Ілюстративне фото: facebook/GeneralStaff.ua
Українські позиції стабілізовані
Триває оборона Часового Яру. Яке стратегічне значення має це місто і яка оперативна ситуація там зараз?
Там тривають бойові дії. Вони тривають практично в околицях Часового Яру – це зона доволі активних бойових дій. Ворог застосовує зараз традиційну тактику. Вона була під час наступу і на Бахмут, і на Авдіївку. Тобто це намагання охопити із флангів, обійти фактично Часів Яр, і лобові фронтальні атаки так само. За попередні 2-3 дні якогось просування ворога не фіксується, українські позиції стабілізовані. Але російські війська продовжують тиснути. Тобто не виключено, що вони можуть мати певні тактичні успіхи, але зараз наші Сили доволі впевнено тримають позиції. Далі покажуть бойові дії.
Часів Яр розділений каналом Сіверський Донець – Донбас. Росіяни спромоглися пробитися до каналу чи ми його поки утримуємо під контролем?
Там ідуть активні бойові дії. Вони прориваються туди, але контроль зберігається за українськими силами. Але очевидно, що ворог має намір там прорватися. І я думаю, що вони будуть пробувати далі. Адже зрозуміло, що це оборонний рубіж, який можна ефективно використовувати, що Україна і робить у даному випадку. Але і ворог розуміє, що для подальшого просування, потрібно цей рубіж здолати. Тому вони там тиснуть.
Щодо забезпечення Збройних Сил України зброєю і людським ресурсом. Американська допомога нарешті розблокована, зброя їде. Наскільки це може змінити ситуацію і нам все таки вдасться зламати плани росіян?
Плани багато в чому вже зруйновані, тому що ворог сподівався на зовсім інше. Російське командування розраховувало, що до 9 травня треба буде ставити дедлайни не по Часовому Яру, а по Слов'янську-Краматорську щонайменше, і по Покровську. Тобто, були зовсім інші розрахунки. Українська оборона продемонструвала доволі успішний результат. Я маю сказати, якщо ми беремо проміжок часу, починаючи з 10 жовтня 2023 року, коли почалися активні штурмові дії в районі Авдіївки, то з того часу, без американської допомоги і достатньої підтримки, ми доволі таки трималися непогано і тримаємось. А зараз, звичайно, ця зброя, яка дійсно уже надходить, безумовно дає шанси ще краще утримувати ці оборонні рубежі і руйнувати подальші плани ворога. При цьому, слід розуміти, що поки накопичиться і акумулюється певна маса цієї зброї, може бути таке, що на якомусь етапі на певних ділянках ворог ще може досягати тактичних успіхів на Сході.
Оборона буде активна
Якщо подивитися ширше, не лише на ділянку Часів Яр, а загалом на лінію фронту на Сході, то яким ви бачите розгортання подальших дій з точки зору нашої оборони?
Оборона буде активна і вона у деяких місцях простежується. Наприклад, низка контратак застосовується в районі Очеретиного. За минулі кілька діб там намагаються зупинити просування російських військ і в принципі видно, що воно дещо призупинилося. Тобто ворог просунувся, мав певні тактичні успіхи. Вони дійсно захопили Очеретине, Бердичі. Але далі вдалося це заблокувати і наносити контрудари. Тобто це елементи того, що можна назвати активною обороною, коли йдуть зустрічні бої і коли, крім просто оборони, ще є контратаки локального рівня. Я думаю, що чим більше буде зброї і ресурсів, тим більше таких дій ми побачимо. Тут є ще один важливий аспект – це гнучкість в цій системі оборони. Тобто, якщо складаються відповідні умови, коли вже дуже складно утримувати певні рубежі, то із них доводиться відходити, коли ставиться питання про те, що треба зберігати боєздатність певних підрозділів. Тому, наприклад, на тому ж Покровському напрямку і був застосований такий хід як відхід. Але зрештою він не закінчився обвалом фронту і проривом ворога. Тобто це грамотні злагоджені дії в обороні. І так, я думаю, це буде продовжуватися. Єдине, що перед українськими Силами оборони дещо згодом будуть нові виклики. Тому що можлива активізація ворога з Північного Сходу, зокрема із території Білгородської і Курської областей. Але я думаю, що із цими викликами наші сили впораються.
.jpg)
Олександр Мусієнко. Фото: facebook/musiienkoua
Це більше про гризню
Затримання заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова та й інших клерків міністерства пов'язують із тим, що Шойгу не зміг забезпечити очікувані Путіним успіхи на лінії фронту. Що ви можете сказати про ці політичні моменти і як це все пов'язується в одну історію?
Я думаю, що це не пов'язано. Це різні історії. Вони дещо в іншій площині, тому що ніхто ніколи у сучасній історії Росії не карав вище військове керівництво за провалені операції. Ні Герасимов, ні Шойгу не постраждали жодного разу. Хоча пророкували, що їх вже мали звільнити разів 50. Але ніхто нікого не звільняє. Я думаю, що і не звільнить. Тут питання все ж таки інше. Якщо ми говоримо про заступника Шойгу і все, що відбувається, то це питання в площині політичного майбутнього Росії і тих кіл, політиків, які змагаються за те, хто ж буде у пост-путінській Росії, і хто візьме владу. Я думаю, що Шойгу один із тих, хто претендує. Ясна річ, що його хоче збивати інший табір, якому це не подобається. Табір російських силовиків ФСБ. Тому це більше про гризню. Вона нам, до речі, на користь. Це добре, я думаю. Тому що, зрештою, чим більше у них всередині буде цієї нестабільності і розбрату, тим краще. А що стосується військових результатів, то їх уже стільки було, уже стільки приводів давно було звільнити, а ніхто не звільняє. Це свідчить про те, що Шойгу насправді закріпив свої позиції в так званій структурі російської еліти доволі міцно. І він дійсно претендує на те, щоб у майбутньому боротися за президентське крісло. Тому я думаю, що це внутрішня боротьба, яка не пов'язана із тим, що відбувається безпосередньо на полі бою. Це можуть прив'язувати, це можуть згадувати, про це можуть говорити, а це не найглибинніші причини.
Це привертає увагу до України
Президент Франції Еммануель Макрон днями зазначив, що якщо Росія раптом прорве лінію фронту і буде відповідний запит від Києві, то не можна виключати, що Франція може направити своїх військових до України. Чи може бути такий запит від України?
Наскільки я пригадую, було одне із інтерв'ю президента України Зеленського, в якому його про це запитували. І він сказав, що Україна не виключає варіанти розгляду навчальних місій, розмінування, допомоги, консультантів, радників тощо. Тобто, щодо цього пункту було конкретизовано, що немає заперечень. Але тут питання, мені здається, стосується більш широкої площини. Адже ми можемо говорити про навчальні місії, але не виключено, що французький президент має на увазі і участь в чомусь більшому. Можливо, не у прямих військових діях із російськими військами, але з виконанням певних завдань у тилу, що дало б можливість вивільнити українські підрозділи, які виконують зараз завдання в тилу. Тобто, це теж варіант. Плюс, я не виключаю, що ті заяви у ЗМІ, які публікувалися за результатами дебатів у Франції, коли наприкінці лютого збирав французький президент лідерів французьких партій, і там звучало два міста – Київ і Одеса. Я думаю, що тоді було окреслено певну червону лінію, коли Франція може бути готова, якщо буде загроза цим двом містам. Тепер французький президент сказав про прорив фронту також. І тут, звичайно, він правий, що потрібна згода України. Але що ключове у цих питаннях? Ключове завжди, хто буде керувати цим контингентом і яка буде місія. Тобто, який буде мандат, що забезпечувати і як діяти. Ці деталі найважливіші. Хто буде забезпечувати командування? На мій погляд, це може бути координаційний штаб, але який має очолюватися представниками українського Генштабу, або Ставкою Верховного Головнокомандувача, або головнокомандувачем ЗСУ. І, відповідно, які дії і як вони будуть виконувати. Тобто, є низка чутливих моментів. Ці деталі важливі. Але загалом те, що говорить Макрон надзвичайно корисно. Це привертає увагу до України. І це демонструє, що є країни Заходу, які готові зробити ще більше, ніж просто постачати Україні зброю. І в цьому інтерв'ю Макрон чітко подав цю хронологію. Він сказав, що у 2022 році ми (Захід – ред.) не вірили, що будемо постачати танки і літаки Україні, чи системи Patriot. А зараз це все постачається або планується поставити. І так само він каже, що ті, хто не вірить, що у якийсь момент і війська можуть з'явитися, вони помиляються, як і ми у 2022 році.
