в Китаї це підкреслювали. І, звісно, відходити від тих слів, було б не зовсім солідно з боку Пекіна. Але, розуміючи реальний стан, Китай просуватиме свою формулу миру, яка співзвучна з формулою Росії. Тобто, коли війна зупиняється на тій лінії, на якій вона є, і визнаються нові географічні, територіальні реалії, про що неодноразово говорив Лавров. Тобто є дві моделі миру: китайсько-російська модель та модель справедливого миру, до якої закликає президент України Зеленський, а саме — російські війська мають вийти з території України і Україна має повернути собі територію до 1991 року. Поки це складно собі уявляють на Заході, розуміючи, що сьогодні зробити це нереально, але принаймні перші кроки в тому, щоб рухатися в цьому напрямку, на Заході вже зробили. Зокрема, окремі країни дають дозвіл на використання своєї зброї, аби бити по суверенній та міжнародно визнаній території Росії. Це дуже серйозний прогрес, я вважаю.
Тарас Семенюк. Фото: facebook.com taras.semenyuk.35
"Зброя — найкращий аргумент зупинити диктатора Путіна"
— Завдавати ударів по російській території — це ще одна ставка в торгах моделями світу — західною і антизахідною?
— Так. Насправді мирні переговори саме так і тривають зараз. Тобто це вже не війна, а етап мирних переговорів. Щоправда, з використанням зброї. Це певний етап переговорів, який говорить про "бодання сторін". Наприклад, одні кажуть: "Ми зараз будемо використовувати зброю по вашій території". Відповідно, інша сторона каже: "Ми будемо нарощувати мобілізацію і будемо закидати все нові і нові групи російських солдатів на вашу територію. Чим більше зможемо захопити територій, тим краще". Тому, я думаю, що саме в цьому плані й відбуваються ці переговори. Вони можуть дійти до певної ескалації такої, яка вже змусить сторони реально сісти та домовлятися. А зараз це є певний інструмент, який використовується для того, щоб кожна зі сторін показала свої сили. І саме отримання дозволу для України бити по території Росії, використовуючи західну зброю, — це крок вперед, це крок стратегічної визначеності і розуміння того, що ми можемо йти далі, що для нас бар'єрів немає. Єдиним останнім бар'єром може бути використання тактичної ядерної зброї. Якщо Росія поки що це на словах говорить і робить певні видимі кроки до підготовки до використання цієї зброї, я не виключаю, що і свого часу і Захід теж вийде на цей трек і буде казати: "Якщо ви хочете використовувати і ми бачимо сигнал, що ви готуєте ядерну зброю, ми Україні теж можемо дати ракети з ядерними боєголовками тактичного використання". Така ескалація зі сходинки на сходинку відбувається таким чином. Це може призвести до кульмінації або до відкриття другого раунду переговорів. Наприклад, перший раунд говорить про Швейцарію, другий раунд говорить про Саудівську Аравію на осінь.
— А удари по стратегічній ядерній інфраструктурі нашими дронами, по дальніх радіолокаційних станціях, це в цей же контекст варто вкладати в розумінні картини світу?
— Так, цей же контекст. Це означає, що ми можемо бити на понад 2000 кілометрів. І удари по російських системах раннього сповіщення ядерної небезпеки — це, очевидно, болючий удар. Звісно, росіяни цього не очікували, тому що для росіян ядерна зброя і взагалі вся ядерна інфраструктура — це певний сакрамент, недоторкана реліквія, яка абсолютно свята. Це серце цієї злої системи, яка тримається саме на розумінні того, що є ядерна зброя. Правда, в якому вона стані, ми не знаємо, але деякі експерти говорять, що насправді стан ядерної інфраструктури Росії не є такий, як вона його собі малює. Тобто, очевидно, з перебільшенням. Але сам факт того, що піднімаються таким чином ставки, що Захід все більше і більше стає реалістом, а не ідеалістом в тому плані, що Росію можна нібито задобрити, що з Путіним начебто можна домовитись. А навпаки, зброя — це найкращий аргумент, найкращий аксесуар, який допомагає диктатора зупинити і змусити подумати над тим, що його ціна, яку він платить заради реалізації своїх хворих ідей, є дуже високою, надто високою.
Якщо Байден не приїде на Саміт миру в Швейцарії, це не зрада
— Президент США, за попередніми даними, все-таки зробив вибір на користь своїх передвиборчих заходів і, можливо, не буде присутній на Саміті миру. Хоча представники від Сполучених Штатів, очевидно, будуть на цьому саміті. Водночас Сполучені Штати дають згоду Україні бити американською зброєю по території держави-агресорки Росії. Чи можна назвати це суперечністю? Чи тут усе логічно?
— Для президента Байдена першочерговими сьогодні є вибори в США (у листопаді цього року в США президентські вибори – ред.). І це зрозуміло і логічно, як на мене, бо його рейтинги просіли. Йому потрібно докласти максимум зусиль, щоб повернути лідерство і зафіксувати свою позицію. І саме цим продиктована його можлива відсутність на саміті. Не потрібно це сприймати як зраду або "кидок" із боку наших союзників. Ні. Ми отримуємо зброю, якою можемо бити навіть на території Росії. А те, що Байден зараз тимчасово зайнятий перед виборчою кампанією, то це його квиток у майбутнє. І якби ми мали нагоду з паном Байденом сісти за чашкою ранкової кави і оф-рекордс запитати, чому він так вирішив, він би сказав: "Якщо я не назбираю грошей на свою кампанію, а в Америці президентські кампанії — це дуже важливо, я не зможу перемогти Трампа. А якщо переможе Трамп, то всі домовленості можуть просто бути скасовані. Те, що ви зараз отримуєте, це можуть бути останні краплини нашої допомоги. Тому що Трамп є непрогнозований, ми не зможемо прогнозувати, що він видумає, як він буде діяти. Тому, друзі, розуміймо реальність. Мені потрібно виграти вибори, зброю ви отримуєте. Те, що мене не буде на саміті у Швейцарії, це не є велика трагедія, тому що справжній великий саміт миру тільки попереду". Зараз це є формування сильної позиції. І, очевидно, присутність на саміті президента Франції, як про це пишуть ЗМІ, значно додає ваги саміту. Росіяни дуже часто роблять ставку самі на зменшення ваги цього саміту через присутність впливових осіб. Якщо присутній президент, це дуже високий рівень, це найвищий рівень саміту, який може бути. Якщо присутній міністр закордонних справ, це теж високий рівень, але певною мірою по градації нижчий. Якщо вже говорити про саміт радників, то ми проводимо паралель із Мінськими переговорами (невдалий переговорний процес, що тривав під час розв'язаної Росією гібридної війни проти України до початку повномасштабного вторгнення – ред.) Тобто, це є найнижчий рівень дипломатичної присутності, який може бути. Але він теж важливий.
