Ілюстративне фото: Pixabay
Тримаємося на запасі міцності, атомних електростанціях та допомозі ЄС
За словами Дениса Шмигаля внаслідок російських ударів знищено або пошкоджено понад 800 обʼєктів теплопостачання. Україна втратила до 8 ГВт енергогенерації і, щоб відновити втрачене, потрібно близько 1 млрд доларів. Оці 8 ГВт ― скільки це в загальнодержавних масштабах?
Для ілюстрації навесні в погоду, подібну до тієї, яка зараз, вся країна витрачає 12 ГВт потужності. Взимку, в холод, коли температура -10, там потрібно 18-19 ГВт.
За рахунок чого тоді ми ще "стоїмо"?
По-перше, це запас міцності. По-друге, навіть московські терористи не намагаються бити по атомних електростанціях і вони продовжують працювати на повну потужність. Дуже помічною є підтримка з ЄС, без неї ми и почували себе набагато гірше. Зараз ми тримаємося саме на тому, що країни-сусіди надають нам допомогу і у вигляді імпорту, і у вигляді аварійної допомоги буквально щоденно. Цей набір й дає змогу працювати далі. Плюс 24/7 йде відновлення того, що пошкоджено, і що можна відновити, тому що є обʼєкти, які відновити не можна, а є ті, які можна, і над якими працюють.
Чи не складається ситуація так, що росіяни бʼють, а ми ремонтуємо по колу?
Змагання, коли вони бʼють, а ми ― ремонтуємо, покращуємо захист, придумуємо способи протистояння, розпочалося в жовтні 2022-го і досі триває в постійному режимі. Для енергетики нічого нового зараз не відбувається. Проте змінився характер атак: росіяни дуже масовано бʼють по окремих обʼєктах саме генерації величезною кількістю ракет і дронів одночасно. Це, безумовно, ускладнює життя, але, з іншого боку, ми в такому режимі живемо вже півтора роки і добре розуміємо, що треба робити. Є планування, яким чином цьому протистояти, але для того, щоб реалізувати ці плани, потрібні гроші та час.
"Для промисловості і бізнесу час складний"
А яка ситуація із промисловістю в регіонах?
Ситуація в регіонах складна, для промисловості і бізнесу час складний. І я бачу, як бізнес почав думати і реалізовувати власні проєкти генерації. Спроможні бізнеси, на мій погляд, мають зараз в цей бік дивитися. Для багатьох підприємств набагато дешевше забезпечити себе власною генерацією, але не мати проблем через відключення, обмеження.
Звісно, є величезні підприємства, які себе забезпечити навряд зможуть. Наприклад, сталеливарне підприємство навряд чи зможе встановити необхідні 120-150 мегават дуже швидко. Але я бачу дуже багато прикладів, як середній бізнес швидко й ефективно ставить собі генерацію.
А щодо аварійних перетоків та імпорту, ви сказали, що зараз ми використовуємо і одне, й інше. Як це реалізовано?
Це одні і ті ж дроти, питання лише в тому, як оформлюється переток електроенергії. Ми звертаємося до партнерів і або ми завчасно підписуємо контракт на імпорт, в якому фіксується певна ціна і з українського боку є покупець, який це робить, або якщо електрики не вистачає, то Укренерго звертається до країн-сусідів з проханням надати аварійну допомогу. Вони дивляться, чи є в них ресурс, можливість збільшити виробництво електроенергії і, якщо є, ― надають. Щоправда, оплата цієї допомоги йде по моменту постачання і, зазвичай, це найдорожчий варіант.
А чи не можемо ми завчасно все це законтрактувати і не платити більшу суму?
Теоретично ― можемо, але на практиці ми так не робимо.
"Зробіть ринкову ціну і люди самі знизять споживання в пікові години"
Хочеться ще торкнутися питання тарифів та економії. Нещодавно бачив заклик поставити людям тариф, при якому вони самі відімкнуть бойлер.
Я би сказав інакше: зробіть ринкову ціну і люди самі знизять споживання в пікові години і перемістять його на час, коли електрика дешевша. Безумовно, є категорії людей, які мають отримати субсидію, яких має підтримати держава, але для країни це буде значно дешевше, ніж те, що відбувається зараз, коли в нас купа різних штучних тарифів. Допоки немає ринкової ситуації і ми не сплачуємо справжню ціну того, що отримуємо, реальної економії добитися не вийде.
Олександр Харченко. Фото: Енергобізнес
В 2014 році всі казали, що ми без газу помремо. але коли ввели ринкову ціну на газ і споживання в країні скоротилося з 70 млрд кубометрів до 30 за пів року.
"Борги населення за електрику ― мінімальні"
А яка в нас ситуація з боржниками?
З одного боку, квартиру відключити від електроенергії абсолютно реально, але борги населення в загальній картині боргів (а це понад 120 млрд гривень) ― насправді мінімальні. Населення там 10 %, навіть трохи менше і здебільшого йдеться про населення прифронтових регіонів, людей, які були в окупації і не мали змоги платити. В цілому ж населення платить й ставиться до цього відповідально. Проблеми, які є, ― це проблеми, які виникли через неправильне регулювання, популістські кроки. Є цілий комплекс регуляторних заходів. які зробив український уряд, щоб спотворити ринкову модель того, що мало бути ринком електроенергії. В результаті в нас нема ринку, повністю спотворена ситуація, коли всі боргують всім. І це, до речі, перешкоджає ідеї відновлення енергетики, яка пошкоджена. Слова Шмигаля про один мільярд ― це вершина оптимізму. Навіть за нашими базовими підрахунками треба як мінімум 2,7 млрд, щоб відновити електроенергетику до нормального стану, коли ми зможемо ефективно забезпечувати всіх українців та українські бізнеси електроенергією в повному обсязі. І ці гроші немає де взяти. Єдиний шанс ― це залучення приватних інвестицій. Проте перше, що питає інвестор: "Я інвестую в обладнання, а як повертати гроші?" В нас економіка має працювати, а зараз в тому, що ми називаємо ринком електроенергії економіка не працює. Це величезна проблема і її треба вирішувати. Перші кроки національний регулятор вже почав робити, але цього недостатньо. Це має бути на урядовому рівні глобальна зміна моделі до такої, коли будуть вирішені ключові проблеми й буде зрозуміло, як людям платити.
Зараз же низький тариф діє для всіх. Себто якщо людина має будинок на 500 метрів з басейном та сауною, то на яких підставах вона платить за низьким тарифом? Коли ми працюємо на підприємстві, які платить повну ринкову ціну, в результаті спонсоруються й багаті.
